Рішення № 87894049, 28.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ № 640/22027/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру, починаючи з 21.08.2019р. і надалі;

- визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування для призначення пенсії позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 22712грн.;

- зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 22712,33грн. відповідно до довідки від 02.10.2019 №132, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, починаючи з 21.08.2019 без обмеження максимального розміру пенсії.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

05 грудня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію з 21.08.2019р. на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

07 жовтня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які зазначені в довідці від 02.10.2019р. №132 Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Листом від 18.10.2019р. №252251/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що пенсію йому призначено з 21.08.2019 на підставі документів, наданих уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Держприкордонслужби України, в тому числі грошового атестата від 20.08.2019 № 30 та довідки від 20.08.2019 № 100 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01.03.2018.

До грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано: оклад за посадою - 21990,00 грн.; оклад за військове звання - 1620,00 грн.; відсоткову надбавку за вислугу років 50% - 11805,00 грн.; середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01.03.2018 (в т.ч. надбавку за особливості проходження служби, надбавку за інтенсивність служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за кваліфікацію, надбавку членам експертних комісій з питань таємниць, надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, премію) - 20895,97 грн. Разом 56310,97 грн.

Розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно статті 12 «а» Закону з урахуванням 34 років вислуги, обчислений з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення, становить 39417,68 грн. (56310,97x70%).

При призначенні пенсії враховано, що відповідно до ст. 43 Закону та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з законодавством і -залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що в статті 43 Закону та пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не зазначені такі види грошового забезпечення як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку, грошова допомога в разі звільнення з військової служби та індексація, їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону.

Крім того, оскільки Законом та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 передбачено, що до складу грошового забезпечення для обчислення пенсій входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, які мають разовий характер, не можуть бути враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії.

Отже, для призначення пенсії ОСОБА_1 враховані всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням з 01.03.2018 по 31.07.2019, зазначені у довідці Адміністрації Держприкордонслужби України від 20.08.2019 № 100.

Також до пенсійної виплати увійшли:

391,00 грн. - підвищення до пенсії учаснику бойових дій згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність,

40,00 грн - цільова грошова допомога на прожиття учаснику бойових дій відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни".

Підсумок пенсії з надбавками 39848,68 грн.

Разом з тим, статтею 43 Закону передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2019 - 1564,00 грн.

Враховуючи викладене, сума пенсії до виплати з 21.08.2019 становить 15640,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача та у зв`язку із цим про зобов`язання вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №848-VIII.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Отже, вбачається, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17 та від 16.10.2018 у справі №522/16882/17.

Як вбачається з листа Головного управління ПФУ в м. Києві від 18.10.2019 №252251/02 ОСОБА_1 було обмежено пенсію максимальним розміром, який дорівнює 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказано, що обмеження встановлено на підставі ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668 VI.

Згідно аналізу правових норм, судом встановлено, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, відповідно до яких максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлений для осіб, які втратили працездатність, були передбачені двома нормативно-правовими актами:

1) ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.11.2011;

2) ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992.

Разом з тим, суд зауважує, що стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" є чинною та неконституційною не визнавалася.

Натомість ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була визнана рішенням Конституційного Суду України такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року, згідно з якими:

максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року, які передбачали обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами та які визнані неконституційними були внесені підпунктом 8 п. 6 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року.

Отже, слід дійти висновку, що обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, було введено в дію одним законом - Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011, шляхом закріплення такого обмеження як у ст. 2, яка стосується широкого кола пенсіонерів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, так і у підпункті 8 п. 6 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким внесені зміни до ч. 4 ст. 43 спеціального закону - Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та який регулює питання пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Враховуючи те, що вказані положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визнані неконституційними, отже застосування відповідачем до спірних правовідносин ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, встановлені одним законом, є протиправними, а позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру, починаючи з 21.08.2019р., такими що підлягають задоволенню. У той же час, суд зазначає, що не можуть бути задоволеними позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру і надалі, оскільки вони заявлені на майбутнє.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування для призначення пенсії позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 22712грн. та зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 22712,33грн. відповідно до довідки від 02.10.2019 №132, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, починаючи з 21.08.2019 без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.10.2019 №132, ОСОБА_1 у період з вересня 2017 року по лютий 2018 року було нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду у загальному розмірі 22 712,33грн.

Відповідачем не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 22 712,33грн. для перерахунку пенсії позивача.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Враховуючи наведене, отримувана ОСОБА_1 згідно з довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.10.2019 №132 щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 22 712,33грн., з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.

Вказана правова позиція також викладена п постанові Великої Палати Верхового Суду від 06.02.2019р. у справі №522/2738/17.

Таким чином, позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (учасник бойових дій) судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 21.08.2019р.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо неврахування для призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 22 712,33грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 22 712,33грн. відповідно до довідки від 02.10.2019 №132, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, починаючи з 21.08.2019р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін