Рішення № 87904228, 28.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3908/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 листопада 2019 року № Ф-13103-55.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із 06 вересня 2016 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець (основний вид діяльності згідно з КВЕД 69.10 “Діяльність в сфері права”), а 14 липня 2017 року отримав Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області. Із 06 вересня 2016 року позивач перебуває на обліку в контролюючих органах, як фізична особа-підприємець у визначений законом строк і спосіб сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). У подальшому, 31 травня 2019 року припинив підприємницьку діяльність про що внесено відповідні відомості у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13 листопада 2019 року № Ф-13103-55 на суму 9 584 грн 95 коп.

Позивач не погоджується із вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки), оскільки законодавець розмежовує фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому, порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) не передбачений. Позивач звертає увагу, що здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 “діяльність у сфері права”, та адвокатську діяльність, займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, в т. ч. і сплати єдиного внеску, що суперечить принципам податкового законодавства.

Керуючись наведеним, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 листопада 2019 року № Ф-13103-55.

У відзиві на позов від 22 січня 2020 року (арк. спр. 25-26) відповідач його вимог не визнав. Вказав, що із 06 вересня 2016 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, обрав спрощену систему оподаткування, із 15 вересня 2016 року його взято на облік, як платника єдиного внеску, а 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 взятий на облік контролюючого органу як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат). Проведеним аналізом інтегрованої картки платника ОСОБА_1 по єдиному внеску станом на 02 квітня 2019 року було установлено заборгованість по сплаті ЄСВ, у зв`язку із чим контролюючий орган сформував та направив платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13103-55 на суму 7 986 грн 65 коп. У зв`язку із донарахуванням ЄСВ станом на 13 листопада 2019 року ГУ ДПС у Волинській об ласті сформувало і направило ОСОБА_1 вимогу № Ф-13103-55 на збільшену суму – 9 584 грн 95 коп.

Відповідач зазначив, що позивач не знятий з обліку як платник єдиного внеску, є особою, яка проводить незалежну професійну діяльність, а тому зобов`язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою №8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про: зміну організаційної форми адвокатської діяльності; зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

На підставі вищенаведеного вважає, що оскаржена вимога про сплату боргу винесена ГУ ДФС у Волинській області у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Позивач 09 лютого 2020 року подав до суду відповідь на відзив, у якій підтвердив власну правову позицію, викладену у позовній заяві, не погодившись із доводами протилежної сторони (арк. спр. 28-30).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (арк. спр. 1).

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований як суб`єкт господарювання, основний вид економічної діяльності - “ 69.10 діяльність у сфері права”, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07 вересня 2016 року (арк. спр. 7). На підставі рішення Ради адвокатів Волинської області №1/67-14 від 16 червня 2017 року ОСОБА_1 14 липня 2017 року видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 941 (арк. спр. 14).

Позивач є платником єдиного податку 3 групи, що підтверджується витягом з Реєстру платників єдиного податку від 15 вересня 2016 року № 1917 (арк. спр. 8), тобто перебуває на спрощеній системі оподаткування. Згідно із довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 27 червня 2019 року № 1903181400005 (форма №34-ОПП) адвокат ОСОБА_1 узятий на облік у контролюючих органах із 01 лютого 2018 року (арк. спр. 9).

Як випливає із інтегрованої картки платника єдиного внеску, станом на 21 жовтня 2019 за позивачем обліковується недоїмка з єдиного внеску в сумі 9 584 грн 95 коп. (арк. спр. 11). При цьому, із цієї ж інтегрованої картки платника єдиного внеску убачається, що контролюючий орган здійснив нарахування позивачу ОСОБА_1 єдиного внеску одночасно як фізичній особі-підприємцю, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та як фізичній особі-підприємцю, яка здійснює незалежну професійну діяльність, а саме: 21 січня 2019 року, 19 квітня 2019 року, 26 червня 2019 року, 19 липня 2019 року, 21 жовтня 2019 року.

У відзиві на позов відповідач вказав, що станом на 02 квітня 2019 року за позивачем обліковувався борг по сплаті ЄСВ, у зв`язку із чим контролюючий орган сформував та направив платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13103-55 на суму 7 986 грн 65 коп. У зв`язку із донарахуванням ЄСВ станом на 13 листопада 2019 року ГУ ДПС у Волинській області сформувало і направило ОСОБА_1 вимогу № Ф-13103-55 на збільшену суму – 9 584 грн 95 коп.

Суд на підставі інтегрованої картки платника єдиного внеску установив, що у період із 02 квітня 2019 року по 09 квітня 2019 року за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість по сплаті ЄСВ у сумі 7 986 грн 65 коп., яка і була відображена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13103-55 від 02 квітня 2019 року. Вказану вимогу позивач оскаржив у судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року позов задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 2/4/2019 року № Ф-13103-55 (станом на 28 лютого 2020 року судове рішення законної сили не набрало).

Відповідно до інтегрованої картки платника позивач 15 січня 2019 року сплатив внесок у сумі 1 638 грн 12 коп., 09 квітня 2019 року - у сумі 2 754 грн 18 коп., 26 червня 2019 року – у сумі 1 836 грн 12 коп., 08 серпня 2019 року – у сумі 918 грн 06 коп., 18 жовтня 2019 року – у сумі 2 992 грн (усього протягом 2019 року ОСОБА_1 сплатив 10 138 грн 48 коп. єдиного внеску).

ГУ ДПС сформувало та скерувало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-13103-55 від 13 листопада 2019 року, у якій повідомило про наявність у ОСОБА_1 станом на 31 жовтня 2019 року заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 9 584 грн 95 коп., яку вимагало сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги (арк. спр. 15). Вказану вимогу було вручено позивачу 20 грудня 2019 року, що підтверджується відомостями із інформаційного ресурсу Укрпошти(арк. спр. 16, 17).

Позивач, не погоджуючись із сформованою і надісланою вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13 листопада 2019 року № Ф-13103-55 на суму 9 584 грн 95 коп., звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:

фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа - підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є платником єдиного внеску - фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, тобто є платником єдиного внеску в розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Відповідно до статті 5 Закону № 2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні частини третьої статті 117 Конституції України та джерелом права, яке застосовується судом, відповідно до частини другої статті 7 КАС України.

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Суд встановив, що позивач як фізична особа - підприємець із 06 вересня 2016 року перебуває на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розділом ІІІ Порядку № 1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755.

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1162).

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” Порядок №1162 не передбачає.

Суду не надані докази того, що після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 14 липня 2017 року позивач подав заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу. Натомість самостійне встановлення відповідачем позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності не узгоджується з нормами Порядку № 1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску.

Крім того, постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562, затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1), яке відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається у разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення № 10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Статус фізичної особи - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою Закон № 2464-VI не передбачає.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 вересня 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19, та враховуються судом при вирішенні цієї справи.

Отже, з огляду на те, що позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітність як такий платник, суд дійшов висновку про безпідставне встановлення відповідачем позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та висновків щодо застосування норм права у зразковій справі № 520/3939/19, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 листопада 2019 року № Ф-13103-55 на суму 9 584 грн 95 коп. сформована та надіслана позивачу безпідставно, у зв`язку із чим з вказаних підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 768 грн 40 коп., що був сплачений квитанцією від 27 грудня 2019 року (арк. спр. 2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 43143484) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13103-55 від 13 листопада 2019 року на суму 9 584 грн 95 коп. (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири грн 95 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у сумі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 28 лютого 2020 року.