Рішення № 87902262, 20.02.2020, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/3998/19

провадження у справі № 2/0285/139/20

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді………………Літвин О. О.

секретаря………….......................Касянчук І. В.

з участю:

позивача………………………….Подолянчука О. Г.

представника позивача………….Кобриної Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами загального позовного провадження

за позовом ОСОБА_1

до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області

ІІІ особи: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на гараж АДРЕСА_1 (далі – Гараж).

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за заповітом. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на Гараж нотаріусом було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.

03.12.2019 при призначенні справи до розгляду судом було вирішено питання про залучення до участі у справі в якості ІІІ особи на стороні відповідача Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі – управління ДАБІ) – як органу до обов`язків якого, окрім інших, такожвходить виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів і видача відповідних сертифікатів /а.с.24-25/.

16.12.2019 за клопотанням позивача до участі в справі були залучені у якості третіх осіб інші спадкоємці: колишня дружина померлого ОСОБА_2 та дружина на день його смерті – ОСОБА_3 /а.с.36/.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

ІІІ особа ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не прибули. В своїй заяві від 12.02.2020 ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечила, просила справу слухати за її відсутності. У своєму письмовому відзиві від 08.01.2020 /а.с.49-51/ та в усних поясненнях у минулих судових засіданнях зазначали, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 не набув на спірний Гараж право власності у встановленому законом порядку, а тому позивач може лише ставити питання про своє право, як забудовник на спадкове нерухоме майно.

Окрім того, на день смерті чоловіка ОСОБА_3 виповнилось 72 роки, а тому вона має право на обов`язкову частку у спадщині на Гараж відповідно до ст.1241 ЦК України, як непрацездатна вдова. При цьому остання не заперечила, що за заповітом успадкувала від ОСОБА_4 будинок, автомобіль та дві земельні ділянки, вартість яких значно перевищує вартість Гаража, яким вона ніколи не користувалась. Відповідні свідоцтва про право на спадщину на будинок та земельні ділянки вона отримала, заповіт не оспорювала і жодних позовних вимог щодо спірного майна ОСОБА_3 не заявляла, оскільки з померлим спадкодавцем була усна домовленість про те, що позивач відшкодує їй частину вартості Гаража, а вона, в свою чергу, не претендуватиме на обов`язкову частку.

Представник відповідача міської ради в судове засідання не прибув, в заяві від 16.01.2020 просив справу розглянути без його участі, покладаючись на розсуд суду /а.с.53/.

ІІІ особи ОСОБА_2 та представник інспекції, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, до суду не прибули, жодних пояснень, клопотань чи заяв не надіслали.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 /а.с.6/.

За життя він розпорядився своїм майном, склавши 01.11.2018 заповіт /а.с.34/ на дружину ОСОБА_3 (ІІІ особу), з якою перебував у шлюбі з 21.03.2003 /а.с.62/, та онука ОСОБА_1 (позивача). Родинні стосунки останнього зі спадкодавцем підтверджуються копіями свідоцтв про народження ОСОБА_1 /а.с.76/ та його батька ОСОБА_5 /а.с.75/.

ІІІ особа ОСОБА_2 – рідна баба позивача /а.с.33, 75/, яка була залучена за його клопотанням до участі у справі, розірвала шлюб зі спадкодавцем ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.77/, а тому до кола спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не входить.

Спадкова маса після смерті ОСОБА_4 складається з: житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 (далі – Будинок); автомобіля ЗАЗ 110307, 2005 року випуску (далі – Автомобіль); двох земельних ділянок площею 1,87 га та 0,56 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Барвинівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (далі – Земельні ділянки) та спірного ОСОБА_6 .

Після смерті діда позивач у встановлений законом шестимісячний термін спадщину прийняв, звернувшись 25.05.2019 з відповідною заявою до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Гараж йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього. Вказані обставини підтверджуються довідками приватного нотаріуса від 02.04.2019 /а.с.18/, від 13.12.2019 /а.с.32/; заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини /а.с.7/; витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.01.2019 /а.с.8/; постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2019 /а.с.9/.

Заперечуючи щодо позовних вимог, інша спадкоємиця за заповітом ОСОБА_3 , ІІІ особа, посилалася на ст.1241 ЦК України, відповідно до якої вона, як непрацездатна вдова спадкує незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Суд вважає безпідставними такі посилання, виходячи з наступного.

Право на обов`язкову частку – це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Тобто цей інститут встановлений законодавцем для обмеження свободи заповіту і виникає у спадкоємця у випадках, якщо у заповіті міститься положення про усунення його від спадкування або йому заповідана частка спадщини, яка є меншою від належної йому обов`язкової частки.

За заповітом ОСОБА_3 успадкувала від покійного чоловіка ОСОБА_7 , дві Земельні ділянки, загальними розмірами 2,43 га, на які отримала відповідні свідоцтва про право на спадщину, та ОСОБА_8 . Зазначені обставини нею в судовому засіданні від 29.01.2020 /а.с.78-79/ визнавались та не заперечувались, однак надати суду свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 відмовилась.

Тобто, ОСОБА_3 , як спадкоємиці, яка мала б право на обов`язкову частку, в майні спадкодавця ОСОБА_4 припадає частка більша обов`язковій, а тому правила статті 1241 ЦК України в даному випадку не застосовуються.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст.327 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст.1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за заповітом.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи зі змісту ч.1, 2 ст.331, ч.1 ст.182 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Як встановлено в судовому засіданні та слідує з матеріалів справи, за життя ОСОБА_4 правомірно збудував Гараж на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, зокрема, 01.04.1977 рішенням № 184 виконавчого комітету Новоград-Волинської міської Ради народних депутатів Житомирської області УРСР йому було виділено земельну ділянку № НОМЕР_1 для будівництва гаража; 12.01.1979 надано дозвіл на проведення відповідних будівельних робіт. 08.08.2018 спадкодавцем було виготовлено технічний паспорт на гараж в Новоград-Волинському міжміському бюро технічної інвентаризації Житомирської області.

Згідно висновку № 21 начальника управління - головного архітектора міста управління містобудування, архітектури та земельних відносин Новоград-Волинської міської ради від 31.10.2019 одноповерховий Гараж в гаражному масиві побудований у відповідності до проектного рішення, дозволу, розташований згідно містобудівних вимог і може використовуватись за призначенням.

Померлий відкрито користувався Гаражем, що не заперечувалось в судовому засіданні і його вдовою, ІІІ особою ОСОБА_3 , однак не зареєстрував його в органах державної реєстрації в порядку, визначеному на час будівництва Гаражу (1977-1979 роки).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.4 ст.3 зазначеного закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (3.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з чч.1 та 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05.08.1992 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлені постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 05.08.1992 №449 (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Відтак, не заслуговує на увагу позиція ІІІ особи ОСОБА_3 щодо відсутності у позивача, як спадкоємця, права на набуття права власності на Гараж у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та, враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, суд приходить до висновку про можливість визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на Гараж, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, – суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на гараж АДРЕСА_3 НОМЕР_1 , який знаходиться в гаражному масиві АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 , успадкований після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата виготовлення повного тексту рішення – 28 лютого 2020 року.

Головуючий суддя О. О. Літвин