Рішення № 87893601, 17.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3359/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.12.2019, просить визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2019/00385; визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС від 04.09.2019 №UA102000/2019/000093/2 про коригування митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару надано повний пакет документів відповідно до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги, що на час подання митної декларації рахунок-фактура (інвойс) від 29.08.2019 №1896 є тим документом, що виданий продавцем – австралійською фірмою і який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля. Також позивач зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.

Чернігівською митницею ДФС, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому остання не визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що 02.09.2019 уповноваженою позивачем на декларування особою (далі - декларант) до митного оформлення подана митна декларація (далі - МД) №UA102230/2019/636657 та було заявлено товар «Легковий автомобіль - 1 шт.; бувший у використанні; марка - OPEL; модель - ASTRA SPORTS TOURER; номер шасі - немає даних; номер кузова - НОМЕР_1 ; тип кузова - універсал; тип двигуна - дизельний; номер двигуна - немає даних; робочий об`єм циліндрів - 1686 см3; потужність - 81 kw; загальна кількість місць - 5; колісна формула - 4x2; колір - білий; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; призначений для перевезення пасажирів; екологічний стандарт двигуна - ЄВРО5. Торговельна марка - OPEL. Виробник - OPEL AG. Країна виробництва - DE». Даний транспортний засіб було ввезено на митну територію України за попередньою митною декларацією від 30.08.2019 №UA102230/2019/832242 через зону діяльності Львівської митниці ДФС. Відповідно до поданого до митного оформлення інвойсу від 29.08.2019 №1869 заявлено фактурну та митну вартість автомобіля на рівні 3900,00 EUR.

У порядку контролю правильності визначення митної вартості спірного транспортного засобу здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена у поданих до митного оформлення документах. Враховуючи відсутність платіжних (або банківських) документів, що підтверджують факт оплати (підтвердження ціни, що фактично сплачена) оцінюваного транспортного засобу покупцем, відсутність всіх складових митної вартості, а також наявні цінові пропозиції ринку транспортних засобів країни придбання, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості. Декларанту запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості: касові або товарні чеки, ярлики; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини; інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товару, переклад інвойсу на українську мову. У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування, документів згідно з переліком, а саме - касових або товарних чеків, ярликів, які б підтверджували факт сплати коштів покупцем при купівлі автомобіля, приймаючи до уваги відсутність підтвердження ціни, що фактично сплачена, а також той факт, що відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними, відповідач дійшов висновку про наявність підстав для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості за ціною договору та для визначення митницею митної вартості спірного автомобіля самостійно.

У ході проведеної консультації з декларантом встановлено, що у декларанта відсутня інформація на ідентичні та аналогічні (подібні) товари. Митну вартість «легковий автомобіль марки «OPEL», модель «ASTRA SPORTS TOURER», номер кузова - НОМЕР_1 » згідно наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» визначено з урахуванням принципів Методики, довідкової інформації щодо ціни подібних автомобілів згідно інтернет-ресурсу www.autoscout24.ch, www.mobile.de та відповідно до інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SuperSchwacke та цінової інформації, яка наявна у митного органу - митна декларація від 19.06.2019 №UA209190/2019/044067. При цьому коригування вартості здійснювалося з урахуванням величини фактичного пробігу та технічного стану оцінюваного автомобіля згідно з Актами митних оглядів.

Враховуючи зазначене, митну оцінку транспортного засобу здійснено із застосуванням резервного методу та визначено митну вартість на рівні 5000 EUR, про що 04.09.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості спірного автомобіля №UA102000/2019/000093/2. На підставі вказаного рішення митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови №UA102230/2019/00385. У зв`язку з цим 05.09.2019 декларантом до митного оформлення подана нова МД № UA102230/2019/636732.

Також відповідач звернув увагу суду на той факт, що до позову додана копія договору від 21.10.2019 про надання правничої допомоги адвокатом, укладений між позивачем та його представником, з якого випливає, що позивач та його представник не визначили у цьому договорі розмір суми витрат на правничу допомогу, тому вважає, що понесені позивачем витрати не підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Ухвалою суду від 11.02.2020 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, здійснено заміну неналежного відповідача – Чернігівську митницю ДФС на належного відповідача – Північну митницю Держмитслужби.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 02.09.2019 уповноваженою позивачем на декларування особою (далі - декларант) до митного оформлення подана митна декларація №UA102230/2019/636657 та було заявлено товар «Легковий автомобіль - 1 шт.; бувший у використанні; марка - OPEL; модель - ASTRA SPORTS TOURER; номер шасі - немає даних; номер кузова - НОМЕР_1 ; тип кузова - універсал; тип двигуна - дизельний; номер двигуна - немає даних; робочий об`єм циліндрів - 1686 см3; потужність - 81 kw; загальна кількість місць - 5; колісна формула - 4x2; колір - білий; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; призначений для перевезення пасажирів; екологічний стандарт двигуна - ЄВРО5. Торговельна марка - OPEL. Виробник - OPEL AG. Країна виробництва - DE» (а.с.48).

Разом з митною декларацією декларантом до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення надані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.08.2019 №0003565; рахунок-фактура (інвойс) від 29.08.2019 №1896; експортна декларація від 29.08.2019 №19AT00000EVZD4MK5; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.09.2019 №UA209060/2019/48595; довіреність від 17.05.2019 №958 (а.с.15,16-17,20-21,22,49,50,51,52, 53,119,120-121).

Відповідно до поданого до митного оформлення інвойсу від 29.08.2019 №1869 заявлено фактурну та митну вартість автомобіля на рівні 3900,00 EUR, яка сплачена відповідно до квитанції від 29.08.2019 №006598 (а.с.18,56).

У порядку контролю правильності визначення митної вартості спірного транспортного засобу Чернігівською митницею ДФС здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена у поданих до митного оформлення документах; додатково здійснено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку країн ЄС придбання та, враховуючи дані інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet, а також autoscout24.com, mobile.de про вартість транспортного засобу «OPEL», модель «ASTRA SPORTS TOURER», 2014 року виготовлення, з відповідними технічними характеристиками та з урахуванням пробігу транспортного засобу, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості.

Чернігівською митницею ДФС декларанту запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості: касові або товарні чеки, ярлики; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини; інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товару, переклад інвойсу на українську мову або інші наявні в нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару за власним бажанням (а.с.54).

На запит митного органу декларантом надані наступні документи: касовий чек від 29.08.2019 №006598, витяг з мережі Інтернет з ціновими даними про автомобіль, переклад інвойсу на українську мову. В той же час відповідно до листа від 03.09.2019 № б/н висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини та інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товару, не надано через їх відсутність (а.с.55-59).

Чернігівською митницею ДФС подані декларантом документи визнані такими, що не можуть бути враховані для підтвердження заявленого рівня вартості транспортного засобу, оскільки касовий чек від 29.08.2019 №1612009031 - не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації з відповідним транспортним засобом; витяг з мережі Інтернет з ціновими даними про автомобіль - невідома URL- адреса сайту, тобто джерело отриманої інформації.

Чернігівською митницею ДФС проведена консультація з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією (а.с.54 на звороті). У ході консультації встановлено, що у декларанта відсутня інформація на ідентичні та аналогічні (подібні) товари.

За результатами розгляду поданої декларантом митної декларації, відповідачем митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet та цінової інформації, яка наявна у митного органу - митна декларація від 19.06.2019 № UA209190/2019/044067, з урахуванням величини фактичного пробігу та технічного стану оцінюваного автомобіля згідно з актами митних оглядів, та 04.09.2019 митницею прийнято рішення №UA102000/2019/000093/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість до 5000 EUR (а.с.60,63-76).

На підставі вказаного рішення Чернігівською митницею ДФС відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2019/00385 (а.с.61).

05.09.2019 декларантом до митного оформлення подана нова митна декларація №UA102230/2019/636732 (а.с.62).

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2019/00385 та рішення від 04.09.2019 №UA102000/2019/000093/2 про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частинами 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методам: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Частина 2-6 статті 57 Митного кодексу України встановлює, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2019/00385.

Як випливає з рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2019 №UA102000/2019/000093/2, причиною здійснення коригування митної вартості є: декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості: касові або товарні чеки, ярлики; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини; інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товару, переклад інвойсу на українську мову або інші наявні в нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару за власним бажанням. Чернігівською митницею ДФС подані декларантом документи визнані такими, що не можуть бути враховані для підтвердження заявленого рівня вартості транспортного засобу, оскільки касовий чек від 29.08.2019 №1612009031 - не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації з відповідним транспортним засобом; витяг з мережі Інтернет з ціновими даними про автомобіль - невідома URL- адреса сайту, тобто джерело отриманої інформації. Чернігівською митницею ДФС проведена консультація з декларантом з метою визначення основи вартості та обміну наявною інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, за результатами якої митний орган дійшов висновку про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу, відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено - митна декларація від 19.06.2019 №UA209190/2019/044067 та відповідно до інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet, до 5000,00 EUR. При цьому попередні методи не застосовано: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) – з причин, наведених у рішенні; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів – відсутність цінової інформації на ідентичні товари; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність цінової інформації на подібні товари; 4) на основі віднімання вартості – відсутність основи для віднімання; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) – відсутність основи для додавання.

Разом з тим суд відхиляє посилання відповідача на той факт, що касовий чек від 29.08.2019 №1612009031 не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації з відповідним транспортним засобом, оскільки у останньому зазначено той самий UID-номер ATU 69799006, що і у рахунку-фактурі (інвойсі) від 29.08.2019 №1896 (а.с.16-17,18,50,56,119), отже митний орган не був позбавлений можливості ідентифікувати сплачені позивачем кошти з рахунком-фактурою (інвойсом) за відповідний транспортний засіб.

За таких обставин суд дійшов висновку, що по касовому чеку від 29.08.2019 №006598 (Kassen ID: 1612009031) кошти сплачені саме за транспортний засіб OPEL, модель - ASTRA SPORTS TOURER, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення – 2014.

Також суд відхиляє і посилання відповідача на той факт, що у витягу з мережі Інтернет з ціновими даними про автомобіль - невідома URL-адреса сайту, тобто джерело отриманої інформації, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, витяг з ціновими даними про автомобіль роздрукований з сайту www.autowinkler.at з відображенням адреси сайту на фото автомобіля. Крім того вказаний витяг містить інформацію про місцезнаходження австрійської фірми-продавця, а саме: Autohaus Winkler GmbH, Hans List Strabe, 3, AT-8750 Judenburg Австрия, а також номери телефонів вказаної фірми-продавця.

Отже суд погоджується з позивачем, що ним підтверджено заявлену митну вартість автомобіля.

Крім того суд враховує, що відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу Львівської митниці ДФС від 01.09.2019 №UA209060/2019/48595 транспортний засіб «Легковий автомобіль - 1 шт.; бувший у використанні; марка - OPEL; модель - ASTRA SPORTS TOURER; номер кузова - НОМЕР_1 » має наступні пошкодження: «пошкоджено лакофарбові покриття» (а.с.20-21,51).

Як вбачається з висновку експертного дослідження від 10.10.2019 №25/7441/7022, складеного судовим експертом Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Брачуном В.В., у вищевказаного транспортного засобу номер двигуна пошкоджений корозією (а.с.122).

Проте використані відповідачем дані наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено - митна декларація від 19.06.2019 №UA209190/2019/044067 та дані інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet, а також autoscout24.com, mobile.de про вартість транспортного засобу «OPEL», модель «ASTRA SPORTS TOURER», 2014 року виготовлення, з відповідними технічними характеристиками, які було взято відповідачем як підставу для коригування митної вартості спірного автомобіля (а.с.63-76), не містять жодних відомостей про вищевказані пошкодження, отже відповідач при коригуванні митної вартості не врахував такі пошкодження.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Однак спірне рішення про коригування митної вартості товарів також не містить ні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, ні інформації, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару.

Отже при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач не здійснив повне порівняння характеристик товарів, що вплинуло на обґрунтованість взяття ним до уваги даних авто з іншими технічними характеристиками та, відповідно, його вартості та з урахуванням індивідуальних ознак.

Суд враховує також позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно з якою посилання відповідача на той факт, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15 і від 02.06.2015 у справі №21-498а15.

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11.09.2012 у справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю аналогічних транспортних засобів на інформаційного ресурсі системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників, зазначених на вказаному інформаційному ресурсі.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішення повинно прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У даному випадку суд погоджується з доводами позивача, що останній надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувані картка відмови Чернігівської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2019/00385 та рішення Чернігівської митниці ДФС від 04.09.2019 №UA102000/2019/000093/2 про коригування митної вартості товарів - визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У свою чергу, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Полевик Н.С. було надано суду договір про надання правничої допомоги адвокатом від 21.10.2019; акт здачі-прийняття наданих послуг від 13.11.2019, з розрахунком витраченого часу, для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) відповідно до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 21.10.2019 (а.с.31-32).

У свою чергу, як випливає з договору про надання правничої допомоги адвокатом від 21.10.2019, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 .С ОСОБА_3 , замовник зобов`язаний оплатити надані адвокатом послуги за виконаний обсяг робіт у розмірі, строки та в порядку, встановлені цим договором, а також винагороду (гонорар) при досягненні бажаного результату (пункт 3.2). Розмір гонорару по даному договору становить суму, визначену у Додатку 1 до цього договору (пункт 5.2).

Згідно з Додатком 1 - актом здачі-прийняття наданих послуг від 13.11.2019, з розрахунком витраченого часу, для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) відповідно до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 21.10.2019, адвокатом Полевик Н.С. позивачу була надана правова допомога, відповідно до укладеного договору, вартість якої складає 8000,00 грн. (а.с.32).

У відповідності до квитанції від 13.11.2019 до прибуткового касового ордера №20 адвокатом Полевик Н.С. прийнято від ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правничої допомоги адвокатом від 21.10.2019, кошти у сумі 8000,00 грн. (а.с.33).

Також суд враховує, що при поданні адміністративного позову до суду адвокатом Полевик Н.С. до нього було додано орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 15.11.2019, відповідно до якого витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу склали 8000,00 грн. (а.с.35).

Отже адвокатом документально доведено факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6, 7 статті 134 КАС України).

З аналізу вищевикладеного випливає, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони у справі, яка заявляє про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката і яка зобов`язана довести неспівмірність вказаних витрат.

Проте представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з доказами неспівмірності вказаних витрат, що свідчить про відсутність у суду підстав, за яких він може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позов на той факт, що позивач та його представник не визначили в укладеному договорі про надання правничої допомоги адвокатом від 21.10.2019 розмір суми витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим понесені позивачем витрати не підлягають компенсації за рахунок відповідача, оскільки вказаним договором передбачено, що розмір гонорару по даному договору становить суму, визначену у Додатку 1 до цього договору (пункт 5.2), а вказаним додатком вартість правової допомоги визначена у сумі 8000,00 грн. (а.с.32).

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 9536,80 грн., з них: судовий збір у сумі 1536,80 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення -задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2019/00385.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС від 04.09.2019 №UA102000/2019/000093/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 9536 (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., з них: судовий збір у сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 27.02.2020.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Північна митниця Держмитслужби (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 43332675).

Суддя В.В. Падій