Рішення № 87892940, 28.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8061/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови відповідача у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоди роботи, визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2019 року № 3205 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком, зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на державній службі періоди роботи

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

визнати протиправними дії щодо відмови відповідача у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоди роботи позивача з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року включно, на посаді слідчого Прокуратури Одеської області, періоди роботи з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року включно, на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України, період роботи з 25.12.1986 року по 24 жовтня 1990 року, включно на посаді інструктора в Одеському міськкомі Компартії України, з 02.05.1976 року по 28.04.1979 року включно проходження строкової служби у Збройних силах Союзу РСР і призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII;

визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт) відповідача від 26.07.2019 року № 3205 (оформленого відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 16 Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі), щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року № 3723-XII та не зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоди роботи: з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року включно, на посаді слідчого Прокуратури Одеської області, період роботи з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року включно на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України, період роботи з 25.12.1986 року по 24 жовтня 1990 року, включно, на посаді інструктора в Одеському міськкомі Компартії України, з 02.05.1976 року по 28.04.1979 року включно проходження строкової служби у Збройних силах Союзу РСР, у зв`язку з чим позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року № 3723-XI;

зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на державній службі період: з 02.05.1976 року по 28.04.1979 року включно проходження строкової служби у Збройних силах Союзу РСР; з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року включно, роботу на посаді слідчого Прокуратури Одеської області; з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року включно, період роботи на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України; з 25.12.1986 року по 24 жовтня 1990 року, включно, період роботи на посаді інструктора в Одеському міському Компартії України.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 29.04.2017 року йому було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 23.07.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком згідно з Закону України «Про державну службу», до якої додав довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Рішенням відповідача від 26.07.2019 року № 3205 позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно з ЗУ «Про державну службу», у зв`язку із тим, що до стажу державного службовця не зараховано періоди роботи: з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року на посаді слідчого Прокуратури Одеської області, з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України, з 25.12.1986 року по 23.05.1991 року, на посаді інструктора в Одеському міськкомі Компартії України. На думку позивача вказане рішення є протиправним та таким, що належить до скасування.

Ухвалою суду від 28.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.02.2020 року.

14.01.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, позивачу до стажу державного службовця не зараховано періоди роботи: з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року на посаді слідчого Прокуратури Одеської області, з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України, з 25.12.1986 року по 23.05.1991 року, на посаді інструктора в Одеському міськкомі Компартії України у зв`язку із тим, що вищевказані посади не відносяться до посад, визначених ст. 25 ЗУ «Про державну службу» № 3723.

27.01.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, з огляду на яку позивач вказує, що аргументація відповідача у відзиві фактично відсутня та зводиться до цитування змісту оскаржуваного рішення.

10.02.2020 року від позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження по справі та подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду про причини неявки суд не повідомив.

10.02.2020 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.02.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Згідно з протоколом № 3644 від 06.06.2017 року, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 29.04.2017 року.

23.07.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 3205 про перехід на інший вид пенсії – за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до рішення Центрального ОУПФУ в м. Одесі № 3205 від 26.07.2019 року, позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно з ЗУ «Про державну службу».

До стажу державного службовця не зараховано період роботи з:

з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року на посаді слідчого Прокуратури Одеської області,

з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України,

з 25.12.1986 року по 23.05.1991 року, на посаді інструктора в Одеському міськкомі Компартії України, оскільки вищевказані посади не відносяться до посад, визначених ст. 25 ЗУ «Про державну службу» № 3723.

01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону визнано таким, що втратив чинність: Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10-12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено умови, за яких державні службовці мають право на призначення пенсії за нормами Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Так, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016 року) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України. 1993 р. № 52. ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України. 1993 р. № 52. ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-889-VIII).

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016 року) мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців 3 (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-889-VIII)

За приписами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 N 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року N 3723-XII , установлювались такі категорії посад державних службовців: перша категорія - посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади; друга категорія - посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади; третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади; четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; п`ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади; шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.

Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Порядок призначення таких пенсій визначено постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", (далі - Порядок № 622).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку № 622 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що:

« 1. Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

2. Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VI11 "Про державну службу", на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХЦ "Про державну службу" (даті - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VI11 "Про державну службу":

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

3. Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VІІІ "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 р.н. і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".».

Отже, відповідно до чинних законодавчих актів, пенсії державним службовцям призначаються відповідно до Закону № 889-VІІІ за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявності відповідного страхового стажу (35 років для чоловіків) та, не менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством..

Таке ж положення міститься у п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229.

Таким чином, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 року здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (даті - Порядок №283).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 283, До стажу державної служби включається також: в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. N 1049.

Згідно з п. 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. N 1049, до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується: загальний стаж роботи в органах виконавчої влади, передбачених у пункті 1 цього Положення; стаж роботи в Апараті Верховної Ради України, Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствах та комітетах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, органів прокуратури, судових органів України, відповідних органів колишнього СРСР і країн Співдружності Незалежних Держав; стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України.

Згідно із роз`ясненням Міністерства юстиції України, узгодженим з Кабінетом Міністрів України (лист № 4-5- 1156 від 03.06.94), зараховується час роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України, зокрема, у партійних, профспілкових та комсомольських організаціях на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 та внесення змін до статті 7 Конституції УРСР, тобто до 24 жовтня 1990 року. Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішенням бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.

З огляду на трудову книжку ОСОБА_1 від 23.10.1974 року, позивач призначений на посаду інструктора в Приморському райкомі Компартії України відповідно до постанови бюро райкому партії від 26.04.1985 року № 43, а на посаду інструктора в Одеському міськкомі Компартії України – відповідно до постанови бюро міськкому партії від 25.12.1986 року № 28/14.

Таким чином, стаж роботи позивача у період 30.04.1985 року по 25.12.1986 pоку та у період з 25.12.1986 року по 24 жовтня 1990 року включно має бути зарахований до стажу державної служби.

Так. відповідно до п. 2 Порядку № 283. до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Таким чином, період роботи позивача з 01.08.1983 р. по 24.09.1985 р. на посаді слідчого Прокуратури Одеської області також підлягає зарахуванню при обчисленні стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Таким чином, період роботи позивача з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року на посаді слідчого Прокуратури Одеської області, також, має бути зарахований при обчисленні стажу державної служби.

Також, згідно з п. 3. Порядку № 283, до стажу державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Отже, період військової служби позивача з 02.05.1976 року по 28.04.1979 року, який підтверджується даними військового квитка НОМЕР_2 , має бути зарахований до стажу державної служби.

Згідно з ч. ч. 2,5 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд зазначає, що відзив на адміністративний позов та оскаржуване рішення відповідача місять аналогічні посилання на обставини, які стали підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу».

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови відповідача у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоди роботи, визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2019 року № 3205 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком, зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на державній службі періоди роботи.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоди роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року включно, на посаді слідчого Прокуратури Одеської області, періоди роботи з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року включно, на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України, період роботи з 25.12.1986 року по 24 жовтня 1990 року, включно на посаді інструктора в Одеському міськкомі Компартії України, з 02.05.1976 року по 28.04.1979 року включно проходження строкової служби у Збройних силах Союзу РСР і призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.07.2019 року № 3205.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на державній службі період: з 02.05.1976 року по 28.04.1979 року включно проходження строкової служби у Збройних силах Союзу РСР; з 01.08.1983 року по 24.09.1985 року включно, роботу на посаді слідчого Прокуратури Одеської області; з 30.04.1985 року по 25.12.1986 року включно, період роботи на посаді інструктора в Приморському райкомі Компартії України; з 25.12.1986 року по 24 жовтня 1990 року, включно, період роботи на посаді інструктора в Одеському міському Компартії України.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 28 лютого 2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.