Постанова № 87904825, 13.01.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 463/6352/19 Провадження № 2-а/450/9/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Даниліва Є. О.

при секретарі Ориняк Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1299534 від 06.07.2019 р., винесену УПП у Закарпатській області ДПП,

встановив

підстава позову (позиція позивача): порушення не вчиняв, оскаржувану постанову вважає незаконною, оскільки 06.07.2019 року, позивач рухаючись на автомобілі марки Хюндай Санта фе д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі М06 Київ- Чоп км. 717 зупинений інспектором Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Мазуром Миколою Миколайовичем. Після перевірки інспектором документів, позивачу було повідомлено про те, що позивачем порушено п. 8.4. «в» ПДР України «Порушення вимог заборонних знаків», а саме не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «контроль».

Позиція відповідача: відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заперечень та доказів на заперечення позовних вимог суду не надав, а тому суд розглянув справу у відсутності відповідача на підставі доказів, що знаходяться у справі, відповідно до вимог ч. 3 ст.205 КАС України.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою від 09.10.2019 року відкрито провадження по справі; 10.12. 2019 р. клопотання позивача про розгляд у його відсутності.

Встановлені фактичні обставини та оцінка суду.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕАВ № 1299534 від 06.07.2019 р. до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за не виконання вимоги дорожнього знаку 3.41 «контроль», чим порушив п. 8.4. «в» ПДР України - «Порушення вимог заборонних знаків».

Зі змісту ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перед судом не доведено, що позивач 06.07.2019 року не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 «контроль», чим порушив п. 8.4. «в» ПДР України - «Порушення вимог заборонних знаків», а також що оскаржувана постанова серії ЕАВ № 1299534 від 06.07.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксування правопорушення.

При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 2 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість відповідач в судове засідання не з`явився, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надав. Дані обставини не були спростовані відповідачем письмовими запереченнями, тобто суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право прийняти одне з таких альтернативних рішень:

а саме скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 2, 9, 72, 77, 79, 91, 246, 250, 286 КАС України, ст. 251, 254-257, 280, 288, 293 КУпАП, суд,-

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1299534 від 06.07.2019 р., винесену УПП у Закарпатській області ДПП та закрити справу про адміністративне правопорушення від 06.07.2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 13.01.2020 року.

СуддяЄ. О. Данилів