Рішення № 87896969, 28.02.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/4360/19

Номер провадження 2/331/260/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Гнатик Г.В.,

за участю секретаря – Дорофєєвої М.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Північне ВпоОПС) до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Північне ВпоОПС) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 про користування електроенергією.

ОСОБА_1 не виконує обов`язків по сплаті за використану електроенергію, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію у розмірі 12 882,00 грн. за період з 01.06.2017 р. по 01.01.2019 р.

Пунктом 42 ПКЕЕН обумовлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

У зв`язку з викладеним, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Північне відділення по ОПС) заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 12 882,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 21.11.2019 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не з`явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Як вбачається з довідки Департаменту реєстраційних послуг ЗМР №01-17/02/5797 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 10.11.2006 року по теперішній час.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення засобами поштового зв`язку рекомендованих листів з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання.

Як вбачаться з конверту-повідомлення, що повернувся на адресу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 30.12.2019 р., його було повернуто суду з відміткою поштового відділення зв`язку «адресат відсутній».

Відповідно до ст. 130 ч.9 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Згідно вимог ст. 131 ч.1 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, відповідач повторно повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням, 27.01.2020 р., його було повернуто суду з відміткою поштового відділення зв`язку «адресат відсутній».

Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, але вони результатів не дали.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надав, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 , проте не виконує обов`язків по сплаті за використану електроенергію, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію.

Правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії на момент виникнення заборгованості регулювалися Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. №1357, із наступними змінами та доповненнями. Згідно з абзацом 2 пункту 1 ПКЕЕН, ці Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно з пунктом 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до пункту 42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Вартість спожитої відповідачем електричної енергії визначено відповідно до тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач як споживач електричної енергії не виконав свої обов`язки щодо своєчасної оплати в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі – 12 882,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,258-259,263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Північне ВпоОПС) до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Північне відділення по обслуговуванню побутових споживачів) (п/р НОМЕР_3 , МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в АТ «Метабанк», код оплати 3) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 12 882 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № НОМЕР_3 , МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в АТ «Метабанк», код оплати 20) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921, 00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Г.В. Гнатик