
Справа № 159/36/20
Провадження № 2/159/322/20
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
27 лютого 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Бакай Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу
за позовом: акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и в:
Стислий виклад позиції позивача.
У січні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 05.12.2012 року.
Позовна заява мотивована тим, що 05 грудня 2012 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами.
Проте, позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 30.10.2019 року утворилась заборгованість на загальну суму 201976,13 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 299,05 грн, заборгованості по відсотках – 194427,08 грн, заборгованості по пені - 7250,00 грн.
Однак, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути лише частину заборгованості, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 299,05 грн та заборгованість по відсотках за період з 05.12.2012-28.03.2019 в розмірі 139489,91 грн, а всього 139788,96 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.
Відзив на позов не подала.
Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 03 січня 2020 року.
Того ж дня до міграційної служби скеровано запит про місце реєстрації відповідача.
30.01.2020 року отримано повідомлення про реєстрацію відповідача ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 .
31.01.2020 року відкрито провадження у справі.
Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено на адресу реєстрації.
Судова повістка повернута суду з відміткою Укрпошти від 11.02.2020 «адресат відсутній».
На поштовому конверті зроблена відмітка «адресат помер».
Згідно повідомлення Ковельського міськрайонного відділу ДРАЦСу №375/20.16-04-22 від 19.02.2020 року, в архіві відділу відсутній факт державної реєстрації смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Перевірка проведена за період з 2013 року по даний час.
Відповідно до положень п.3 ч.8 ст.130 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач не повідомила причини неявки до суду, не подала відзив.
Враховуючи згоду позивача, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
05 грудня 2012 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
У заяві приєднання відповідач ОСОБА_1 засвідчила своїм підписом те, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Позивачем не надані суду підписані відповідачем Тарифи та Умови кредитування.
До позовної заяви долучені лише Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 06.03.2010 № СП-2010-256, а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» серед яких : «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold».
Як вбачається із анкети-заяви від 05.12.2012 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, остання містить у собі лише особисті дані відповідача, а також відмітку про те, що особа виявила бажання отримати кредитну картку «Універсальна».
Будь-яких інших даних про суму кредиту, кредитного ліміту, відсоткової ставки за користування кредитом, конкретного виду кредитної картки Універсальна, дати її видачі та строку дії, анкета-заява не містить.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 30.10.2019 року складається з :
- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 299,05 грн,
- заборгованості за відсотками в розмірі 194427,08 грн, (з них за період з 05.12.2012 по 28.03.2019 в розмірі 139489,91 грн),
- пені в розмірі 7250,00 грн.
До стягнення заявлено лише заборгованість в розмірі 139788,96 грн., яка складається із 299,05 грн заборгованості за тілом кредиту та 139489,91 грн заборгованості за відсотками за період з 05.12.2012 р. по 28.03.2019 р.
Згідно розрахунку боргу з кредитного рахунку списано 299,05 грн, кошти на погашення боргу не внесені, відсоткова ставка за користування кредитом змінювалась в різні періоди від 30% до 43,2%.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає частковому задоволенню лише в межах стягнення тіла кредиту, позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом є безпідставними.
Суд дійшов такого висновку з огляду на таке.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів в розмірі 299,05 грн. Відповідач доказів на спростування цієї обставини суду не надав.
Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом, то суд керувався наступним.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Заява анкета позичальника від 05.12.2012 року не містить відомостей стосовно визначеної процентної ставки.
Долучені до позовної заяви Тарифи містять інформацію про відсоткову ставку для різних видів карток «Універсальна». Суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження згоди позичальника на застосування конкретного виду тарифів.
Умови та правила надання банківських послуг, долучені до позовної заяви, також не підписані відповідачем, а тому існує лише припущення, що відповідач погоджувалась на їх застосування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами (договірні відсотки). Тому заявлені вимоги про стягнення заборгованості по відсотках за період з 05.12.2012 року по 28.03.2019 року в розмірі 139489,91 грн є безпідставними.
Такі висновки суду, відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Вимоги про стягнення відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України позивачем не заявлені.
Щодо судових витрат.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги на загальну суму 139788,96 задоволені судом на 0,21 % (299,05х100:139788,96 =0,21), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 4,41 грн ( 2102х0,21:100=4,41)
Керуючись статтями 12,76-81, 130, 141,247,265,268, 274, 280, 288 ЦПК України, статтями 526,633,634,1048,1049,1056-1 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 05.12.2012 року, яка відповідає заборгованості за тілом кредиту в розмірі 299 (двісті дев`яносто дев`ять) гривень 05 (п`ять) копійок.
Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 05.12.2012 року, яка складається з заборгованості по відсотках за період з 05.12.2012 року по 28.03.2019 року в розмірі 139489,91 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 04 (чотири) гривні 41 (сорок одну) копійку.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається через Ковельський міськрайонний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається через Ковельський міськрайонний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 27 лютого 2020 року.
Повне найменування сторін:
Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок №UA083052990000029092829003111, адреса: м.Київ, вул.Грушевського,1Д.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області 14.11.2002 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
ГоловуючийТ. В. Денисюк
Судове рішення № 87898603, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 27.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 159/36/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: