
Справа № 201/4604/18
Провадження № 2/185/226/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28 лютого 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Гаврилова В.А.,
за участю секретаря Кириленко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу №201/4604/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька, -
В С Т А Н О В И В
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди та супроводу батька.
Позов мотивувала таким. Вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем з 2009 року по 2015 рік. Мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач разом з дитиною у своєму супроводі має намір виїздити до країн Шенгенської зони та/або Республіки Туреччина. У зв`язку з цим вона змушена звернутися до суду.
У судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлений.
Суд вважає можливим розглянути справу у заочному порядку.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи приходить до такого.
Сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. /а.с.6/
Позивач разом з дитиною, у своєму супроводі, має намір виїзду до Турецької республіки та/або країн Шенгенської зонив період часу з 15 березня 2019 року по 15 квітня 2019 року.
Відповідач з сім`єю відносин не підтримує, ігнорує її звернення з проханням надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон.
Частиною 2 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 2 статті 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За правилами ст. 3 Конвенції про права дитини (прийнята Генасамблеєю ООН 20 листопада 1989 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 даної Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами 7, 8 статті 7 СК України встановлено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Статтею 313 ЦК України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Пунктом 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.
Викладене свідчить, що діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду малолітньої дитини за кордон України, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Викладене приводить суд до висновку про можливість надати позивачу відповідний дозвіл на виїзд до Турецької республіки та/або країн Шенгенської зони.Зазначений позивачем період виїзду за кордон на час ухвалення рішення вже сплинув, тому суд встановлює часове обмеження в один рік з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В
Позов задовольнити.
Дозволити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити документи для тимчасового виїзду неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Турецької республіки та/або країн Шенгенської зони.
Надати дозвіл на виїзд з України до Турецької республіки та/або країн Шенгенської зони громадянину України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період один рік з дня набрання рішенням законної сили, в супроводі матері - громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом року з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони та учасники:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95, ЄДРПОУ: 04052229 .
Суддя: В. А. Гаврилов
Судове рішення № 87900549, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 28.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/4604/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: