Рішення № 87904217, 17.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/2847/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Стасюка О.Л.,

представника відповідача Михаліка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2019 року №0008121405. Ухвалою суду від 28.11.2019 року замінено відповідача – Головне управління ДФС у Волинській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області.

В судовому засіданні 15.01.2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2019 року №0008121405.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2019 року поштою отримав із ГУ ДФС у Волинській області податкове повідомлення - рішення № 0008121405 про застосування щодо нього штрафних санкцій у розмірі 23 440,02 грн. за те, що він торгував алкогольними та слабоалкогольними напоями без відповідних дозвільних документів - ліцензії.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення рішення протиправним, оскільки він роздрібної торгівлі алкогольними виробами не здійснював, а здійснював інша підприємець через найманого у встановленому порядку продавця, тому викладені в акті обставини є надуманими і такими, що не відповідають дійсності. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області 09.07.2019 на підставі наказу від 08.07.2019 №2399 та направлень на перевірку від 08.07.2019 № 365, № 366, № 371, № 372 було проведено фактичну перевірку торгового об`єкту магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок перевірки складено акт від 10.07.19 №03/162/40-01/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано порушення вимог ст. ст. 15, 153 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон України № 481/95-ВР), п. 12, 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

За порушення вимог Закону №265/95-ВР на ОСОБА_1 09.07.2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення №000859, який скеровано на розгляд до Шацького районного суду Волинської області листом №22851/10/03-20-40-01-13 від 11.07.2019.

Контрольно - розрахунковою операцією 09.07.2019 в магазині за адресою Шацький р-н, с. Мельники вул. Озерна, було придбано на розлив для споживання на місці два пластикових стакани пива світлого нефільтрованого «Львівське веселий батер» вміст спирту 3,8% об. виробництва ПрАТ «Калсберг Україна» за роздрібною ціною 22,00 гри. (стакан місткістю 0,5л.) на суму 44,00 грн. При розрахунку продавцем РРО не застосовано, фіскальний чек не роздруковано та не видано.

Крім того, фактичною перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, яка ФОП ОСОБА_1 не пред`явлена, чим порушено ст. 15 Закону №481/95-ВР. Перелік алкогольних напоїв що реалізовувались і зберігались у магазині наведено в Додатку № 1 до акту перевірки.

Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на вищезазначене місце торгівлі у СГД ОСОБА_1 відсутня, а також не надано документ, що засвідчує статус суб`єкта господарювання громадського харчування, чим порушено вимоги ст.15 та ст. 153 Закону України № 481/95-ВР.

За фактом реалізації та зберігання алкогольних напої без відповідної ліцензії дільничим офіцером поліції, майором поліції Шацького ВП ГУНП у Волинській області Шевчуком Є.М., відібрано пояснення у винної особи ФОП ОСОБА_1 та складено протокол про адміністративне правопорушення серія ГП №691622 за ст. 156 КУпАП, на підставі якого працівниками поліції вилучені з роздрібного обігу алкогольні напої, описані у Додатку №2 до акта перевірки у кількості 156 одиниць (банок, пляшок) 30л. та 6л. рідини з характерним запахом спирту без жодної інформації - етикеток, марок акцизного податку на загальну суму 11719, 51 грн.

Для вжиття відповідних заходів згідно КУпАП за фактом роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії матеріали перевірки листом від 11.07.2019 №22850/10/03-20-40-01-13 направлені в Шацьке ВП ГУНП у Волинській області.

На підставі вказаного акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2019 №0008121405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 23 440.02 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенні, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

У відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 80.1 ст. 1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 80.4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 80.7 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Начальником ГУ ДФС у Волинській області 08.07.2019 винесено наказ №2399, яким призначено проведення фактичної перевірки торгового об`єкту за адресою: Шацький р-н., с. Мельники, вул. Озерна, проте не вказано назви суб`єкта господарювання.

На підставі наказу від 08.07.2019 №2399 ГУ ДФС у Волинській області видано направлення на перевірку від 08.07.2019 № 365, № 366, № 371, № 372 про проведення фактичної перевірки з 09.07.2019 торгового об`єкту за адресою: Шацький АДРЕСА_2 н., с. Мельники, вул. АДРЕСА_1 , проте в графі (найменування платника податку) теж нічого не вказано.

09.07.2019 на підставі наказу від 08.07.2019 №2399 та направлень на перевірку від 08.07.2019 № 365, № 366, № 371, № 372 було проведено фактичну перевірку торгового об`єкту магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатом проведеної перевірки складено акт від 10.07.2019 року №03/162/40-01/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано у ФОП ОСОБА_1 «порушення вимог ст. ст. 15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 12, 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року (далі Закон № 265/95). Дія цього Закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 вказаного Закону визначено обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу. Зокрема, цією нормою установлено обов`язок суб`єктів господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункти 1, 2, 12 статті 3 Закону № 265/95).

За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг). До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (статті 17, 20 Закону № 265/95).

Отже, з аналізу наведених норм слід дійти висновку, що законодавцем у сферах оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг для суб`єктів господарювання установлені певні обов`язки, за порушення яких до таких суб`єктів органом ДФС застосовуються штрафні (фінансові) санкції.

На переконання суду, притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення законодавства про застосування РРО і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами можливе у випадку наявності доказів, які підтверджують факти таких порушень, допущених конкретним суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , який є фізичною особою-підприємцем, станом на день проведення перевірки 09 липня 2018 року, господарську діяльність у перевіреному торгівельному об`єкті, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . не проводив.

З матеріалів справи вбачається, що контрольно - розрахунковою операцією 09.07.2019 року в магазині за адресою Шацький р-н, с. Мельники вул. Озерна, було придбано на розлив для споживання на місці два пластикових стакани пива світлого нефільтрованого «Львівське веселий батер» вміст спирту 3,8% об. виробництва ПрАТ «Калсберг Україна» за роздрібною ціною 22,00 гри. (стакан місткістю 0,5л.) на суму 44,00 грн. у продавця ОСОБА_2 , яка здійснює торгівлю у ФОП ОСОБА_3 . При розрахунку продавцем РРО не застосовано, фіскальний чек не роздруковано та не видано.

На підставі вказаного акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2019 №0008121405 відносно ФОП ОСОБА_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 23 440.02 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні зазначили, що підприємницька діяльність позивачем на момент перевірки не здійснювалася так як, а лише 03.07.2019 року позивач звернувся з заявою про отримання ліцензії і станом на день перевірки ще її не отримав.

Як встановлено в судовому засіданні, торгівельний об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . належить ОСОБА_4 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку №649635 від14.05.2007 року та паспортом прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 29.05.2019 року.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з долучених до позову письмових доказів, вказаний торгівельний об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . власник ОСОБА_4 відповідно до договору позички нежилого приміщення №2 від 01.06.2019 року передав у користування ФОП ОСОБА_3 , яка зареєстрована фізичною особою-підприємцем 27.11.2003 року та відповідно до договору позички нежилого приміщення №1 від 29.05.2019 року торгівельний об`єкт площею 22 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . власник ОСОБА_4 передав у користування ФОП ОСОБА_1 , який зареєстрований фізичною особою-підприємцем 05.06.2019 року.

Під час розгляду справи посадовими особами які здійснювали проведення перевірки були надані пояснення. А саме, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 повідомив суду, що він з колегами на підставі наказу та направлення прибули для проведення фактичної перевірки в АДРЕСА_3 . Мельники по АДРЕСА_1 . В приміщенні магазину було дві особи, дівчина – продавець та якийсь хлопець покупець. Він звернувся до продавця щоб купити на розлив пива 2 шт по 0.5 л в пластикові стакани. Розрахувавшись за пиво отримав здачу, проте касовий чек виданий не був так як касового апарату не було. Після чого показав посвідчення, направлення і наказ. Згодом прибув підприємець, якась старша жінка і з Шацька поліція на його виклик 102. Склали акт, протокол про адмінправопорушення на підприємця ОСОБА_1 . Поліція вилучила алкогольні напої на підставі протоколів №1 і №2, які є додатками до акту. Зазначив, що якби знав, що продавець зареєстрована у трудових відносинах у ФОП ОСОБА_3 , то складали б документи на того ФОПа. Також вказав, що ФОП ОСОБА_6 – позивач у даній справі йому нічого не продавав і його на той момент не було в магазині.

З оглянутого судом повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке отримане Луцькою ДПІ ГУ ДФС у Волинській області 04.07.2019 року та приєднано судом до матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 з 05.07.2019 року прийняла на роботу ОСОБА_2 , що й не заперечується представником відповідача.

Також судом в якості свідка була допитана ОСОБА_2 , яка вказала, що зареєстрована в с. ОСОБА_7 є її рідним братом, її бабуся – ФОП ОСОБА_8 та дідусь ОСОБА_9 – власник приміщення. ОСОБА_10 в Мельниках має земельну ділянку, на якій поставив тимчасову споруду - магазин. Бабуся ОСОБА_3 оформила її продавцем по договору, так як трудової книжки в неї не було і вона була неповнолітньою. Брат ФОП ОСОБА_1 згодом теж мав торгувати і виробляв ще документи. В цьому ж магазині були лише товари бабусі, якими вона як продавець торгувала. Бабуся підійшла вже після початку перевірки. Чоловік попросив налити квасу, а не пива, вона налила, він представився працівником податкової інспекції і вона злякалась так як в магазин зайшли відразу ще декілька перевіряючих. В той день вона ніяких письмових пояснень не давала. Згодом прийшли бабуся з братом. З братом ФОП ОСОБА_1 вона у трудових відносинах не перебувала. Не пам`ятає чи давав перевіряючий гроші за товар, бо він пред`явив посвідчення. Відео чи фото в магазині не було. Перебувала сама з перевіряючими 10-15 хв, поки по дзвінку не прийшли родичі. Її вік ніхто не встановлював. Журнал перевірок в магазині не було. Касового апарата не було. Також вказала, що не бачила і не знала, що в магазині мають бути спиртні напої.

Беручи до уваги досліджені судом документи та покази свідків про те, що продавець ОСОБА_2 не перебувала у трудових відносинах з позивачем суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується факт реалізації алкогольних напоїв позивачем ФОП ОСОБА_1 .

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновками акту перевірки та матеріалами справи не доведено реалізацію саме ФОП ОСОБА_1 алкогольного напою.

Посилання представника відповідача на постанови Шацького районного суду від 06.10.2019 року, де ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП – за нероздрукування чеку при покупці товару через РРО та за ч. 1 ст. 156 КУпАП – за продаж пива на розлив без ліцензії, які набрали законної сили, суд до уваги не приймає, оскільки обставини стосовно того, продавцем якого підприємця являлась ОСОБА_2 при нероздрукуванні чеку та при покупці акцизного товару не через РРО районним судом не встановлювались, особа продавця не допитувалась і відповідні письмові документи з цього приводу не досліджувались.

В силу вимог частин шостої та сьомої статті 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Отже, суд дійшов висновку, що перед застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкції контролюючий орган зобов`язаний був, виключно на підставі належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону, встановити особу якою вчинено порушення, зміст порушення та наявність вини у вчиненні такою особою порушення.

Проте, ані на момент оформлення результатів перевірки, ані на момент судового розгляду адміністративної справи, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарська діяльність в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . на момент вчинення порушення здійснювалась саме ФОП ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді справи встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв не обґрунтовано та без врахуванням всіх обставин, які мають значення під час прийняття рішень, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з чим, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 26.07.2019 року №0008121405 є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 07.10.2019 року.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 26.07.2019 року №0008121405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 27.02.2020 року.