Рішення № 87893240, 26.02.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/261/20

26 лютого 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправною діяльність (бездіяльність) посадових осіб виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області щодо включення доходів (пенсійного забезпечення) ОСОБА_1 до загальної суми доходів домогосподарства ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача (посадових осіб Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області) не включати в доходи ОСОБА_1 до загальної суми доходів домогосподарства ОСОБА_2 , стягнути з відповідача моральну шкоду спричинену позивачу протиправними діями щодо незаконного внесення доходів ОСОБА_1 до загальної суми доходів домогосподарства ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 150000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що на думку позивача Виконавчий комітет Славутської міської ради в особі Управління праці та соціального захисту населення порушив його права внаслідок невиконання норм права щодо призначення житлових субсидій. Позивач вважає, що протиправні дії (бездіяльність) посадових осіб виконавчого комітету Славутської міської ради щодо включення його доходів до загальних доходів домогосподарства ОСОБА_2 в м.Славута призвело до відмови ОСОБА_2 щодо отримання субсидії на відшкодування витрат оплати житлово-комунальних послуг.

Ухвалою суду від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представником відповідача до суду подано відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Частиною п`ятою ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, оскільки клопотань від сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи не надходило, суд здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що у відповідь на звернення позивача щодо непогодження з включенням доходу при призначенні житлової субсидії ОСОБА_2 , Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації за дорученням заступника голови облдержадміністрації у листі від 23.10.2019 №03.03-Ф/430 повідомив ОСОБА_1 , що його доходи враховувались при розрахунку житлової субсидії як члена сім`ї.

Крім того, позивачем додано до позовної заяви відповіді Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області на звернення ОСОБА_2 від 26.11.2019 №Ф-21-20/858, від 04.10.2019 №Ф-21-20/740, від 14.03.2019 №Ф-21-20/107, від 09.06.2017 №Ф-21-20/585.

Позивач, вважаючи дії (бездіяльність) посадових осіб Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області щодо включення доходів позивача до загальних доходів домогосподарства ОСОБА_2 , звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Положеннями статті 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України "Про звернення громадян", скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 18 цього ж Закону визначені права громадянина при розгляді його заяви чи скарги, зокрема, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Абзацом 1 частини першої статті 19 Закону України "Про звернення громадян" визначено обов`язок, серед іншого, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб в межах своїх повноважень об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Частиною першою ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суд.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже, згідно наведеного, право позивача на звернення до адміністративного суду з позовом виникає лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має, на думку суду, довести належними та допустимими доказами саме позивач.

При цьому, в матеріалах даної справи відсутні належні, достатні та допустимі докази, що підтверджують звернення позивача до Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, а також докази що підтверджують право позивача на представництво інтересів ОСОБА_2 , яка зверталася у відповідний орган для призначення субсидії.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_2 не позбавлена права звернутись в загальному порядку до суду у випадку порушення її прав та інтересів.

З наведеного мотиву, суд вважає, що дії (бездіяльність) Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області не впливають на права та інтереси позивача, у зв`язку із чим така позовна вимога до задоволення не підлягає.

Також, згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства України, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі, інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Однак, позивачем не надано суду належних обґрунтувань та доказів заподіяння йому моральної шкоди в заявленому в позовній заяві розмірі, тому позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В даному випадку, суд прийшов до переконання, що оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення повністю, тому, виходячи зі змісту ст. 382 КАС України, у встановленні судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 26 лютого 2020 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.