Ухвала суду № 87892761, 28.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1545/20

УХВАЛА

28 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) вiд 15 серпня 2019 року № Ф-4274-54;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити відомості про взяття на облік як самозайнятої особи ОСОБА_1 ;

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Суддя зазначає, що відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з п.п.,3,4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

В позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) вiд 15 серпня 2019 року № Ф-4274-54, однак, позивач не вказує орган, який видав дану вимогу.

Також, у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити відомості про взяття на облік як самозайнятої особи ОСОБА_1 .

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимога позивача про зобов`язання вчинити певні дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України має похідних характер, від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, позовна заява в частині вказаної вимоги містить лише вимогу зобов`язального характеру без заявлення основної позовної вимоги. При цьому, суддя зазначає, що вимога зобов`язального характеру, заявлена позивачем не є похідною вимогою від вимоги визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу в розумінні положень п.23 ч.1 ст.4 КАС України.

Крім того, в позовній заяві позивачем у якості відповідача у справі зазначено лише Головне управління ДФС в Одеській області.

При цьому, позивач просить суд зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити відомості про взяття на облік як самозайнятої особи ОСОБА_1 .

Однак, Головне управління ДПС в Одеській області не зазначено в якості відповідача у справі.

Таким чином позивачу необхідно привести вищевказану позовну вимогу в частині оскарження вимоги про сплату боргу та щодо зазначення лише вимоги зобов`язального характеру у відповідність до приписів ст.5 КАС України та визначитись із відповідачем (відповідачами) по справі, надавши до суду відповідну уточнену позовну заяву.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, у позовній заяві позивач вказує, зокрема, що він звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із запитом про надання публічної інформації з метою отримання відомостей щодо причин утворення заборгованості.

Однак, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вищевказаних обставин, а саме не надано відповідного запиту.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду відповідний запит.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, в тому числі, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Суддя звертає увагу на те, що у позовній заяві позивачем визначено «ФОП ОСОБА_1 ».

Однак, позовна заява підписана « ОСОБА_1 » та вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС в Одеській області вiд 15 серпня 2019 року № Ф-4274-54 видана на ім`я « ОСОБА_1 ».

Отже, враховуючи викладене, позивач не конкретизує в якому статусі він подає позов як ФО чи ФОП.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Однак, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України, позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору.

При цьому, суддя зазначає, що згідно з ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- немайнового характеру, який подано фізичною особою – підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, залежно від процесуального статусу позивача (фізична особа чи фізична особа підприємець) розмір судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду із вимогою немайнового характеру буде різним.

При цьому, незалежно від цього статусу позивача, за вимогу майнового характеру позивач має сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривні.

Вимога позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15 серпня 2019 року № Ф-4274-54 у розмірі 4023,90 грн. є вимогою майнового характеру, а отже позивач має сплатити за її подання до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Водночас, в залежності від статусу позивача (як фізична особа чи як фізична особа-підприємець) позивач має сплати судовий збір за вимогу немайнового характеру, яка має бути основною вимогою від заявленої позивачем похідної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити відомості про взяття на облік як самозайнятої особи ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач має сплати за основну позовну вимогу немайнового характеру (щодо якої заявлена похідна вимога) судовий збір у розмірі 2102 грн, - якщо позивач її заявляє як ФОП, або, якщо позовна вимога заявлена ним як ФО - 840,80 грн.

Отже, позивачу необхідно визначитись зі своїм статусом у справі, відповідно до якого сплатити судовий збір у відповідному розмірі за вимогу немайнового характеру, та надати до суду докази сплати судового збору у відповідному розмірі, а також, надати докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за вимогу майнового характеру.

Також, суддя зазначає, що частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

При цьому, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

В свою чергу, на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску поширюється дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, суддя зазначає, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному та/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, тобто, протягом 10-денного строку.

В свою чергу, з позовною вимогою визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) вiд 15 серпня 2019 року № Ф-4274-54 позивач звернувся до суду лише 25.02.2020 року, тим самим пропустивши встановлений Законом строк звернення до суду.

В свою чергу, у позовній заяві позивач вказує, що оскаржувана вимога ним не отримувалась, та про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) вiд 15 серпня 2019 року № Ф-4274-54 йому стало відомо, в подальшому, після отримання відповіді від Головного управління ДПС в Одеській області, яка надійшла на його електронну адресу 17.02.2020 року.

При цьому, як вбачається з копії листа Головного управління ДПС в Одеській області, який, як вказує позивач, надійшов на його електронну адресу 17.02.2020 року, в ньому відсутні посилання, саме на оскаржувану вимогу та вказана вимога разом із цим листом на адресу позивача не направлялась.

В свою чергу, позивач надає до позовної заяви оскаржувану вимогу, однак не вказує, яким чином він її отримав та дати її отримання позивачем.

Водночас, зважаючи на це, враховуючи строки для оскарження вимоги сплату боргу (недоїмки) вiд 15 серпня 2019 року № Ф-4274-54, жодних посилань щодо поновлення строку звернення до суду та поважності подання позовної заяви із пропуском строку звернення до суду, позовна заява не містить. Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не подавалось.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду із вказаними позовними вимогами.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача (відповідачів):

1) уточненої позовної заяви із:

- викладом позовних вимог в частині оскарження вимоги про сплату боргу та щодо зазначення лише вимоги зобов`язального характеру у відповідності до приписів ст.5 КАС України, з урахуванням вищенаведеного судом в ухвалі;

- визначенням статусу позивача як фізичної особи чи фізичної особи-підприємця;

- визначенням належних відповідачів у справі;

2) доказів щодо звернення до ГУ ДПС в Одеській області із запитом про надання публічної інформації з метою отримання відомостей щодо причин утворення заборгованості;

3) доказів сплати судового збору з урахуванням вищенаведеного судом в ухвалі;

4) заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко