Рішення № 87902940, 27.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3846/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Смокович В.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року у Відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області, із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції; зобов`язання зарахувати до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років за вказані періоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період із 14 листопада 2005 року пo 14 серпня 2007 року проходив службу у Відділі Державної служби охорони при УMBC України у Волинській області, звільнений з посади охоронника третього розряду по охороні кредитно-фінансових установ четвертого взводу роти міліції Луцького міжрайонного відділу ДCO ОСОБА_2 при УMBC України у Волинській області, Наказом BДCO при УMBC №76 o/c вiд 14 серпня 2007 року за пунктом 3 статті 36 Кодексу Законів про працю України y зв`язку iз призовом на військову службу. B період із 25 березня 2010 pоку пo 16 жовтня 2015 року позивач проходив службу в органах податкової міліції ДПA у Волинській області, a згодом Головного управління Міндоходів у Волинській області та Гoлoвнoгo управління ДФC у Волинській області, мав спеціальне звання «кaпiтaн податкової міліції». Відповідно до Наказу ГУ ДФC у Волинській області від 16 жовтня 2015 року №257-о ОСОБА_3 звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції у запас за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) 16 жовтня 2015 року із обрахуванням вислуги на день звільнення, яка складала 09 років 02 місяці 09 днів, в тому числі: служба в органах податкової міліції —05 років 06 місяців 21 день, служба в Збройних Силах України — 01 рік 01 місяць 18 днів, додатково зараховано навчання у вищому учбовому закладі 02 роки 06 місяців 00 днів.

Із 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 проходить службу в органах УМВС України на пocaді iнcпeктopa патрульної служби батальйону патрульної служби УМВС України у Волинській області та із 05 листопада 2015 року наказом УMBC України у Волинській області №319 o/c y зв`язку з переходом на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 07 листопада 2015 року призначений на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції ГУНП у Волинській області. Із 13 грудня 2015 його призначено інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції з присвоєнням звання «рядовий поліції», та Наказом ДПП НП України від 20 січня 2016 року №31 o/c «Пo особовому складу» установлено стаж служби в поліції який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 13 грудня 2015 року: 01 рік 03 місяці 04 днів.

Позивач вважає, що при переході на службу в Національну поліцію України, його вислуга років станом на 06 листопада 2015 року (в ДCO при УMBC України у Волинській області, Збройних силах України, органах податкової міліції, УMBC України у Волинській області) становить 08 років 05 місяців 22 дні. Однак, до стажу служби в поліції станом на 07 листопада 2015 року зараховано лише вислугу 01 рік 03 місяці 04 дні, тобто тільки службу в Збройних силах України та УМВС України у Волинській області із присвоєнням звання рядовий поліції.

Зазначає, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Тому служба у податковій поліції має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

ОСОБА_1 вважає дії щодо обрахунку його стажу служби в поліції протиправними та просить зарахувати до його вислуги років службу у Відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року, службу у податковій міліції із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року.

У відзиві на позов № 588/41/17-2020 від 16 січня 2020 року відповідач його вимог не визнає (арк. спр. 60-65). Вказує, що частина друга статті 78 Закону України “Про національну поліцію” містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції. У цей перелік не внесено службу в податковій міліції. Окрім того зазначив, що податкова міліція у період з 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року не входила до складу органів внутрішніх справ, відтак, відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду до стажу служби в поліції.

Щодо зарахування до стажу позивача період служби у відділі державної служби охорони при УМВС України у Волинській області відповідач зазначив, що посади, на яких перебував ОСОБА_1 згідно із штатною структурою Відділу ДСО при УМВС України у Волинській області відносяться до категорії посад цивільний персонал «робітник» та не відносяться до посад рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України. Таким чином, підстави для зарахування позивачу до стажу служби в поліції періоду служби з 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року у відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області також відсутні.

У відповіді на відзив від 27 січня 2020 року (арк. спр. 72-75) позивач додатково зазначив, що під час проходження служби у відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року на нього, як охоронця, розповсюджувався закон, яким у своїй діяльності керуються (керувались) правоохоронні органи, як наслідок наведений строк належить до зарахування у стаж роботи в поліції. В іншій частині позовних вимог позивач підтвердив власну правову позицію, викладену у позовній заяві, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року проходив службу у Відділі Державної служби охорони при УMBC України у Волинській області (прийнятий на службу на підставі наказу BДCO при УMBC № 122 о/с від 10 листопада 2005 року), звільнений з посади охоронника третього розряду по охороні кредитно-фінансових установ четвертого взводу роти міліції Луцького міжрайонного відділу ДCO ОСОБА_2 при УMBC України у Волинській області наказом BДCO при УMBC №76 o/c вiд 14 серпня 2007 року за пунктом 3 статті 36 Кодексу Законів про працю України, y зв`язку iз призовом на військову службу.

У період із 15 серпня 2007 року по 26 вересня 2008 року проходив військову службу в Збройних Силах України за контрактом та звільнений в запас за пунктом 85 «г» у зв`язку із скороченням штатів (наказ начальника Луцького зонального відділу військової Служби правопорядку № 179 від 27 серпня 2008 року). Із 27 вересня 2008 року перебував на обліку у Луцькому міському центрі зайнятості.

Із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції ДПA у Волинській області, Головного управління Міндоходів у Волинській області, Гoлoвнoгo управління ДФC у Волинській області та мав спеціальне звання «кaпiтaн податкової міліції». Відповідно до наказу ГУ ДФC у Волинській області від 16 жовтня 2015 року №257-о «Пpo звiльнeння ОСОБА_3 » останнього звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції у запас за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням).

На підставі наказу УMBC України у Волинській області від 19 жовтня 2015 року №293 o/c, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, позивача прийнято на службу в органи внутрішніх справ на пocaдy iнcпeктopa патрульної служби батальйону патрульної служби УМВС України у Волинській області та наказом УMBC України у Волинській області №319 o/c від 05 листопада 2015 року (y зв`язку з переходом на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) із 07 листопада 2015 року призначений на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції ГУНП у Волинській області. Із 13 грудня 2015 року його було призначено інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції із присвоєнням звання «рядовий поліції».

Вказані обставини судом установлено на підставі копій послужного списку, трудової книжки відповідних наказів (арк. спр. 12-35, 50-57).

При переході на службу в Національну поліцію України (станом на 07 листопада 2015 року) ОСОБА_1 до стажу служби в поліції зараховано вислугу 01 рік 03 місяці 04 дні - службу в Збройних силах України та УМВС України у Волинській області.

Позивач 23 вересня 2019 року звернувся до відповідача із рапортом про зарахування до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року у Відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області, із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції. (арк. спр. 36-39).

Листом від 12 листопада 2019 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України відмовив ОСОБА_1 у такому зарахуванні (арк. спр. 40-41).

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі – Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні” від 05 липня 2012 року №5083-VI внесено зміни до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України “Про міліцію” та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

Зазначені норми кореспондуються із нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-XII (далі – Закон №509-XII), який регулював правовий статус податкової міліції.

Відповідно до статті 19 Закону №509-XII податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Відповідно до статей 24, 26 Закону №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України “Про міліцію”.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону №580-VIII порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, відповідно до пункту 1 якого до вислуги років особам, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року №1716 “Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги” поширено на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей”.

З аналізу вказаної норми слідує, що служба в податковій міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України “Про Національну поліцію”.

Як уже було встановлено судом та не ставиться під сумнів відповідачем, позивач із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року проходив службу в органах податкової міліції України. Під час проходження служби у податковій міліції позивачу було присвоєно спеціальне звання капітан податкової міліції.

Отже, під час проходження позивачем служби в органах податкової міліції згідно з Законом України “Про державну податкову службу в Україні” та ПК України на нього, як службовця податкової міліції, поширювались гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію”.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону №580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Приписами пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №580-VIII доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України №580-VIII.

Згідно із Конституцією України та Законом України “Про міжнародні договори і угоди”, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Закріплений у статті 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права в Україні.

Частиною 1 статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини" (Заява № 42527/98) від 12 липня 2001 року Суд нагадує, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, “майно” може являти собою “існуюче майно” або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні “законне сподівання” стосовно ефективного здійснення права власності. При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що надбавка за вислугу років є майном позивача в розумінні Конвенції, а також, отримуючи надбавку за вислугу під час проходження служби в органах внутрішніх справ, в тому числі у податковій міліції, позивач має законні сподівання на одержання такої під час служби в Національній поліції.

При цьому, відсутність своєчасного прийняття підзаконних нормативних актів не може слугувати підставою для позбавлення позивача належного грошового забезпечення.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з доводами позивача, що його служба в органах податкової міліції має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького та рядового складу, тому така служба підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 у частині зарахування до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року у Відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області суд зазначає таке.

У визначений період ОСОБА_1 займав посади охоронника 1-го розряду загону цивільної охорони Луцького міськрайонного відділу ДСО ВДСО при УМВС України у Волинській області; охоронника III розряду по охороні кредитно-фінансових установ 5 взводу роти міліції Луцького міськрайонного відділу ДСО ВДСО при УМВС України у Волинській області; охоронника III розряду загону цивільної охорони Луцького міськрайонного відділу ДСО ВДСО при УМВС України у Волинській області; охоронника III розряду по охороні кредитно-фінансових установ 4 взводу роти міліції Луцького міськрайонного відділу ДСО ВДСО при УМВС України у Волинській області (арк. спр. 27-34).

Відповідно до наказів МВС України від 08 квітня 2006 року №348 «Про затвердження примірної структури підрозділів Державної служби охорони при МВС України», від 16 грудня 2009 року №529 «Про внесення змін до наказів МВС від 04 червня 2007 року №190 та від 08 жовтня 2007 року №376» посади, на яких перебував позивача у зазначені періоди, згідно із штатною структурою Відділу ДСО при УМВС України у Волинській області, відносяться до категорії посад цивільний персонал «робітник», а не до посад рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Вказані обставини також підтверджуються листом Управління поліції охорони у Волинській області Національної поліції України від 10 січня 2020 року №43/43/22/01-2019 «Про надання інформації» (арк. спр. 67).

З огляду на встановлені обставини та відповідно до наведених правових норм, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування позивачу до стажу служби в поліції періоду служби із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року у відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оскаржуються дії щодо незарахування до стажу позивача служби в поліції вислугу років із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року у Відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області, із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції, вчинена відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи вчинені вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні до стажу позивача вислугу років із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі дії.

Водночас, протиправності дій у незарахуванні відповідачем до стажу позивача вислугу років із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року за час роботи у Відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області судом не установлено.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови у зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції, оформлену листом від 12 листопада 2019 року №19408/41/4/01-2019, та зобов`язання зарахувати до стажу служби в поліції вказаний період роботи у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням періоду роботи з 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку).

При цьому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років із 14 листопада 2005 року по 14 серпня 2007 року у Відділі Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області та зобов`язання зарахувати до стажу служби в поліції вказаний стаж служби, провести перерахунок і виплату грошового забезпечення із урахуванням такого зарахування необхідно відмовити.

Згідно з частинами першою, третою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 384 грн 20 коп. (триста вісімдесят чотири грн 20 коп.), сплачений згідно з квитанцією № ПН3845 від 17 грудня 2019 року (арк. спр. 2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про національну поліцію”, Закону України “Про міліцію”, Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у зарахуванні до стажу служби в поліції ОСОБА_4 Дмитру ОСОБА_5 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції, оформлену листом від 12 листопада 2019 року №19408/41/4/01-2019.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) ОСОБА_1 за час служби в органах поліції з урахуванням вислуги років із 25 березня 2010 року по 16 жовтня 2015 року у податковій міліції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384 грн 20 коп. (триста вісімдесят чотири грн 20 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2020 року.