Рішення № 87892707, 27.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2020 р. № 400/4029/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 доУправління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, Миколаїв, 54056 провизнання протиправними та скасування постанов від 07.07.2016 р. ВП № 51505477, від 03.01.2017 р. ВП № 53230719,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з вимогами визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №51505477 від 07.07.2016 прийняту головним державним виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Романчук В.Ю. в рамках виконавчого провадження №51505477; визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №53230719.

Свої позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтував тим, що державним виконавцем невірно обраховано суму виконавчого збору, а саме виконавчий збір обраховано в розмірі 10% від суми 5289797,39 гривень. Натомість, відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на той час) виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Але, сума 5289797,39 гривень це не сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , оскільки він є боржником лише в межах договору застави, в розмірі вартості предмету застави.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував наступним. Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання рішення в термін для самостійного виконання, що відповідно до ст.25 складає до семи днів, а тому 07.07.2016 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 528979,74 гривень. Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент винесення постанови) передбачено вичерпний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується за виконавчими документами при примусовому виконанні, а саме: виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог та ін. 21.12.2016 державним виконавцем прийнято рішення щодо завершення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.37 та ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.3 ст.40 Закону, у разі повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених п.1, 4, 6, 7 і 9 ч.1 ст.37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1,2, 4, 6,7,9, 11, 14 і 15 ч.1 ст.39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документу виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. При цьому, ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору. З огляду на зазначені обставини та вимоги Закону України «Про виконавче провадження», 03.01.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53230719 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №51505477 виданої 07.07.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 528979,74 гривень. Таким чином, державний виконавець при виконанні рішення діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи прав та інтересів сторін виконавчого провадження. Щодо визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №53230719 від 03.01.2017, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2017 може мати місце у випадку незаконного відкриття виконавчого провадження, зокрема у випадку коли на дату відкриття виконавчого провадження постанова про стягнення з боржника була визнана незаконною або не відповідала вимогам встановленим до виконавчого документу.

Суд розглянув справу в судовому засіданні з викликом сторін 23.12.2019, 15.01.2020, 28.01.2020 та 26.02.2020. В судових засіданнях представники сторін підтримали свої позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи. Після висловлення своїх позицій, сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження 27.02.2019.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

В січні 2014 р. ОСОБА_1 виступив майновим поручителем у кредитному договорі між ПАТ «ПроКредитБанк» та ТОВ «Ніка Меблі». Відповідно до договору застави рухомого майна №315750-ДЗ1, ОСОБА_1 передав в заставу банку автомобіль Octavia5, 2008 р.в., заставною вартістю 92000 гривень, в рахунок забезпечення зобов`язань ТОВ «Ніка Меблі» перед банком за Рамковими угодами від 16.04.2013 р.

15.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу видано виконавчий напис №1134 про звернення стягнення на транспортний засіб – автомобіль Octavia5, який належить ОСОБА_1 .

Одночасно з цим, у виконавчому запису зазначено, що кошти отримані від реалізації предмета стягнення направити на погашення вимог ПАТ «ПроКредитБанк» в сумі 5289797,39 гривень.

29.06.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51505477 за виконавчим написом №1134 від 15.06.2016.

07.07.2016 державним виконавцем, враховуючи, що ОСОБА_1 добровільно не виконано зобов`язано, та автомобіль Octavia5, не переданий для реалізації винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 528979,74 гривень.

21.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження.

03.01.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53230719 для виконання постанови про стягнення виконавчого збору №51505477 від 07.07.2016.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Факт невиконання позивачем рішення протягом строку визначного державним виконавцем для самостійного виконання, позивачем не заперечується.

За таких обставин, суд вважає, що державний виконавець мав право на винесення постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Разом з тим, відповідно до ст.28 Закону, розмір виконавчого збору, визначається 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

За виконавчим написом №1134 від 15.06.2016, ОСОБА_1 зобов`язаний передати для реалізації автомобіль Octavia5. Вартість цього автомобіля на час передачі у заставу дорівнювала 92000 гривень.

Саме від вартості автомобіля і повинен був державний виконавець визначити розмір виконавчого збору, якій необхідно стягнути з ОСОБА_1 .

Натомість, державний виконавець визначив суму виконавчого збору у розмірі 528979,74 гривень, що є 10% суми стягнення в 5289797,39 гривень ПАТ «ПроКредитБанк» з ТОВ «Ніка Меблі».

Але, позивач не є боржником на суму 5289797,39 гривень. Зазначена сума боргу, є боргом ТОВ «Ніка Меблі», а ОСОБА_1 був поручителем лише в частині майна переданого в заставу – автомобіля Octavia5. Тому, розмір виконавчого збору щодо ОСОБА_1 не може бути більшим ніж 10% вартості предмету застави.

Визначення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі значно більшому ніж повинен сплатити позивач, безумовно порушує його права, а тому постанова про стягнення цього виконавчого збору, та постанова про відкриття виконавчого провадження з цього приводу, підлягають скасуванню.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1536,80 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача – Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Також представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 18000 гривень.

Разом з цим, позивачем у позові заявлено про надання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

За таких обставин, питання щодо відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в разі надходження доказів їх понесення, буде розглянуто в порядку, передбаченому ст. 143 КАС україни.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 ) Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056 ) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 07.07.2016 про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженні №51505477.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 03.01.2017 про відкриття виконавчого провадження №53230719.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр. Микру, 46/1, Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 43315529 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1536,80 гривень (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн вісімдесят коп).

5. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя В. В. Біоносенко