Рішення № 87903046, 28.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ № 752/7626/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві особа - ПАТ «КИЇВГУМА»,прозобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 затвердженим Постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, починаючи з 30.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до абзацу 1 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Під час звернення до відповідача за призначенням пенсії позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 19.03.2018 року № 14581/06 позивачу відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 оскільки підприємство ПАТ «КИЇВГУМА», де працював позивач, не здійснює господарську діяльність пов`язану з шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає працівникам право на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач вважає відмову відповідача протиправною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2018 року суддею Добрянською Я.І. прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевірити факт пільгової роботи позивача на підприємстві ПАТ «КИЇВГУМА» в період з 03.05.1995 року по 31.12.2007 року неможливо за відсутності шкідливого виробництва, що дає право на для призначення пенсії на пільгових умовах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач звернувся 30.11.2017 року до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та надав необхідний пакет документів.

Відповідно до записів № 20-29 трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював на заводі ВАТ «КИЇВГУМА» з 03.05.1995 року по 31.12.2007 року пресувальником-вулуканізаторником цехів №2 та №5 по виробництву мочаних виробів та неформової техніки гумового виробництва, на заводі ТОВ «КИЇВГУМА» з 01.01.2008 року по 23.04.2014 року ливарником пластмас цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів, формової та неформової техніки, виробництво виробів гарячим способом з пластичних мас, композиційних матеріалів на основі пластмас, поліхлорвінілового пластикату.

У відповідності до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.04.2013 року № 06/вк-196, виданої заводом ПАТ «КИЇВГУМА», ОСОБА_1 працював повний робочий день на заводі ВАТ «КИЇВГУМА» з 03.05.1995 року по 19.08.1997 року пресувальником-вулуканізаторником цехів №2 та №5 по виробництву мочаних виробів та неформової техніки гумового виробництва, що передбачена Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року, розділом Х «Хімічне виробництво», пункт А, підпункт 1, код- 2110А010.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.04.2013 року № 06/вк-197, виданої заводом ПАТ «КИЇВГУМА», ОСОБА_1 працював повний робочий день на заводі ВАТ «КИЇВГУМА» з 19.08.1997 року по 31.12.2007 року ливарником пластмас цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів, формової та неформової техніки, виробництво виробів гарячим способом з пластичних мас, композиційних матеріалів на основі пластмас, поліхлорвінілового пластикату, що передбачена Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, розділом Х «Хімічне виробництво», пункт А, підпункт 1а, код- 10А.1.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.08.2017 року № 06/вк-43, виданої заводом ТОВ «КИЇВГУМА», ОСОБА_1 працював повний робочий день на заводі ВАТ «КИЇВГУМА» з 01.01.2008 року по 23.04.2014 року з 19.08.1997 року ливарником пластмас цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів, формової та неформової техніки, виробництво виробів гарячим способом з пластичних мас, композиційних матеріалів на основі пластмас, поліхлорвінілового пластикату, що передбачена Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, розділом Х «Хімічне виробництво», пункт А, підпункт 1а, код- 10А.1 (а.с. 24).

Стаж роботи на шкідливому виробництві становить 18 років 11 місяців 19 днів.

Загальний стаж позивача складає понад 29 років.

Відповідач листом від 19.03.2018 року № 14581/06 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через те, що перевірити факт пільгової роботи позивача на підприємстві ПАТ «КИЇВГУМА» в період з 03.05.1995 року по 31.12.2007 року неможливо, оскільки листом від 30.01.2018 року № 8 ПАТ «КИЇВГУМА» повідомило, що Товариство не здійснює господарської діяльності, пов`язаної з шкідливими умовами праці та робіт, зайнятість в яких дає право працівникам Товариства на пенсію за віком на пільгових умовах.

Вважаючи таку відмову Пенсійного фонду України протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту Закон) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Таким чином, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Водночас, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

Відповідно до записів № 20-26 трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював на заводі ВАТ «КИЇВГУМА» з 03.05.1995 року по 31.12.2007 року пресувальником-вулуканізаторником цехів №2 та №5 по виробництву мочаних виробів та неформової техніки гумового виробництва, на заводі ТОВ «КИЇВГУМА» з 01.01.2008 року по 23.04.2014 року ливарником пластмас цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів, формової та неформової техніки, виробництво виробів гарячим способом з пластичних мас, композиційних матеріалів на основі пластмас, поліхлорвінілового пластикату.

Записами у трудовій книжці позивача, а також довідками від 18.04.2013 року № 06/вк-196 та № 06/вк-197, ПАТ «КИЇВГУМА», 21.08.2017 року № 06/вк-43 виданої заводом ТОВ «КИЇВГУМА», підтверджені періоди роботи позивача з 03.05.1995 року по 19.08.1997 року пресувальником-вулуканізаторником цехів №2 та №5 по виробництву мочаних виробів та неформової техніки гумового виробництва, монтажником радіоапаратури і приладів, з 19.08.1997 року по 31.12.2007 року ливарником пластмас цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів, формової та неформової техніки, виробництво виробів гарячим способом з пластичних мас, композиційних матеріалів на основі пластмас, поліхлорвінілового пластикату, та з 01.01.2008 року по 23.04.2014 року ливарником пластмас цеху № 2 - по виробництву мочаних виробів, формової та неформової техніки, виробництво виробів гарячим способом з пластичних мас, композиційних матеріалів на основі пластмас, поліхлорвінілового пластикату.

Дані посади передбачені Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року, розділом Х «Хімічне виробництво», пункт А, підпункт 1, код- 2110А010 та постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, розділом Х «Хімічне виробництво», пункт А, підпункт 1а, код- 10А.1.

Тому, посади, які обіймав позивач - належать до посад за Списком № 2, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі - Наказ №383) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.5 Наказу №383 якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Судом встановлено, що в матеріалах справи, містяться належним чином завірені копії наказів № 181 від 29.12.1993 року «О результатах аттестации по условиям труда», № 175 від 28.12.1994 року «О результатах аттестации по условиям труда», № 159 від 28.12.1995 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці», № 127 від 25.12.2000 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», № 206 від 19.12.2005 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» в яких містяться посади, вказані вище, на яких працював позивач і які віднесені до Списку № 2, по яких встановлювалиась додаткова шорічна відпустка.

Згідно ст. 7 Закону України «Про відпустки»: «Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов`язаних із негативним впливом на здоров`я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.»

Тому твердження відповідача про те, що підприємством на якому працював позивач (ВАТ «КИЇВГУМА», ПАТ «КИЇВГУМА», ТОВ «КИЇВГУМА»), не надано належних доказів в підтвердження факту проведення атестації посад, які він обіймав, у зв`язку з чим до пільгового стажу не зараховується періоди роботи позивача з 03.05.1995 року по 19.08.1997 року, з 19.08.1997 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 23.04.2014 року, судом оцінюються критично, суперечать положенням законодавства України, тому не можуть бути прийняті як аргумент для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до абзацу 3 пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року не менше 27 років у чоловіків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що стаж роботи позивача на шкідливому виробництві становить 18 років 11 місяців 19 днів, а тому при зверненні 30.11.2017 року до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мав право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладену в листі від 19.03.2018 року №14581/06 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 30.11.2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вирішення питань що призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання Головного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити йому пенсію є передчасними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

В той же час, суд вважає за доцільне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків, які викладені у даному рішенні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 12.04.2018 року № 1197-3711-5374-5102, позивач під час звернення з даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 1409,60грн., який, з огляду на задоволення позовних вимог частково, підлягає присудженню на користь позивача у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 протиправною.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків, які викладені у даному рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04070, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська