Рішення № 87893150, 19.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 лютого 2020 р. № 820/4423/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

представника позивача – Захарова О.О.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про скасування податкового повідомлення -рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 74824,70 грн., у тому числі за основним платежем - 59859,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 14964,94 грн. - є протиправним та прийнятим відповідачем з порушенням норм діючого законодавства. Зазначає, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Верховного суду від 01.04.2019 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 року у справі №820/4423/16 - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для направлення справи на новий розгляд стало те, що суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції внаслідок не надання оцінки наявним в матеріалах справи доказам в розрізі питання правильності визначених до сплати позивачу сум податку та штрафних санкцій. Судом касаційної інстанції зазначається, що відповідачем надано суду апеляційної інстанції довідку з розрахунком визначеного ним до сплати позивачу суми податку та штрафних санкцій з відповідним обрахунком, але зібрані у справі докази досліджені не були.

Ухвалою суду від 17.07.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу за вищевказаним позовом, а також призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.

Представником відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що підставою для видання спірного у даній справі наказу послугували обставини отримання відомостей від ТОВ «Кредитні ініціативи» про виплату доходу, отриманого платником податку - ОСОБА_1 , як додаткове благо (т. 1 а.с. 238-240). Зазначає, що фізична особа ОСОБА_1 протягом 2013 року отримав дохід у вигляді додаткового блага, який згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в податковій декларації про майновий стан і доходи. Повідомив суд про те, що ТОВ „Кредитні Ініціативи” надано повідомлення від 28.10.2013 р. № б/н особисто під підпис гр.. ОСОБА_1 про прощення боргу та про повідомлення органів Державної податкової служби України про отримання вказаного доходу. З урахуванням положень п.п78.1.12 п.78.1 ст.7 ГУ ДФС у Харківській області (контролюючим органом вищого рівня) було прийнято рішення, оформлене наказом від 17.09.2015 № 366, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника-податків ОСОБА_1 , за результатами якої був складений акт перевірки від 29.09.2015 року №336/20-33-17-01-07/ НОМЕР_1

Ухвалою суду від 16.12.2019 року замінено відповідача у справі № 820/4423/16 правонаступником - Головним управлінням Державної Податкової Служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46, код ЄДРПОУ - 43143704).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом на підставі наказу від 17.09.2015 № 366 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 щодо достовірності, повноти, нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 29.09.2015 року №336/20-33-17-01-07/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого встановлено порушення платником податків положень пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (т.1 а.с 31-34).

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 74824,70 грн., у тому числі за основним платежем - 59859,76 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14964,94 грн. (т. 1 а.с. 12)

Судом встановлено, що висновками перевірки встановлені порушення ОСОБА_1 пп.164.2.17 "д" п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 у результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за 2013 рік у розмірі 59859,76 грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства, зроблений на підставі даних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про те, що позивач у 2013 році отримав дохід (додаткове благо) у вигляді суми боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства.

Судом встановлено, що 28.10.2013 ТОВ "Кредитні ініціативи" уклало з ПАТ "Альфа-Банк" договір факторингу, відповідно до якого воно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008.

Станом на 28.10.2013 заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 становила 96301,90 дол. США, що було еквівалентом за курсом НБУ на 28.10.2013 - 769741,09 грн.

Також, судом встановлено, що 28.10.2013 між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено додаткову угоду до договору про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 (рамкова угода № SMERS01207 від 02.07.2008), згідно п. 5 якої сторони дійшли згоди, що відповідно до ст. 605 ЦК України ОСОБА_1 звільнено від подальшого виконання зобов`язань за договором у сумі 44221,90 дол. США, що на момент укладення угоди було еквівалентно - 353465,65 грн.

Станом на 28.10.2013 р. заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 р. становила 96301,90 дол. США, що було еквівалентом за курсом НБУ на 28.10.2013р. - 769741,09 грн.

Крім того, 28.10.2013р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено додаткову угоду до договору про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008р. (рамкова угода № SMERS01207 від 02.07.2008), згідно п. 5 якої сторони дійшли згоди, що відповідно до ст. 605 ЦК України ОСОБА_1 було звільнено від подальшого виконання зобов`язань за договором у сумі 44221,90 дол. США, що на момент укладення угоди було еквівалентно - 353465,65 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" 28.10.2013 р. позивачу надано повідомлення про отримання останнім доходу у вигляді прощення боргу у розмірі 44221,90 дол. США та необхідність повідомлення про отримання такого доходу органів державної податкової служби України.

Як встановлено судом з аналізу акту перевірки №336/20-33-17-01-07/ НОМЕР_1 від 29.09.2015 р. ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи платника податків від 10.02.2014 року, однак в ній не було відображено отримання вказаного доходу у вигляді прощеного боргу.

Отже, фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу в акті перевірки про порушення позивачем підпункту «д» 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168 ст. 168 ПК України, занижено податкові зобов`язання з податку на доходи з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за 2013 рік у розмірі 59 859,76 грн., у зв`язку із нарахуванням ПАТ «Альфа-Банк» доходу, який повинен бути відображений позивачем в декларації про майновий стан і доходи та задекларований як додаткове благо у вигляді прощення боргу.

Не погодившись із винесеним відносно нього податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в підпункті “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку (процентного), анульованого кредитором за його самосійним рішенням, була усунена шляхом внесення змін Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Згідно з підпунктом “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань” від 09 квітня 2015 року № 321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В силу п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

З аналізу приписів законодавства вбачається, що під додатковим благом розуміється тільки основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Згідно з пп. "б" п. 176.2 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу "126".

Кредитна установа вчинила дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позичальника.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 49.18.4 ст. 49 Податкового кодексу України такий платник податку - боржник зобов`язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку (за податковою адресою), відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку (за податковою адресою).

З аналізу вищевикладених норм законодавства слід дійти висновку, що у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

На виконання вимог суду представником відповідача до матеріалів справи надано розрахунок нарахованих податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржується позивачем в даній справі, з якого вбачається, що за основною сумою прощеного боргу позивачу нараховано податкових зобов`язань у розмірі 36619,93 грн., та штрафних санкцій у сумі 9154,98. (т. 2 а.с. 34-35)

Також, судом в ході розгляду справи встановлено, що податковим органом за прощеними кредитною установою процентами нараховано 23239,83 податкових зобов`язань та 5809,96 грн. штрафних санкцій по ним, в порушення приписів п.п. "д" п.п. 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Отже, оскільки законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором, відповідач, приймаючи спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення не надав належної оцінки отриманим від кредитної установи ТОВ "Кредитні ініціативи" відомостей, оскільки не врахував обставин наданих банківською установою відомостей про складові прощеної суми боргу.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що контролюючим органом в порушення п.п. "д" п.п. 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 ПК України нараховані ОСОБА_1 податкові зобов`язання у розмірі 29049,79 грн. на суму процентів, прощеними кредитною установою.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015 року, в частині донарахування ОСОБА_1 грошових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 29049,79 грн., з яких 23239,83 грн. - за основним платежем; 5809,96 грн. - за штрафними санкціями, прийнято без врахування усіх обставин справи та норм діючого законодавства та в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Отже, факт порушення прав та інтересів позивача в частині нарахування податкових зобов`язань на прощені банком суми процентів за користування кредитом знайшов підтвердження, а відтак, у суду наявні підстави для скасування №0043441701 від 12.11.2015 року, в частині нарахування податковим органом ОСОБА_1 грошових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 29049,79 грн., з яких 23239,83 грн. - за основним платежем; 5809,96 грн. - за штрафними санкціями, які нараховані на прощені банком проценти за користуванням кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0043441701 від 12.11.2015 року, в частині донарахування ОСОБА_1 грошових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 29049,79 грн., з яких 23239,83 грн. - за основним платежем; 5809,96 грн. - за штрафними санкціями.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.