Постанова № 87896745, 25.02.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/506/20

Провадження № 1-кс/309/134/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я. В. за участю секретаря Соймик Н.І. сторін кримінального провадження слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області Гомечко П.В. прокурора Хустської місцевої прокуратури Дорошевич-Джумурат Н.Й. підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області Гомечко П.В. за погодженням прокурора Хустської місцевої прокуратури Дорошевич-Джумурат Н.Й.. у кримінальному провадженні № 12020070050000170 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області Гомечко П.В. за погодженням з прокурором Хустської місцевої прокуратури Дорошевич-Джумурат Н.Й. звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий Хустським районним судом за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 19 лютого 2020 року, близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись по АДРЕСА_2 , умисно, тобто усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення за рахунок таємного викрадення чужого майна, віджав із використанням викрутки вхідні двері до будинку АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до будинку, звідки таємно викрав телефон марки “SAMSUNG E1”, вартість якого згідно довідки №17 від 24.02.2020 виданої суб`єктом оціночної діяльності ТОВ “Реаліті-О”, станом на 19.02.2020 з урахуванням фізичного та морального зносу складає 300 (триста гривень), завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно поєднана з проникненням у житло.

Наявність обґрунтованої підозри, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджуються зібраними доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.

Отже, враховуючи міцність соціальних зв`язків ОСОБА_1 який ніде не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив умисний злочин, а тому існують ризики, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілу та свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати повторно вчиняти кримінальні правопорушення, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам,

У судовому засіданні прокурор Дорошевич-Джумурат Н.Й. та слідчий Гомечко П.В. заявлене клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, а саме те, що його було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення санкція за скоєння якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, що в своїй сукупності вказує на те, що він будучи обізнаним з мірою покарання перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, немає тісних соціальних зв`язків, оскільки не працює, а тому більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даним ризикам. Крім того суду ствердили, що на даний час в провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України , на розгляд якого ОСОБА_1 не з`являвся внаслідок чого він був оголошений у розшук.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просять суд, вирішити питання про застосування відносно нього запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, а саме домашнього арешту. Суду ствердив, що він зобов`язується з`являтися за першою вимогою до слідчого та суду.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за вище наведених обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, в ході якого підозрюваному, повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець АДРЕСА_1 , не працюючий, раніше неодноразово судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується негативно. Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку .

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

В свою чергу, у судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_1 всупереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у звязку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та доведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, враховуючи , що в судовому засіданні ОСОБА_1 сам ствердив , що він не має постійного місця проживання, проживає де йому заманеться, слідчий суддя вважає за необхідне задоволити клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою .

Також, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить – 63060 гривень та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області Гомечко П.В. за погодженням прокурора Хустської місцевої прокуратури Дорошевич-Джумурат Н.Й.. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , в рамках кримінального проводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070050000170 від 19.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КК України – задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з 25 лютого 2020 року до 25 квітня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 63060 грн. (шістдесят три тисячі шістдесят гривень) грн., що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленої станом на 01 січня поточного року 2102 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самими підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :

Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;

Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області Гомечко П.В. та прокурора Хустської місцевої прокуратури Дорошевич-Джумурат Н.Й.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали оголошено 27 лютого 2020 року о 8 год.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: Орос Я.В.