Рішення № 87900293, 26.02.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6399/19

№ 2/183/1419/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

09 жовтня 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ «КБ «ПриватБанк») звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 125491,75 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 16.08.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких, відповідач надає згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання, друга сторона не може пропонувати свої умови договору.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на офіційному банківському сайті, що діють на дату нарахування, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.

Позивач зазначає, що зі своєї сторони виконав умови кредитного договору, надав відповідачеві кредитні кошти у зазначеному вище розмірі, позичальник зобов`язалася погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту.

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту у встановлений строк не виконувала, у зв`язку з чим станом на 31.07.2019 року виникла заборгованість у розмірі 277763,23 грн.

При цьому, позивач вимагає стягнути з відповідача лише частину суми заборгованості за кредитом у розмірі 125491,75 грн., яка складається із: 5159,34 грн. - заборгованості за кредитом, 120332,41 грн. – загальний залишок заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 16.08.2011 року по 31.07.2018 року.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання представник позивача не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, одночасно позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання також не з`явилася, надавши суду заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості визнає лише в частині стягнення основної заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 5159,34 грн., в частині стягнення відсотків за користування кредитом позов не визнала з тих підстав, що процентна ставка позивачем збільшувалася без її згоди, в іншій частині позовних вимог просила застосувати строк позовної давності, а справу розглянути за її відсутності (а.с.55).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н від 16.08.2011 року про надання банківських послуг, який складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів Банку (а.с.10-35). Згідно умов договору відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту кредитка «Універсальна», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на офіційному банківському сайті, що діють на дату нарахування, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.

Відповідачем не оскаржувався розрахунок заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5159,34 грн., як і не оскаржувалась та обставина, що при підписанні заяви позичальника 16.08.2011 року, остання складалася з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку.

У відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, в результаті чого станом на 31.07.2019 року виникла заборгованість по тілу кредиту у розмірі 5159,34 грн., яка підлягає стягненню на користь АТ КБ «ПриватБанк», виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

У відповідності до вимог ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вирішуючи позов в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 16.08.2011 року по 31.07.2018 року у розмірі 120332,41 грн., суд дійшов до наступного висновку.

Так, у заяві – анкеті про надання банківських послуг від 16.08.2011 року (зворотній бік аркушу справи 10) міститься відмітка про отримання позичальником платіжної картки Кредитка «Універсальна», процентна ставка в цій заяві-анкеті не зазначена.

Із поданого до суду витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», зокрема «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» вбачається, що на момент укладення кредитного договору базова відсоткова ставка в місяць, що нараховується на залишок заборгованості, становила 3,0% (а.с.11), що не заперечувалось також учасниками справи.

Між тим, у розрахунку заборгованості позивачем зазначено, що з 01.09.2014 року відсотки за користування кредитом були збільшені до 34,80%, а далі з 01.04.2015 року – до 43,20% (а.с.6-9).

Пунктом 1.1.3.2.3 наданих до суду Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин.

При цьому, у відповідності до ч.3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Суду не надано достатніх та допустимих доказів того, що збільшення фіксованої процентної ставки відбувалося за погодженням з ОСОБА_1 , як і не надано доказів того, з якими саме Умовами та правилами надання банківського кредиту (в якій редакції, з якими змінами) ОСОБА_1 ознайомлювалася при укладенні кредитного договору.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Відсутність позову про визнання кредитного договору в цій частині, як оспорюваного правочину, не може бути перешкодою для неврахування інтересів відповідача при вирішенні цього спору.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» в цій частині задоволенню не підлягає, суду не доведено розмір процентної ставки за користування кредитом, а також не доведено, що зміна процентної ставки відбувалась за погодження та обізнаністю позичальника.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто лише 50% від сплаченого позивачем при подачу позову судового збору у 1921,00 грн. (а.с.11).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-258, 526, 530, 554, 549, 610, ч.1 ст. 612, 625, 1054,1056-1 ЦК України, ст.ст. 12,76-82,89,141,263,265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.08.2011 року станом 31.07.2019 року у розмірі 5159,34 грн. (п`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять грн. 34 коп.), що становить заборгованість за тілом кредиту.

В іншій частині позову Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк», - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 960 ( дев`ятсот шістдесят ) грн., 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.