Рішення № 87892584, 27.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/37/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

02.01.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 01.04.2018;

- зобов`язати Львівський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 01.04.2018.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що наказом командувача сухопутних військ ЗСУ від 14.11.2018 року №524 (по особовому складу) ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас (за станом здоров`я), а наказом командира військової частини А 2196 від 02.02.2019 року №25 (по стройовій частині) позивача виключено із списків особового складу в/ч А2196, з 01.02.2019. Однак, під час звільнення з військової служби у запас, позивачеві не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 01.04.2018. Позивач звернувся із заявою від 15.11.2019 до військової частини А2196 де проходив службу, яка була скерована до Львівського ОВК, оскільки останній там перебував на грошовому забезпеченні, щодо врегулювання питання виплати індексації грошового забезпечення. Однак, згідно відповідей від 09.12.2019 вих. №2139 та вих.№12272 від 03.12.2019, відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати. Проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Оскільки, фінансування Львівського обласного військового комісаріату на виплату індексації не здійснювалося, а тому індексація грошового забезпечення військовослужбовцям не виплачувалась. З урахуванням наведеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 22.01.2020 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Також, відповідач зазначив, що Позивачем до адміністративного позову додано копію архівної відомості з січня 2015 року по грудень 2015 року № 13327, наданої відповідачем, в якій відображено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідачем у 2015 році в сумі 6148,93 грн. Відтак, вважає позовні вимоги безпідставними, та такими, що задоволенню не підлягають.

07.02.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою судді від 03.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 27.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Наказом Командувача сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №524 від 14.11.2018 підполковника ОСОБА_1 , начальника 436 окремого вузла радіоелектронної боротьби оперативного командування «Захід» звільнено у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

02.02.2019 наказом командира військової частити А2196 (по стройовій частині) №25 підполковника ОСОБА_1 , начальника 436 окремого вузла радіоелектронної боротьби оперативного командування «Захід» виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

ОСОБА_1 звернувся до командира військової частити А2196 із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки.

Вказана заява скерована до Львівського ОВК, оскільки позивач перебував на грошовому забезпеченні у Львівському ОВК, щодо врегулювання питання виплати індексації грошового забезпечення.

Однак, листами від 09.12.2019 №2139 та №12272 від 03.12.2019 повідомлено позивача, що відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати. Проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Зазначають, що фінансування Львівського обласного військового комісаріату на виплату індексації не здійснювалося, а тому в 2015-2018 роках індексація грошового забезпечення військовослужбовцям не виплачувалась.

Вважаючи таку відповідь протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.1, 2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.91 N 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Статтею 2 Закону N 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону N 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 (далі Порядок N 1078).

За змістом п. 11 Порядку N 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку N 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку N 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку N 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до п. 6 Порядку N 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі, коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Позивач стверджує, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 01.04.2018.

Водночас, судом з долученої до матеріалів справи копію архівної відомості з січня 2015 року по грудень 2015 року № 13327, відображено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідачем у 2015 році в сумі 6148,93 грн., за період січень 2015 по жовтень 2015.

В свою чергу, судом встановлено, що за період листопад 2015 по березень 2018 року включно, Львівським обласним військовим комісаріатом не нараховувалася та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Окрім того, судом встановлено, що у зв`язку з тим, що з 01 березня 2018 року було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців та індекс інфляції не перевищував 103%, то індексація, за період з квітня по грудень 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась правомірно, що не заперечується позивачем.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2015 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 23.03.2002 № 5-рп/2002 суд зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності громадян, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Крім того, у листі Держпраці від 19.05.2016 № 5548/4/4.3-ДП-16 зазначено, що проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 Кодексу законів про працю України. А тому індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).

Окрім цього, не заслуговують на увагу покликання відповідача на причину не виплати індексації грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди.

Так, відсутність механізму виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за минулий період не може бути підставою для позбавлення позивача права на оплату праці, однією з основних державних гарантій якого є індексація грошового забезпечення, а не проведення та не виплата цієї гарантії є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

В той же час, пунктом 6 наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 №44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» передбачено виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснювати відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з п.10 наказу Міністра оборони України від 09.02.2017 №88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» визначено нарахування і виплату індексації здійснювати відповідно до вимог законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.08.2016 року у справі № 806/2255/15.

Постановою Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №825/694/17 залишено в силі рішення попередніх інстанцій, якими визнано протиправними дії Чернігівського прикордонного загону в частині не виплати індексації грошового забезпечення за 2016 - 2017 роки. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2016 року по квітень 2017 року. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18; від 03.04.2019 у справі 638/9697/17.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 належить виплатити індексацію його грошового забезпечення за період часу 01.11.2015 по 31.03.2018, а тому, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір стягненню не підлягає, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 31.03.2018.

Зобов`язати Львівський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08412340, 79005, м. Львів, вул. Ів. Франка, 25) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2015 по 31.03.2018 включно.

В задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 31.10.2015 відмовити.

Судові витрати зі сторін не стігувати.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2020.

Суддя Грень Н.М.