Ухвала суду № 87893844, 27.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

27 лютого 2020 року м. Київ № 640/4482/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши заяву про забезпечення позову Фонду державного майна України у справі за позовом Фонду державного майна України до Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фонд державного майна України з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2020 № 144/П.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії припису Департаменту охорони культурної спадщини № 144/П від 27.01.2020 на час розгляду позовної заяви та набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправним та скасування припису Департаменту охорони культурної спадщини № 144/П від 27.01.2020, яким позивача зобов`язано укласти з Департаментом охорони договір на будівлю Гостинного двору за адресою: Контрактова пл., 4 та надати до Департаменту на розгляд науково-проектну документацію на проведення невідкладних протиаварійних та реставраційно-відновлювальних робіт на вказаному об`єкті культурної спадщини.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову позивач вказує на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, оскільки Департаментом при винесенні оскаржуваного припису не враховано, що будівля хоча і належить на праві власності державі, проте перебуває на балансі ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація», відтак саме ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» має нести відповідальність за збереження об`єкту охорони культурної спадщини. Також позивач узагальнено вказує, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки.

Разом з тим, суд зазначає, що виходячи із пов`язаності заходів про забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, задоволення клопотання про забезпечення позову без з`ясування обставин справи у змагальному процесі означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Суд також зауважує, що позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів про порушення прав позивача у разі не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Департаменту охорони культурної спадщини № 144/П від 27.01.2020. Не містить заява про забезпечення позову й доказів на підтвердження необхідності докладання значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що заявником не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фонду державного майна України про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 640/4482/20 - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Суддя Т.П. Балась