Вирок № 87896199, 28.02.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/373/2020

Номер справи 243/14756/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» лютого 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

- прокурора – Барабаш Ю.Ю.,

- потерпілого – ОСОБА_1 ,

- представника потерпілого – адвоката Прокопцева С.В.,

- обвинувачених – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

- захисника обвинувачених – адвоката Карпова П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050510001761 від 26 серпня 2019 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов`янської місцевої Прокуратури Донецької області 24 грудня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Райгородок Слов`янського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 06 червня 2016 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. Звільнений 02 квітня 2019 року на підставі Ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 25 березня 2019 року умовно – достроково на невідбутий строк 11 місяців 11 днів;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, освіта 2 класи, не працюючого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2019 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, разом з ОСОБА_3 , пішки йшли на відкритій ділянці місцевості, розташованій поруч з проїжджою частиною по вул. Сучасній у напрямку траси «Київ - Харків - Довжанський» в м. Слов`янськ Донецької області, що є громадським місцем, де побачили раніше їм не знайомого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пішки повертався до себе додому, ведучи в руках велосипед, і рухався назустріч останнім.

В указаний час в указаному місці ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1 та, діючи безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпідставно схватив останнього рукою за одяг в області грудей та, нецензурно виражаючись, сказав віддати велосипед. Після чого ОСОБА_2 , діючи без попередньої змови групою осіб з ОСОБА_3 , грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи зневагу до існуючих норм і правил поведінки, усвідомлюючи протиправність спільних дій та настання суспільно небезпечних наслідків, розташовуючись обличчям до обличчя з ОСОБА_1 , який не чинив жодного опору, безпричинно, проявляючи особливу зухвалість, наніс йому один удар рукою в праву частину обличчя в районі вуха. Від указаного удару ОСОБА_1 упав на землю спиною та лівою стороною голови. Після чого ОСОБА_3 , продовжуючи спільну зі ОСОБА_2 протиправну діяльність, схопив ОСОБА_1 за ліву руку і почав утримувати, а ОСОБА_2 нахилився над останнім, наступив коліном своєї ноги на праву руку ОСОБА_1 і, діючи з особливою зухвалістю, наніс йому загалом 20 ударів кулаками рук в праве око, праве вухо та праву сторону обличчя.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_3 , проявляючи особливу зухвалість та зневагу до загальноприйнятих норм моралі, гучно висловлювався: «Ден, рви ему брюхо! Выпускай кишки! Опусти его!», після чого наніс ОСОБА_1 , коли той лежав на спині, три удари ногами у бік тулуба по ребрам.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 , який діяв спільно та узгоджено з ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заподіяно забій грудної клітки, закриті переломи 7,8 ребер по переднє-пахвовій лінії, 9,10 ребер по середнє-пахвовій лінії праворуч, закриту черепно-мозкову травму: струс головного мозку, дві рвані рани вушної раковини справа, рвану рану нижньої повіки правого ока, підшкірну гематому вушної раковини справа, розповсюджений синець обличчя справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як потребуючи для свого загоєння терміну понад 21-ї доби.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 викриваються наступними доказами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України та суду пояснив, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість. Разом з ОСОБА_3 25 серпня 2019 року приблизно о 20 годині 00 хвилин вони прийшли до дівчат. Дівчат на місці не було і він пішов у туалет. Коли повернувся, то побачив ОСОБА_3 , який стояв з чоловіком і вони утримували один одного. Він підбіг до них і наніс удар чоловіку кулаком правої руки в ухо, в праву сторону обличчя. Від його удару ОСОБА_3 і потерпілий впали, а він правим коліном наступив на ліву руку потерпілого, права рука потерпілого була під ним. При цьому він сам стояв на колінах. Наніс кулаками рук приблизно 15 ударів потерпілому в праву сторону обличчя. Потім він зупинився і побачив, що потерпілий – це особа похилого віку і встав з нього. У нього випав з кармана телефон, він почав його шукати і почув, як розстебнувся ремінь, а потім побачив, що ОСОБА_3 зняв штани з потерпілого, а також зняв свої штани. ОСОБА_3 не звертав на нього ніякої уваги і продовжував робити якісь незрозумілі дії. Він підійшов до ОСОБА_3 , той не звертав на нього ніякого уваги, і він вирішив його побити. Він наніс ОСОБА_3 приблизно п`ять ударів – один раз ногою по обличчю и чотири удари кулаком по обличчю, поки ОСОБА_3 не втратив свідомість. На адресу потерпілого особисто він нецензурною лайкою не висловлювався. Всі пояснення, які надав потерпілий в судовому засіданні, відповідають дійсності. Він особисто в той день був в стані алкогольного сп`яніння.

Позовні вимоги прокурора і потерпілого він визнає повністю.

У тому, що вчинив вказані кримінальні правопорушення, він щиро розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України та суду пояснив, що в той день він знаходився в стані сильного алкогольного сп`яніння і не зовсім розумів свої дії. Він не заперечує, що просив у потерпілого віддати йому велосипед, але для чого, не пам`ятає. Де в той час був ОСОБА_2 , він не пам`ятає. Він наносив удари потерпілому кулаком по боку. Потім через 15 хвилин до них підійшов ОСОБА_2 і почав бити його і потерпілого. Спочатку потерпілого бив він, потім ОСОБА_2 , а потім вони разом били потерпілого.

Позовні вимоги прокурора і потерпілого він визнає повністю.

У тому, що вчинив вказані кримінальні правопорушення, він щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 25 серпня 2019 року він ходив на риболовлю на річку та повертався приблизно о 20 годині 00 хвилин. В той час вже було темно, але він чітко бачив обох обвинувачених. Він упізнав одного з них по прикметам – це був ОСОБА_3 .. ОСОБА_2 без верхнього одягу стояв спочатку осторонь. Йому не відомо чого ці хлопці підійшли саме до нього, він ніколи не був з ними знайомий і між ними ніколи не було ніяких конфліктів. Він не вчиняв будь – яких дій, направлених на протиправну поведінку обвинувачених відносно нього. Він думає, що вони хотіли забрати в нього велосипед, оскільки спочатку вони почали висказувати вимогу про передачу їм велосипеду. Коли обвинувачені почали в нього вимагати велосипед, він схопив ОСОБА_3 за одяг. ОСОБА_3 зламав йому два ребра справа, наносив йому удари ногами два рази. ОСОБА_3 утримував його ліву руку, коли вони його били, а він лежав на лівому боці. ОСОБА_2 , коли підійшов до них, одразу його вдарив кулаком правої руки в праве вухо та праву сторону обличчя. Від удару він впав разом з ОСОБА_3 , який лежав поряд з ним ліворуч від нього. ОСОБА_2 почав його бити кулаками по правій стороні голови, обличчя, наніс йому біля двадцяти ударів. Він в цей час лежав, а ОСОБА_2 нахилився над ним і наступив на його праву руку, він нічого робити не міг. Він не міг здійснити супротив обвинуваченим. Поруч з місцем конфлікту він нікого не бачив. Перед тим, як йому переходити через дорогу, йому зателефонувала його кума, з якою він розмовляв і вона чула нецензурну лайку, а потім удари і те, як у нього вимагали велосипед. Потім кума передала телефон своїй подрузі і вони повідомили його сина. Коли саме приїхали працівники поліції та його родичі на місце події, він не знає. Його сину зателефонували о 20 годині 30 хвилин і той разом з дружиною приїхали на місце події. По приїзду працівники поліції одразу затримали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які тікати не намагалися. Обвинувачені знаходилися в стані сильного алкогольного сп`яніння та висловлювалися без причин на його адресою нецензурною лайкою. Він отримав тілесні ушкодження - у нього було розбито обличчя, йому накладали шви на обличчя та вухо. Свідомість він не втрачав. Обвинувачені припинили наносити йому удари в той момент, коли ОСОБА_2 відтягнув від нього ОСОБА_3 .. Йому невідомо чому ОСОБА_2 почав наносити удари ОСОБА_3 .. На лікуванні він знаходився з 25 серпня 2019 року по 14 вересня 2019 року. Витрати на лікування він вказав у позовній заяві. У відшкодування моральної шкоди він просить стягнути 100000 грн, оскільки йому невідомі наслідки по стану його здоров`я, після вчинення відносно нього кримінального правопорушення у нього погіршився стан здоров`я, порушено нервову систему. Після нападу на нього він втратив слух та обоняння.

Аналізуючи пояснення потерпілого ОСОБА_1 у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення потерпілого, такими, що відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами – процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об`єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, як пояснив потерпілий ніяких відносин, в тому числі неприязних, між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не було і тому суд вважає, що у потерпілого немає причин для оговорення обвинувачених. Самі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судовому засіданні не вказують на можливу наявність неприязних відносин між ними та потерпілим, також не вказують причин з яких потерпілий міг би їх оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляють.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими, показань потерпілого, провина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Із Протоколу огляду від 25 серпня 2019 року вбачається, що об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, що знаходиться поблизу проїжджої частини по вулиці Сучасній м. Слов`янська Донецької області, приблизно у 100 метрах від перехрестя вулиці Донської та вулиці Сучасної м. Слов`янська Донецької області, у бік траси «Київ-Харків-Довжанський». Приблизно на відстані 2,5 метрів від проїжджої частини на землі було виявлено велосипед зеленого кольору «Україна», вздовж рами у чорному чохлі примотані чотири рибацькі вудочки, з задньої сторони велосипеда мається розкладна лавка, сумка сірого кольору, в якій міститься рибацький металевий сачок, вказане було вилучено. Приблизно в 3 метрах від велосипеда, далі від проїжджої частини на траві виявлено сліди речовини бурого кольору, поряд з вказаними слідами виявлено кепку зеленого кольору, вказану кепку було вилучено та поміщено до полімерного пакету чорного кольору. Мобільний телефон марки «Bravis» в корпусі сірого кольору імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , у чохлі сірого кольору, який вилучено та поміщено у чорний полімерний пакет. Мобільний телефон «Samsung» в корпусі чорного кольору імеі: НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено у чорний полімерний пакет. Чохол для мобільного телефону чорного кольору. Ключі у кількості 6 штук та ключ від домофона, які було вилучено. З вказаної ділянки було зроблено змиви речовини бурого кольору на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту. Від вказаної ділянки приблизно на відстані 1,5 метри у праву сторону на землі виявлено сліди речовини бурого кольору, яку разом з фрагментом землі було вилучено до паперового конверту. Поряд виявлено сумку коричневого кольору, на якій маються сліди бурого кольору, з якої було зроблено змиви за допомогою марлевого тампону. В ході огляду сумки було встановлено, що в середині мається три жіночі помади. Вказану сумку було вилучено та поміщено до полімерного пакету чорного кольору. На зазначеній ділянці місцевості знаходиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у яких за допомогою марлевих тампонів було зроблено змиви з рук, які поміщено до двох паперових конвертів. Велосипед з усім вмістом на ньому та зв`язку ключів було передано на зберігання ОСОБА_6 .

Із Розписки від 25 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_6 отримала від працівників поліції велосипед «Україна» зеленого кольору, зв`язку з металевих ключів, металевий сачок для риби, дві вудочки, які зобов`язується зберігати до вирішення питання по справі.

Із Висновку судово-медичної експертизи № 427 від 04 листопада 2019 року вбачається, що при судово-медичній експертизі виявлені наступні тілесні ушкодження у ОСОБА_1 ,: забій грудної клітки, закриті переломи 7,8 ребер по переднє-пахвовій лінії, 9,10 ребер по середнє-пахвовій лінії праворуч (за даними КТ № 2855 від 04 вересня 2019 року). Дані тілесні ушкодження утворились від ударної дії тупих предметів, конструктивні та індивідуальні властивості контактуючої поверхні яких не відобразились, можливо в зазначений термін та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як потребуючи для свого загоєння термін понад 21-ої доби. Закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, дві рвані рани вушної раковини справа, рвана рана нижньої повіки правого ока, підшкірна гематома вушної раковини справа. Дані тілесні ушкодження утворились від ударної дії тупих предметів, конструктивні та індивідуальні властивості контактуючої поверхні яких не відобразились, можливо в зазначений термін та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, як потребуючи для свого загоєння терміну понад 6 діб але не більше 21-ої доби. Розповсюджений синець обличчя справа, який утворився від ударної дії тупих предметів, конструктивні та індивідуальні властивості контактуючої поверхні яких не відобразились, можливо в зазначений термін та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Будь-які об`єктивні ознаки тілесних ушкоджень передньої стінки черевної порожнини в медичних документах не описані, тому діагноз: «забій м`яких тканин передньої стінки черевної порожнини» при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався. (Згідно примітки до пункту 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6). Виявлені при судово-медичній експертизі рубці зовнішнього кута правого ока, внутрішнього кута правого ока, завитка правої вушної раковини слід вважати результатом загоєння ран. Судячи з кількості, характеру та локалізації, виявлених у гр. ОСОБА_1 , тілесних ушкоджень не виключається можливість їх утворення за обставин, на які він вказав в ході проведення допиту від 26 серпня 2019 року.

Із Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , заявив, що впізнає особу на фотознімку № 2, як особу на яку він вказував в ході допиту, а саме: перший чоловік ростом приблизно 170 см, віком до 30 років, темноволосий . Згідно Довідки до Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 листопада 2019 року вбачається, що на фотознімку № 2 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Із Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , заявив, що впізнає особу на фотознімку № 4. Згідно Довідки до Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 листопада 2019 року вбачається, що на фотознімку № 4 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії потерпілий ОСОБА_1 докладно розповів та показав обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: потерпілий ОСОБА_1 вказав на напрямок, в якому він рухався; показав на статисті, як саме його схопив ОСОБА_3 ; показав на статисті удар, який йому наніс ОСОБА_2 ; показав на положення, в якому вони з ОСОБА_3 , опинилися на землі, після удару нанесеного ОСОБА_2 ; показав на статисті, як саме його схопив ОСОБА_3 та почав утримувати. Потерпілий ОСОБА_1 показав на статисті, як саме ОСОБА_2 , наступив ногою на його руку перед тим, як почав наносити удари; показав на статисті, як саме ОСОБА_2 , наносив йому удари кулаками рук. Потерпілий ОСОБА_1 показав на статисті, як саме ОСОБА_3 , наносив йому удари ногами по тулубу; показав на статисті, як саме ОСОБА_3 , стягував з нього штани.

Потерпілий ОСОБА_1 під час слідчого експерименту надав пояснення, аналогічні свідченням, наданим під час його допиту в судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія – Слідчий експеримент, проведений 19 листопада 2019 року з участю потерпілого ОСОБА_1 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих, статиста та представника.

Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов`язковим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 19 листопада 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

Із Протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03 грудня 2019 року вбачається, що було надано для ознайомлення завірену копію карти виїзду швидкої медичної допомоги № 24651 від 25 серпня 2019 року на одному аркуші з двох сторін, завірену копію карти виклику швидкої медичної допомоги № 24651 від 25 серпня 2019 року, які були вилученні на підставі Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2019 року.

Із Висновку судово-медичної експертизи № 445 від 21 листопада 2019 року вбачається, що судячи з кількості, характеру та локалізації, виявлених у ОСОБА_1 , тілесних ушкоджень не виключається можливість їх утворення за обставин, на які він вказав в ході проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2019 року.

Із Протоколу огляду від 30 листопада 2019 року вбачається, що об`єктом огляду є приміщення службового кабінету № 37 Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок № 30. В приміщенні знаходиться потерпілий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 . З письмового дозволу ОСОБА_1 , оглядаються речі, надані ОСОБА_1 , в які він був одягнутий 25 серпня 2019 року під час скоєння відносно нього кримінального правопорушення. Детально оглядаються штани чоловічі чорного кольору, по всій площині брудні, кофта чоловіча темно-синього кольору. З переду маються чотири кармани, зверху лівого карману мається нашивка з написом «Охорона». По всій площині кофта просочена речовиною бурого кольору. Труси чоловічі сірого кольору, зі слідами речовини бурого кольору. Футболка чоловіча сірого кольору, біля горловини просочена речовиною бурого кольору. Вказані речі з дозволу ОСОБА_1 було вилучено.

Із Довідки ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська» у м. Слов`янськ № 294 складеній о 01 годині 15 хвилин від 26 серпня 2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Із Протоколу огляду від 03 грудня 2019 року вбачається, що при проведенні даної слідчої дії, перебуваючи в службовому кабінеті № 37 Слідчого відділу Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок № 30, потерпілим ОСОБА_1 , було надано слідчому чотири кольорові фотознімки. ОСОБА_1 , пояснив, що вказані фотознімки було зроблено 26 серпня 2019 року у Міській клінічній лікарні м. Слов`янськ Донецької області. На вказаних фотознімках зображений ОСОБА_1 , на наступний день після нанесення йому тілесних ушкоджень. В ході огляду встановлено, що на обличчі ОСОБА_1 , маються гематоми, а також бинтова перев`язка розташована на голові в районі лоба та правого ока, яка сильно вимащена речовиною бурого кольору, схожою на кров.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаного в судовому засіданні потерпілого, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цієї особи не дискредитована, довіра до його показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинувачених захистом не доведено.

В судовому засіданні обвинувачені та їх захисник скористалися правом допитати потерпілого , що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням їм можливості надати аргументи на спростування його показань, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.

Показання потерпілого повністю узгоджуються зі змістом інших доказів, якими є протоколи слідчої дії, висновок експерта, речові докази.

За таких обставин, суд приймає до уваги при ухваленні вироку показання потерпілого, як докази винуватості ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачення за ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України, знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинувачених повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене групою осіб; за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб; вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене групою осіб, за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При визначенні міри покарання обвинуваченим у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченими, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінальних правопорушень законодавством до злочинів середньої тяжкості, характер, ступінь їх суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків для потерпілого, дані про особу обвинувачених.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.2 «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом… менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».

Суд, призначаючи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_2 щиросердно розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України суд визнає - вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_2 є осудним, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив у період умовно-дострокового звільнення кримінальні правопорушення, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, посередньо характеризується за місцем мешкання, суд враховує також ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який перебуває під профілактичним наглядом у лікаря-нарколога ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер міста Краматорська» у місті Слов`янськ з лютого 2010 року, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що потерпілий не наполягає на суворій мірі покарання для обвинувачених, і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей Особливої частини Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_2 нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 вимог ст. 69 КК України з призначенням іншого, більш м`якого покарання, ніж передбачено санкціями інкримінованих йому статей, суд не вбачає.

Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних статей кримінального кодексу із застосуванням вимог ст. 70 ч. 1 КК України, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

У відповідності до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Як вказано у ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно абз. 3 п. 25 Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України.

ОСОБА_2 засуджений Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. Звільнений 02 квітня 2019 року на підставі Ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 25 березня 2019 року умовно-достроково на невідбутий строк одинадцять місяців одинадцять днів.

Отже, при визначенні остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне до покарання призначеного у даному кримінальному провадженні, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_3 щиросердно розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України – суд визнає - вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд врахував досудову доповідь Слов`янського міськрайонного Відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 21 січня 2020 року відносно ОСОБА_3 , відповідно до якої беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства, Слов`янський міськрайонний Відділ філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб) (том 1, а.п.100-102).

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, посередньо характеризується за місцем мешкання, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який перебуває під профілактичним наглядом у лікаря-нарколога ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер міста Краматорська» у місті Слов`янськ з листопада 2012 року, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що потерпілий не наполягає на суворій мірі покарання для обвинувачених, і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей Особливої частини Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 вимог ст. 69 КК України з призначенням іншого, більш м`якого покарання, ніж передбачено санкціями інкримінованих йому статей, суд не вбачає.

Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних статей кримінального кодексу із застосуванням вимог ст. 70 ч. 1 КК України, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов Прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, заявлений в інтересах Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» про стягнення з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 16551 грн. 47 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_1 в умовах стаціонару в отоларингологічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вказана матеріальна шкода спричинена внаслідок протиправних дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , окремо з кожного у розмірі по 8275 грн. 74 коп.

У відповідності до вимог п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» «Вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами.

Вирішуючи питання стосовно цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає, що він підлягає повному задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 1166 ЦК України « Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

У відповідності до ст. 1166 ЦК України - Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, є обов`язковою підставою деліктної відповідальності. в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, є обов`язковою підставою деліктної відповідальності. г) вина.

В судовому засіданні встановлено, що 25 серпня 2019 року обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальні правопорушення в результаті яких спричинили ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілому ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з його лікуванням, у розмірі 4845,42 грн., яка потерпілим документально підтверджена (том 1 а.п.36-39), а оскільки вказана матеріальна шкода знаходиться у прямому причинному зв`язку з протиправними діями обвинувачених, то суд вважає, що з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 4845,42 грн., окремо з кожного у розмірі по 2422,71 грн. задовольнивши його позовні вимоги в цій частині.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України « Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини…».

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” зазначено, „ що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:... в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків”.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Обов`язковою підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою особи.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки 25 серпня 2019 року обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальні правопорушення в результаті чого спричинили ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а у відповідності до ст. 3 Конституції України « Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, то суд вважає, що спричинення моральної шкоди потерпілому мало місце.

Вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінальні правопорушення потягли за собою сильні переживання та страждання, потерпілого ОСОБА_1 , який є особою похилого віку, також у потерпілого загострилися серцеві болі, розладився сон, з`явилися головні болі, безсоння, почуття занепокоєння, стан депресії, дратівливість і запальність. Потерпілий вимушений був перебувати на лікуванні в лікарні, лікуватися амбулаторно, він занепокоєний станом свого здоров`я, оскільки після 25 серпня 2019 року втратив слух на праве вухо та обоняння і йому невідомо, які наслідки можуть його очікувати в подальшому.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодуванні йому моральної шкоди підлягають задоволенню частково і стягненню моральної шкоди у розмірі 20000 грн., окремо з кожного у розмірі по 10000 грн. на його користь з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що на думку суду, буде відповідати перенесеним потерпілим моральним стражданням і переживанням. В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в повному обсязі визнали позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання стосовно цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування послуг за надання йому правової допомоги адвокатом Прокопцевим С.В., суд вважає, що він підлягає повному задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів. За відсутністю таких доказів, сторона має право подати їх до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови наявності відповідної заяви, яка зроблена стороною до закінчення судових дебатів.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, представником потерпілого ОСОБА_1 - адвокатом Прокопцевим С.В. було надано Витяг з Договору «Про надання правової допомоги» від 18 грудня 2019 року (том 1 а.п.40), який суд приймає до уваги, як належний доказ по справі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодуванні послуг за надання потерпілому ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом Прокопцевим С.В., підлягають задоволенню повністю і стягненню у розмірі 7000 грн., окремо з кожного у розмірі по 3500 грн. на користь потерпілого ОСОБА_1 , з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в повному обсязі визнали позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування послуг за надання правової допомоги.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання за цими статтями кримінального закону: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік і шість місяців.

За сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 призначити шляхом часткового складання призначених покарань - позбавлення волі на строк три роки.

За сукупністю вироків, у відповідності до частини 1 статті 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 призначити шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком не відбутої частини покарання, призначеного на підставі Вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року – позбавлення волі на строк три роки і один місяць з ізоляцією засудженого та поміщення його до Кримінально виконавчої установи закритого типу.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 із заліком досудового ув`язнення та судового розгляду кримінального провадження обчислювати з 18 грудня 2019 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження з 18 грудня 2019 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку – один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_7 до набрання вироком чинності, залишити без змін - «тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання за цими статтями кримінального закону: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

За сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 призначити шляхом часткового складання призначених покарань - позбавлення волі на строк три роки.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_8 відраховувати з моменту його затримання і поміщення до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не обирався та не застосовувався.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_5 і етапування його для відбування ним покарання у виді позбавлення волі до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України доручити працівникам Слов`янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Райгородок Слов`янського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_4 , який без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», яка розташована за адресою – Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Шевченко, будинок № 40, р/рахунок 35437019049258, МФО 820172 ГУ ДКСУ в м. Слов`янськ Донецької області, ОКПО 01991197 – 8275,74 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят п`ять грн. 74 коп.) за лікування потерпілого ОСОБА_9 в умовах стаціонару - Отоларингологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська».

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Райгородок Слов`янського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_4 , який без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Турнес Кезького району Удмуртія, РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 71 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди – 10000 (десять тисяч) гривень, у рахунок відшкодування послуг за надання правової допомоги – 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Макіївка Донецької області, РНОКПП невідомий, який без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», яка розташована за адресою – Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Шевченко, будинок № 40, р/рахунок 35437019049258, МФО 820172 ГУ ДКСУ в м. Слов`янськ Донецької області, ОКПО 01991197 – 8275,74 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят п`ять грн. 74 коп.) за лікування потерпілого ОСОБА_9 в умовах стаціонару - Отоларингологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська».

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Макіївка Донецької області, РНОКПП невідомий, який без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Турнес Кезького району Удмуртія, РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , у рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 71 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди – 10000 (десять тисяч) гривень, у рахунок відшкодування послуг за надання правової допомоги – 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Речові докази по справі: велосипед «Україна» зеленого кольору, зв`язку з металевих ключів, металевий сачок для риби, дві вудочки, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001761 від 26 серпня 2019 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 26 серпня 2019 року, що зберігаються у ОСОБА_6 - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – передати у власність потерпілого ОСОБА_1 .

Речові докази по справі: кепка з плямами речовини бурого кольору, чохол до мобільного телефону чорного кольору, мобільний телефон Самсунг, мобільний телефон Бравіс, жіночу сумку з плямами речовини бурого кольору, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001761 від 26 серпня 2019 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 26 серпня 2019 року, що зберігаються в камері речових доказів Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 226 від 26 серпня 2019 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – передати у власність потерпілого ОСОБА_1 .

Речові докази по справі: змиви з рук ОСОБА_2 , які поміщені до паперового конверту, змиви з рук ОСОБА_3 , які поміщені до паперового конверту, змив речовини бурого кольору на марлевий тампон, що поміщено до паперового конверту, речовину бурого кольору з фрагментами ґрунту на марлевому тампоні поміщено до паперового конверту, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001761 від 26 серпня 2019 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 26 серпня 2019 року, що зберігаються в камері речових доказів Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 226 від 26 серпня 2019 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – знищити.

Речові докази по справі: штани чорного кольору, кофта синього кольору, труси сірого кольору, футболка сірого кольору, кросівки темно-сірого кольору, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001761 від 26 серпня 2019 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 30 листопада 2019 року, що зберігаються в камері речових доказів Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 225 від 05 грудня 2019 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – передати у власність потерпілого ОСОБА_1 .

Речові докази по справі: чотири кольорові фотознімки, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001761 від 26 серпня 2019 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 03 грудня 2019 року, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий: суддя

Слов`янського міськрайонного суду Т.А.Хаустова.