Постанова № 8790201, 19.11.2008, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-а-102/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2008 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого: судді Рогожиної А.В. при секретарі: Костенко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання неправомірною відмову у перерахунку одноразової грошової допомоги в розмірах, встановлених законом до 9 травня та стягнення недоплачених коштів за 2008 рік та про визнання неправомірною відмову у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоплачених коштів за 2008 рік, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання неправомірною відмову у перерахунку одноразової грошової допомоги в розмірах, встановлених законом до 9 травня, стягнення недоплачених коштів за 2008 рік та про визнання неправомірною відмову у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоплачених коштів за 2008 рік, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що що він є інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має статус інваліда війни. Згідно з ч.5 ст. 13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам другої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідач виплатив йому в 2008 році частину вказаної грошової допомоги в розмірі 350 гривень, на його заяву про перерахування разової грошової допомоги відповідач відмовив, посилаючись на те, що разова грошова допомога йому виплачена на підставі постанови Кабінету Міністрів України за № 183 від 12.03.2008 року, але він вважає, що відповідач порушив норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також норми Конституції України і просив визнати вказані дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу за 2008 рік в розмірі 3498 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії відповідача, що стосуються виплати одноразової компенсації на оздоровлення за 2008 рік на підставі того, що він є інвалідом 2-ої групи і знаходиться на обліку в УПСЗН м. Костянтинівки Донецької області і відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильскої катастрофи» йому повинні були виплатити одноразову компенсацію на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а саме - в розмірі 2625 гривень, а фактично йому було виплачено 120 гривень.

На його заяву про перерахування вказаної суми відповідач відмовив, посилаючись на те, що одноразова компенсація на оздоровлення за 2008 рік виплачена йому на підставі постанови Кабінету Міністрів України за № 863 від 26.07.1996 року та постанови Кабінету Міністрів України за № 562 від 12.07.2005 року, але він вважає, що відповідач порушив норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильскої катастрофи», Конституції України і просив визнати вказані дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь недоотриману одноразову компенсацію на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2505 гривень.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, наполягаючи на задоволенні своїх позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, вказавши в заяві та наданих до суду запереченнях, що позовні вимоги позивача відповідач не визнає, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що відповідач є бюджетною установою, яка за своїми функціями здійснює нарахування та виплату вказаних допомог відповідно до діючого законодавства в межах, затверджених кошторисом асигнувань на зазначені витрати. Других коштів відповідач не мав і тому вважає, що їх дії були правомірні, а вимоги позивача є необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, вказуючи у заяві, що вважають позовні вимоги ОСОБА_1 такими, які не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що установами можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань, тобто дії відповідача, який здійснював виплати відповідно до вимог діючого законодавства, є правомірними, проведеними в межах затверджених кошторисом асигнувань.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, бо судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом 2-ої групи відповідно до посвідчень серії Б № 381099 та А № 444206, виданих відповідно 3 липня 2008 року та безстроково (а.с. 4), має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильскої катастрофи», і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога до 9 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що складає 3848 грн. слідуючого розрахунку: 481 грн. - розмір мінімальної пенсії за віком (з 1 квітня 2008 року) х 8, позивачеві було виплачено 350 грн. в квітні 2008 року (а.с. 16), недоплачено 3498 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам другої групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, що складає: за 2008 рік 2625 грн., з розрахунку: 525 грн. - розмір мінімальної заробітної плати (з 1 квітня 2008 року) х 5, а позивачу було виплачено відповідачем у червні та серпні 2008 року 120 грн. (а.с. 17), тобто недоплачено 2505 грн.

Суд вважає, що, невиплата в повному обсязі позивачеві разової грошової допомоги до 9 травня і недоплата одноразової компенсації на оздоровлення за 2008 рік, а також відмова у перерахуванні і виплаті не донарахованих сум, а саме - разової грошової допомоги до 9 травня в розмірі 3498 грн., одноразової компенсації на оздоровлення в розмірі 2505 грн. є неправомірними діями з боку відповідача, якими порушено норми Конституції України та Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильскої катастрофи», так як рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/208 встановлено, що «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. ст. 1, 3. ч.2 ст. 8, ч.2 ст. 19, ст. ст. 21, 22, п.1 ч.2 ст. 92, ч.1, 2, 3 ст. 95 Конституції України. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і, як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянин.

Суд, визнаючи вказані вище дії відповідача протиправними, вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради сплатити позивачеві недоплачені суми допомог за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, яко. Затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі-розпорядники коштів). Таким чином, відповідач - управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до ст. 48 спеціального закону та приписів п.п. 1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005року, у управління праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд вважає, що звернення позивача з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення недоотриманої щорічної разової допомоги до 9 травня та одноразової щорічної допомоги на оздоровлення інваліду війни є обгрунтованими і саме цей відповідач зобов'язаний сплатити за рахунок Державного бюджету недоплачені суми допомоги, оскільки статтею 63 спеціального Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України і Управління є розпорядником коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання неправомірною відмову у перерахунку одноразової грошової допомоги в розмірах, встановлених законом до 9 травня та стягнення недоплачених коштів за 2008 рік та про визнання неправомірною відмову у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоплачених коштів за 2008 рік задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради стосовно відмови ОСОБА_1 в донарахуванні та доплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік та одноразової грошової допомоги до 9 травня за 2008 рік, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України:

недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2505 (дві тисячі п'ятсот п'ять) гривень,

недоотриману разову грошову допомогу до 9 травня за 2008 рік в розмірі 3498 (три тисячі чотириста дев'яносто вісім) гривень

шляхом перерахування з розрахункового рахунку № 35213023001529 в УДК м. Костянтинівка Донецької області, КПК 2501250, КЕКВ 1341, МФО 834016, код ОКПО 03197428.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги і надісланням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України,

Постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

Постанова, якщо вонане скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.