Рішення № 87892931, 28.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6938/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 50000грн., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просять суд визнати незаконними дії директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича щодо зволікання у наданні ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги всупереч Закону України “Про безоплатну правову допомогу” та порушення Конституційних прав; зобов`язати директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги Мерзлякова ОСОБА_2 вжити заходів з надання ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про безоплатну правову допомогу” безоплатної вторинної правової допомоги у повному обсязі; стягнути з директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 нанесену ОСОБА_1 незаконними діями моральну і матеріальну шкоду в сумі 50000грн.; зобов`язати директора Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в Одеській області провести ретельну перевірку роботи підпорядкованого Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги за зверненнями позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.10.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги з двома заявами про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Однак, 04.11.2019р. ОСОБА_1 отримано Накази Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги №№545,546 щодо відмови у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, з огляду на те, що начебто у даний час ОСОБА_1 надається безоплатна правова допомога більше ніж за шістьма наказами. Натомість, позивач стверджує, що впродовж чинного 2019 бюджетного року до Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги або до іншого державного центру з надання такої допомоги він не звертався. Також, позивач зазначає, що у першому півріччі минулого 2018 бюджетного року ОСОБА_1 кілька разів звертався до Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги. Зважаючи, що на той час обмеження на шість звернень впродовж бюджетного року у Законі України «Про безоплатну правову допомогу», не існувало, на думку позивача, у відповідача відсутні будь-які підстави відмовляти ОСОБА_1 у наданні безоплатної правової допомоги у наступному бюджетному році. Крім того, усі судові справи, за якими ОСОБА_1 звертався до Подільського міського центру з надання вторинної правої допомоги розглянуто, та у І кварталі минулого 2018р. винесено остаточні рішення, тому після закінчення означеного терміну, тобто І кварталу 2018р., жодної правої допомоги Подільським місцевим центром або якимось іншім державним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ОСОБА_1 не надавалося.

Відповідач – директор Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 28.01.2020р. вхід.№3858/20), наголошуючи, зокрема, що 24.10.2019року ОСОБА_1 звернувся до Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги з двома заявами про надання йому безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, з питання складання касаційної скарги по справі №815/516/18 про визнання незаконним перерахунку розміру субсидії, зобов`язання вчинення певних дій, та з питання здійснення представництва інтересів в П`ятому апеляційному адміністративному суді по справі №815/3009/18 щодо вчинення незаконних дій в процесі розрахунку та виплати субсидії, за результатами розгляду яких Подільським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги винесено Накази «Про відмову в наданні вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » від 04.11.2019р. №545, №546, з огляду на те, що ОСОБА_1 одночасно надається безоплатна вторинна правова допомоги більше, ніж за шістьма наказами про уповноваження працівників, виданими Подільським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги. Відповідач стверджує, що у даному випадку, всі дії працівників Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги, з дати прийняття від позивача повного пакету документів і до дати видання наказів про відмову в наданні БВПД, проведено у передбачений Законом України «Про безоплатну правову допомогу» (5 робочих днів або 7 календарних днів) 10-денний термін, що свідчить про відсутність будь-якого зволікання як з боку працівників Центру, так і його директора, як відповідача по справі. Також, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодного належного та допустимого доказу спричинення йому відповідачем моральної шкоди. До того ж, не зрозуміло з чого виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди. Крім того, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував протиправність дій відповідача, а також не наведено причинного зв`язку між діями відповідача, та розміром матеріальної, та моральної шкоди у 50000грн.

Ухвалою суду від 23.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/6938/19 за позовом ОСОБА_1 до директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 50000грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2020р. відмовлено у задоволенні заяви позивача – ОСОБА_1 (вхід.№ЕП/235/20 від 13.01.2020р.) щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.01.2020р. зупинено провадження у справі №420/6938/19, відповідно до п.8 ч.1 ст.236 КАС України, до вирішення питання про відвід.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29.01.2020року (вхід.№ЕП/870/20) про відвід головуючого по справі №420/6938/19 судді Харченко Ю.В. від розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 50000грн., відмовлено.

Ухвалою суду від 13.02.2020р., у зв`язку з усуненням обставин, котрі слугували підставою для зупинення провадження, провадження по справі №420/6938/19 поновлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. відмовлено у задоволенні заяв позивача – ОСОБА_1 (від 18.12.2019р. вхід.№48260/19, від 13.01.2020р. вхід.№ЕП/235/20, від 12.02.2020р. вхід.№ЕП/1397/20) про розгляд даної справи в загальному позовному провадженні, оскільки предмет доказування, та характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, та дана справа є справою незначної складності.

Ухвалою суду від 13.02.2020р. відмовлено у задоволенні заяви позивача – ОСОБА_1 (вхід.№ЕП/1397/20 від 12.02.2020р.) щодо участі в судовому засіданні в режимі відео конференції, у зв`язку з тим, що позивачем порушено, передбачений ст.195 КАС України, строк подання заяви щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання, призначене на 29.01.2020р. позивач - ОСОБА_1 не з`явився, незважаючи на те, що про дату, час, та місце судового засідання повідомлений належним чином, та своєчасно, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також телефонограма.

У судове засідання, призначене на 13.02.2020р. позивач - ОСОБА_1 також не з`явився, про дату, час, та місце судового засідання повідомлявся належним чином, та своєчасно, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою.

13.02.2020р. на зазначену у позовній заяві адресу позивача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), через орган поштового зв`язку – «Нова пошта», надсилалась судова повістка з викликом до суду на 20.02.2020р. Однак, 14.02.2020р. означену кореспонденцію органом поштового зв`язку повернуто до суду у зв`язку з відмовою отримувача від отримання відправлення, що підтверджується наявною у матеріалах справи експрес-накладною № НОМЕР_1 .

Крім того, інформація щодо призначення даної справи до розгляду в засіданні суду на 20.02.2020р. - 11:45, у тому числі, була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи мають змогу отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Частиною 11 статті 126 КАС розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позивач – ОСОБА_1 , та відповідач – директор Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 до суду не з`явились, при цьому, про дату, час, та місце судового засідання повідомлялись належним чином, та своєчасно, з урахуванням наявності, передбачених приписами ч.ч.1, 3, 9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 24.10.2019р. ОСОБА_1 звернувся до директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 із Заявами про надання безоплатної вторинної допомоги з питання складання касаційної скарги по справі №815/516/18 про визнання незаконним перерахунку розміру субсидії, зобов`язання вчинення певних дій, та з питання здійснення представництва його інтересів під час розгляду справи №815/3009/18 у П`ятому апеляційному адміністративному суді щодо вчинення незаконних дій в процесі розрахунку та виплати субсидії.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Талонів про прийняття заяв про надання безоплатної вторинної допомоги до реєстраційних номерів звернень від 24.10.2019р. №1503-00229386, №2019-1503-00229386, до вищеозначених Заяв про надання безоплатної вторинної допомоги від 24.10.2019р. ОСОБА_1 додано лише паспорт громадянина України, та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , з метою отримання безоплатної вторинної допомоги, до Заяв про надання безоплатної вторинної допомоги від 24.10.2019р. не додано необхідного пакету документів, йому було запропоновано надати Довідку з Пенсійного фону України про отриманий розмір пенсії за період з 01.04.2019року по 30.09.2019року, та довідку з податкової інспекції про розмір доходів отриманих у І-II кварталі 2019року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних Талонів про прийняття заяв про надання безоплатної вторинної допомоги до реєстраційних номерів звернень від 24.10.2019р. №1503-00229386, №2019-1503-00229386, котрі були отримані ОСОБА_1 24.10.2019р.

Судом встановлено, що Довідку про розмір пенсії за період з 01.04.2019року по 30.09.2019року, та Довідку про розмір доходів ОСОБА_1 до Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги подано 29.10.2019року.

29.10.2019р. фахівцями Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги проведено перевірку належності ОСОБА_1 до вразливої категорії суб`єктів, визначених у ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», за результатами якої встановлено, що ОСОБА_1 надається безоплатна вторинна правова допомога більше, ніж за шістьма дорученнями/наказами про уповноваження для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У зв`язку з чим, за наслідками розгляду Заяв ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної допомоги від 24.10.2019р. Подільським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з урахуванням приписів п.1 ч.1 ст.17, ч.3 ст.19, ч.3 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», 04.11.2019р. винесено Накази «Про відмову в наданні вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №545, №546, якими відмовлено ОСОБА_1 в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за заявами про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 24 жовтня 2019року, у зв`язку з тим, що суб`єкту одночасно надається безоплатна вторинна правова допомога більше, ніж за шістьма наказами про уповноваження працівників, виданими Подільським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Не погодившись з відмовою Подільського місцевого центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у наданні ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича щодо зволікання у наданні ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги всупереч Закону України “Про безоплатну правову допомогу” та порушення Конституційних прав; зобов`язання директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія ОСОБА_4 вжити заходів з надання ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про безоплатну правову допомогу” безоплатної вторинної правової допомоги у повному обсязі; стягнення з директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 нанесеної ОСОБА_1 незаконними діями моральної і матеріальної шкоди в сумі 50000грн.; зобов`язання директора Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в Одеській області провести ретельну перевірку роботи підпорядкованого Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги за зверненнями позивача, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах документів, 16.01.2017р. ОСОБА_1 звернувся до директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги, у якому виклав прохання надати йому безоплатну вторинну правову допомогу щодо представництва у судовому засіданні по справі №505/2770/16-а, а саме апеляційне оскарження.

За наслідками розгляду вищеозначеного Звернення ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 16.01.2017р., Котовським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.17, ч.3 ст.19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №04 від 18.01.2017р., пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 Михайлу Іллічу та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для здійснення представництва інтересів особи в суді.

17.08.2017р. ОСОБА_1 звернувся до директора Котовського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо здійснення представництва його інтересів в суді щодо порушення його Конституційних прав уповноваженою Верховною Радою України з прав людини, за результатами розгляду якого Котовським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги 17.08.2017р. винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №548, пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката/працівника відділу представництва/бюро для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 Михайлу Іллічу та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для здійснення представництва інтересів особи в суді.

Також, 23.08.2017р. ОСОБА_1 звернувся до директора Котовського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо здійснення представництва його інтересів в суді по справі щодо оскарження рішення начальника управління юстиції в Одеській області про призначення без проведення належного конкурсу на посаду начальника виконавчої служби ОСОБА_6 , за наслідками розгляду якого Котовським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги 28.08.2017р. винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №564, пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката/працівника відділу представництва/бюро для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 Михайлу ОСОБА_7 та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для здійснення представництва інтересів особи в суді.

Крім того, 28.08.2017р. ОСОБА_1 звернувся до директора Котовського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо здійснення представництва його інтересів в суді по справі щодо незаконного підвищення тарифів на послуги ЖКГ, за результатами розгляду якого Котовським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги 04.09.2017р. винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №567, пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката/працівника відділу представництва/бюро для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для здійснення представництва інтересів особи в суді.

29.08.2017р. ОСОБА_1 звернувся до директора Котовського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо представництва його інтересів в суді та інших органах відносно невиконання рішення суду стосовно пільгових автоперевезень інвалідів, пенсіонерів, за результатами розгляду якого Котовським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги 04.09.2017р. винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №568, пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката/працівника відділу представництва/бюро для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для здійснення представництва інтересів особи в суді.

Також, 01.09.2017р. ОСОБА_1 звернувся до директора Котовського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо здійснення представництва його інтересів в суді по справі щодо зволікання надання відповідей на звернення прокурора Одеської області ОСОБА_8 , за наслідками розгляду якого Котовським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги 04.09.2017р. винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №583, пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката/працівника відділу представництва/бюро для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для здійснення представництва інтересів особи в суді.

Судом також з`ясовано, що 25.09.2017р. ОСОБА_1 звернувся до директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги відносно складання документів процесуального характеру щодо оскарження дій Генерального прокурора України по факту не проведення особистого прийому ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якого Подільським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги 26.09.2017р. винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №638, пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката/працівника відділу представництва/бюро для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 Михайлу Іллічу та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для складання документів процесуального характеру.

Окрім того, 26.02.2018р. ОСОБА_1 звернувся до директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 зі Зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо здійснення представництва його інтересів в суді по справі про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_9 заступником Подільського міського голови, за результатами розгляду якого Подільським місцевим центром з надання вторинної правової допомоги 28.02.2018р. винесено Наказ «Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » №111, пунктами 1, 2 якого наказано надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 . Призначити адвоката/працівника відділу представництва/бюро для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 та видати доручення адвокату/працівнику відділу представництва/бюро для здійснення представництва інтересів особи в суді.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011року №3460-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.1 ч.1 ст.1 якого безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено, що безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Порядок розгляду звернень про безоплатну вторинну правову допомогу передбачено статтею 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», відповідно до якої у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо особа подала звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, до територіального органу юстиції, цей орган зобов`язаний протягом трьох днів з дня подання звернення надіслати його до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, діяльність якого поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний у семиденний строк з дня отримання звернення особи прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.

Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб`єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що суб`єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року, та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Тобто, втрата суб`єктом, визначеним пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги можлива лише у разі наявності двох обов`язкових складових, а саме: отримання безоплатної вторинної правової допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року, та, водночас, не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Зокрема, як встановлено судом, та жодним чином не спростовується відповідачем – директором Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мерзляковим Сергієм Сергійовичем, позивач – ОСОБА_1 відноситься до суб`єктів, визначених пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», котрі мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.

Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги передбачено статтею 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», відповідно до якої особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Натомість, судом встановлено, що в якості підстави для винесення Подільським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наказів «Про відмову в наданні вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » від 04.11.2019р. №545, №546, відповідачем - директором Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 наголошено на наданні суб`єкту одночасно безоплатної вторинної правової допомоги більше, ніж за шістьма наказами про уповноваження працівників, виданими Подільським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що жодним чином не кореспондується з переліком підстав для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, окреслених статтею 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги, як на підставу для відмови у наданні ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги, посилання відповідача – директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 на приписи ч.3 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», оскільки, як з`ясовано судом в межах спірних правовідносин відсутні дві обов`язкові складові, а саме: отримання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги більше шести разів протягом бюджетного року, та, водночас, більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що судом встановлено неправомірність, та безпідставність винесення Подільським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наказів «Про відмову в наданні вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » від 04.11.2019р. №№545,546, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, скасувати Накази Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги «Про відмову в наданні вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » від 04.11.2019р. №№545,546, та зобов`язати Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повторно розглянути Заяви ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної допомоги від 24.10.2019р. з питання складання касаційної скарги по справі №815/516/18 про визнання незаконним перерахунку розміру субсидії, зобов`язання вчинення певних дій, та з питання здійснення представництва його інтересів під час розгляду справи №815/3009/18 у П`ятому апеляційному адміністративному суді щодо вчинення незаконних дій в процесі розрахунку та виплати субсидії, з урахуванням окреслених у даному Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

Між тим, судом не встановлено наявність законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича щодо зволікання у наданні ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги всупереч Закону України “Про безоплатну правову допомогу” та порушення Конституційних прав, та зобов`язання директора Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в Одеській області провести ретельну перевірку роботи підпорядкованого Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги за зверненнями позивача, з урахуванням наступного.

Абзацом 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003року №3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З наведеного слідує, що метою адміністративного судочинства є захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (органів місцевого самоврядування), а тому вирішуючи спір по суті необхідно встановити наявність порушених прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені приписами чинного законодавства, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, невідповідність обраного позивачем способу захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, способам, котрі визначено приписами чинного законодавства, може бути підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та необґрунтованості позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича щодо зволікання у наданні ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги всупереч Закону України “Про безоплатну правову допомогу” та порушення Конституційних прав, та зобов`язання директора Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в Одеській області провести ретельну перевірку роботи підпорядкованого Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги за зверненнями позивача.

Не підлягає задоволенню також позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_3 нанесеної позивачу незаконними діями моральної та матеріальної шкоди в сумі 50000грн., з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Моральна (немайнова) шкода - наслідки правопорушення, які не мають економічного змісту і вартісної форми і можуть полягати у: 1) фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна (немайнова) шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст.1174 Цивільного кодексу України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Таким чином, враховуючи положення ст.1174 Цивільного кодексу України, котрими передбачено відповідальність за завдану шкоду незалежно від вини заподіювача, позивач має довести не лише протиправність поведінки відповідача, але й наявність самої моральної шкоди, та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Згідно з частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, сформульовано Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019р. у справі №464/3789/17, у якій зазначено, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п.56).

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Між тим, як встановлено судом, позивачем – ОСОБА_1 будь-яких доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем – директором Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 моральної шкоди у вигляді моральних чи фізичних страждань, погіршення стану здоров`я, тощо, до матеріалів позовної заяви не додано, як і не надано ґрунтовних пояснень та доказів на підтвердження того, з яких саме міркувань виходив позивач, визначаючи спірну суму завданої, за його твердженням, відповідачем, моральної, та матеріальної шкоди у розмірі 50000грн., а відтак, означена позовна вимога, на думку суду, не є правомірною, та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 50000грн., підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.ч.1, 3, 9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мерзлякова Сергія Сергійовича (66304, Одеська область, м.Подільськ, вул.Соборна,194-а) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 50000грн., задовольнити частково.

2. Скасувати Накази Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги «Про відмову в наданні вторинної правової допомоги ОСОБА_1 » від 04.11.2019р. №545, №546.

3. Зобов`язати Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повторно розглянути Заяви ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної допомоги від 24.10.2019р. з питання складання касаційної скарги по справі №815/516/18 про визнання незаконним перерахунку розміру субсидії, зобов`язання вчинення певних дій, та з питання здійснення представництва його інтересів під час розгляду справи №815/3009/18 у П`ятому апеляційному адміністративному суді щодо вчинення незаконних дій в процесі розрахунку та виплати субсидії, з урахуванням окреслених у даному Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.