Рішення № 87903291, 17.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.02.2020

Справа № 320/9554/18

Провадження № 2/937/107/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Скворцова О.В.,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідачки – адвокат Калмикова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовною заявою в якій просить поділити майно подружжя, та стягнути з відповідача на її користь у порядку поділу спільно придбаного майна грошову компенсацію за 1\2 частину вартості автомобіля марки Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у сумі 160 000 грн, посилаючись на те, що 30 квітня 1988 року вони з відповідачем уклали шлюб, який зареєстровано міським відділом РАГС м. Мелітополя, актовий запис № 491. Від даного шлюбу мають двох повнолітніх дітей. З листопада 2017 року їх сімейні стосунки припинені і з того часу спільне господарство та спільний бюджет не ведуть. Відповідач виїхав з їх місця помешкання та більше у ньому не проживає, але шлюб між ними, ще не розірвано. Їх молодша донька проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. У період шлюбу за сумісні кошти було придбано транспортний засіб Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску , об`єм двигуна 2874 куб, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 16 500 доларів США , який зареєстровано на ім`я відповідача. Вказаний автомобіль відповідно до закону є спільним майном подружжя. Після припинення сімейних стосунків вказаний транспортний засіб перебуває у належному для експлуатації стані у користуванні чоловіка. Згоди щодо поділу вказаного майна вони не дійшли. Вважає що є доцільним у порядку поділу майна подружжя залишити право власності на вказаний автомобіль за відповідачем, оскільки при користуванні спільним автомобілем будуть виникати незручності, та стягнути з нього на її користь грошову компенсацію половини вартості вказаного автомобіля. Вирішити питання поділу майна подружжя у позасудовому порядку не можливо, оскільки відповідач добровільно не бажає ділити автомобіль. На сьогодні згідно довідки про оцінку автомобіля експерта - незалежного оцінщика ОСОБА_3 від 05 листопада 2018 року середньо ринкова вартість вказаного автомобіля складає 320 000 грн., відповідно її частка у сумісній власності подружжя у грошовому вираженні становить 160 000 грн., ( 320 000 : 2 = 160 000 ) яку вона згодна отримати від відповідача. У відповідності до вимог чинного законодавства та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України вона має право на стягнення на її користь половини вартості спірного майна. Щодо способу захисту порушеного права, то вона в межах обсягу своїх цивільних прав визначила саме такий спосіб захисту свого порушеного права шляхом стягнення її користь половини вартості майна в зв`язку з неможливістю поділити дане майно в натурі. Ними не досягнуто згоди щодо питання поділу сумісного майна, а саме сумісно придбаного за час шлюбу автомобілю, що примусило її звернутися до суду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Скворцова С.В. в останнє судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Скворцової С.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, наполягає на позовних вимогах про поділ спільно придбаного автомобілю за час шлюбу шляхом стягнення грошової компенсації з відповідача на користь позивачки. Просить врахувати, що залишення у власності відповідача вказаного автомобіля та стягнення з нього компенсації буде відповідати інтересам сторін. Позивач не має право керувати транспортним засобом, а згодна отримати компенсацію від половини вартості вказаного автомобіля. Спірний автомобіль відповідач утримує у себе. Просить врахувати, що у строки визначені судом для надання доказів, відповідач не надав ані заперечень, ані будь яких доказів неможливості виплати грошової компенсації.

В передостанньому судовому засіданні представник позивача адвокат Скворцова С.В. наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав викладених в позовній заяві, просила суд стягнути з відповідача на користь позивачки у порядку поділу спільно придбаного майна грошову компенсацію за 1\2 частину вартості автомобіля марки Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску , реєстраційний номер НОМЕР_1 , у сумі 160 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Калмикова Н.В. в останнє судове засідання не з`явилися.

Від представника відповідача адвоката Калмикової Н.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності відповідача, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову. На підтвердження того, що відповідач на даний час перебуває за межами України, надала до суду копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданого на ім`я ОСОБА_2 .

В передостанньому судовому представник відповідача адвоката Калмикова Н.В. проти поділу спільно придбаного майна, а саме автомобіля марки Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 не заперечувала, однак заперечувала проти стягнення з відповідача грошової компенсації за 1\2 частину вартості автомобіля в сумі 160 000 грн, посилаючись на те, що на даний час він проживає в м. Київ та не користується спірним автомобілем, який знаходиться у гаражі в м. Мелітополі. Підтвердила, що документи на автомобіль та ключі від нього знаходяться у відповідача, який користується автомобілем тільки тоді, коли приїжджає до м. Мелітополя. На даний час ОСОБА_2 тимчасово виїхав за межі України. Також, представник відповідача зазначила, що при спільному користуванні сторонами автомобілем, незручностей виникати не буде, а тому просить суд поділити спільне придбане майно шляхом визнання за позивачкою права власності на 1\2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також не заперечує проти того, щоб право власності на спірний автомобіль було визнано за позивачкою, а відповідачу була виплачена компенсація 1\2 частини його вартості в сумі 160 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою судді від 23 листопада 2018 року накладено арешт на транспортний засіб – автомобіль MERCEDES-BENZ G 290, куз. НОМЕР_2 , 1994 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 12 грудня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, позивачці п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення своїх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

30 квітня 1988 року сторони уклали шлюб, який зареєстровано міським відділом РАГС м. Мелітополя, актовий запис № 491, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 (а.с. 9).

У період шлюбу сторони придбали транспортний засіб Mercedes-Benz G 290, куз. НОМЕР_2 , 1994 року випуску, білого кольору, який згідно бази даних НАІС ДДАІ МВС України було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі довідки рахунку ААВ 454248 від 16.04.2013 виданого ТОВ «ЛТВ-Сервіс», що підтверджується інформацією Територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України № 2343 (а.с. 33).

Факт того, що транспортний засіб Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, було придбано за сумісні кошти, сторони не оспорюють.

З листопада 2017 року сторони припинили сімейні стосунки, з того часу проживають окремо, спільне господарство та спільний бюджет не ведуть, що підтверджується довідкою голови правління ОСБД «Надія Мелітополя» (а.с. 10,11)

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що спірне майно - транспортний засіб Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та їхні частки є рівними.

За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно довідки суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 від 05 листопада 2018 року середньоринкова вартість на території України автомобіля Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, з об`ємом двигуна 2874 см. Куб складає 320 000 грн. (а.с.12,13,14,15,18)

Вартість автомобіля представником відповідача не оспорювалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

При вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав від інших співвласників грошову або іншу матеріальну компенсації вартості його частки, припиняється з дня її отримання.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі надання співвласником згоди на припинення його права на частку у спільній частковій власності з одержанням від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, ризик невиплати такої грошової компенсації несе саме співвласник, який заявив вимогу про припинення його права на частку у майні.

Такий висновок було зроблено в постанові Верховного суду від 15 травня 2019 року у справі № 623/5351/15-ц.

Між сторонами не досягнуто домовленості про добровільний поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю, а саме транспортного засобу Mercedes-Benz G 290, при цьому, належну позивачці 1/2 частину автомобіля не можливо виділити, оскільки він є неподільною річчю, шлюбний договір відносно спірного майна не укладався.

Виходячи з позову та пояснень представників сторін у судовому засіданні, автомобіль фактично використовує відповідач, який має водійське посвідчення, у нього знаходяться документи на автомобіль та ключі від нього, виходячи з чого позивачка не має можливості використовувати це майно.

Оскільки зазначені об`єкти знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , про що свідчить факт реєстрації автомобіля на його ім`я, враховуючи, що ОСОБА_1 не має навичок та документів на право керування автомобілем, а відповідач навпаки має такі документи та здатний здійснювати управління (використання) цим засобом з моменту його придбання у весь час спільного шлюбу, є доцільним передати при розподілі майна транспортний засіб Mercedes-Benz G 290, у приватну власність ОСОБА_2 , відповідно стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної власності в розмірі 160 000 грн., виходячи з загальної ринкової вартість автомобіля в розмірі 320 000 грн.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 на теперішній час мешкає в м. Києві, а тому не має можливості користуватися автомобілем, суд вважає необґрунтованими, оскільки реєстраційні документи та ключі від автомобіля знаходяться у відповідача, коли він приїжджає до м. Мелітополя то ним користується. автомобіль є рухомим майном.

На будь які обставини, щодо того, що сплата компенсації вартості частини майна становитиме для відповідача надмірний тягар, представник позивача не посилався, доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

Враховуючи наведене, виходячи з інтересів сторін у справі, принципу рівності часток у спільному майні подружжя, а також фактичного перебування автомобіля у користуванні лише відповідача суд, оцінивши докази, дійшов висновку по те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому слід поділити спільне сумісне майно сторін виділивши відповідачу автомобіль Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишивши його у власності останнього, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частки у спільній сумісній власності в розмірі 160000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1600 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, 183, 358, 364, 372 ЦК України, ст.ст. 60,63,70,71 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Поділити спільне сумісне майно сторін виділивши ОСОБА_2 автомобіль Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишивши його у власності останнього.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частки у спільній сумісній власності на транспортний засіб автомобіль марки Mercedes-Benz G 290, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 160000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 1600 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складене 27.02.2020.

СУДДЯ: