Рішення № 87892537, 28.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 р. № 488/5367/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-в, м. Миколаїв, 54055

про:визнання неправомірними дій відповідача; зобов`язання вчинити певні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) у листопаді 2018 року звернулась до Корабельного районного суду м. Миколаєва, з адміністративним позовом, що містив вимоги (мовою оригіналу):

1. Признать неправомерными действия и решения Главного управления государственной казначейской службы Украины в Николаевской области о несвоевременном рассмотрении исполнительных документов ОСОБА_1 , не сообщению взыскателю о принятом решении, включении в третью очередь исполнение решения Николаевского апелляционного суда от 14.03.2018г. по исполнительному лист № 488/1000/17 от 23.07.2018г. и отказе внеочередного исполнения этого решения.

2. Обязать Главное управление государственной казначейской службы Украины в Николаевской области внести в первую очередь и произвести внеочередное исполнение решения Апелляционного суда Николаевской области от 14.03.2018г. по исполнительному листу № 488/100/17 о взыскании в пользу ОСОБА_1 25272гр.75коп. в счет возмещения материального ущерба (пенсионных выплат), причиненного в результате неполной выплаты пенсии за период с 01.07.2012г. по 16.05.2016г.

3. Рассмотреть настоящий иск в порядке требований ч. 5 ст. 383 КАСУ.

Корабельний районний суд м. Миколаєва ухвалою від 03.12.2018 (арк. спр. 35) відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ухвалив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Рішенням від 29.05.2019 (арк. спр. 79-80) Корабельний районний суд м. Миколаєва задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом:

визнання неправомірними дій та рішення Головного управління державної казначейської служби України в Миколаївській області щодо включення в третю чергу виконання рішення Миколаївського апеляційного суду від 14.03.2018 р. за виконавчим листом № 488/1000/17 від 23.07.2018 р. і відмові позачергового виконання даного рішення;

зобов`язання Головного управління державної казначейської служби України в Миколаївській області внести в першу чергу і здійснити позачергове виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2018 р. за виконавчим листом № 488/1000/17 про стягнення на користь позивача 25272,75 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (пенсійних виплат) спричиненої внаслідок неповної сплати пенсії за період з 01.07.2012 р. по 16.05.2016 р.

За результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) постановою від 26.09.2019 (надалі – Постанова, арк. спр. 129-134) П`ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29.05.2016 та направив адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.

У Постанові, зокрема, було вказано, що «… ОСОБА_1 при зверненні до суду обґрунтувала свої доводи посилаючись на порядок виконання рішень передбачений ст. 383 КАС України та в прохальній частині позову просила його розглянути відповідно до вищезазначеного порядку … судова колегія зазначає, що заявлені позивачем порушення суспільних правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, є підставою звернення до суду з позовною заявою, а не в порядку ст. 383 КАС України, оскільки вбачається, що управління ДКС взагалі не було відповідачем по справі, в рамках якої видано виконавчий лист №488/1000/17 від 27.03.2018 року. Судом першої інстанції при відкритті провадження та винесенні рішення по справі в порядку загального позовного провадження жодним чином не надано оцінку вищенаведеним посиланням позивача на ст. 383 КАС України. Крім того, судом першої інстанції при розгляді даної справи в рамках позовного провадження допущено порушення вимог щодо предметної підсудності даної справи … відтак, не розглядаючий вимог по суті спору, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково вимоги апеляційної скарги … та адміністративну справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю. Скасовуючи рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2019 року, судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на те, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою … з огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою …».

Ухвалою від 29.10.2019 Миколаївський окружний адміністративний суд (арк. спр. 140-142), з посиланням на недотримання позивачем вимог статей 15, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановив позивачу строк (19.11.2019) для усунення недоліків.

18.11.2019 (дата на поштовому штемпелі) ОСОБА_1 направила до суду адміністративним позов (арк. спр. 146-148), що містив вимоги:

1. Визнати дії Управління протиправними в частині:

- несвоєчасного розгляду виконавчих документів ОСОБА_1 ;

- неповідомлення стягувача про прийняте рішення;

- включення до третьої черги виконання рішення Миколаївського апеляційного суду від 14.03.2018р. про стягнення на користь позивача 25272гр.75коп. з Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області по виконавчому листу № 488/1000/17 від 23.07.2018р.;

- відмови позачергового виконання даного рішення.

2. Зобов`язати відповідача внести в першу чергу та провести позачергове виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2018року по виконавчому листу № 488/1000/17 про стягнення на користь позивача 25722гр.75 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди (пенсійних виплат), завданої внаслідок неповної виплати пенсії за період з 01.07.2012р. по 16.05.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що у червні 2018 року вона направила до Управління виконавчий документ та інформацію про банк та номер картки. Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VІ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (надалі – Закон), перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. Згідно з частиною шостою статті 4 Закону, перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. В порушення вимог статей 2, 6, 13 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404), Управління не повідомило позивача про заходи, що були вжиті з метою виконання Виконавчого листа. За твердженнями ОСОБА_1 , відповіді Управління на численні звернення позивача є відписками. Позивач вважає незаконними дії відповідача щодо визначення черги виконання Виконавчого листа. Крім того, на думку ОСОБА_1 , виконання Виконавчого листа має здійснюватись позачергово, оскільки позивач є особою з інвалідністю.

У відзиві Управління просило відмовити у задоволенні адміністративного позову. Так, відповідач заперечив доводи позивача щодо несвоєчасності розгляду документів, зазначивши, що, згідно із затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 19.10.2015 № 295 «Порядком здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» (надалі – Порядок № 295), 02.07.2018 відомості щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_1 було внесено до реєстру судових рішень АС «Є-Казна» WEB. Управління вказало на помилковість тверджень позивача про необхідність її повідомлення (після отримання 12.06.2018 заяви ОСОБА_1 разом з Виконавчим листом) про результати попереднього розгляду документів, оскільки зазначена заява не містила відповідної вимоги. Відповідач зазначив, що на всі звернення позивача були надані відповіді, копії яких наявні в матеріалах справи. З посиланням на пункт 3 розділу ІІ Закону, відповідач вказав, що в першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника, у другу чергу – за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами, у третю чергу – за всіма іншими рішеннями суду. У Виконавчому листі зазначена сума, що підлягає стягненню в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок неповної виплати пенсії, а не сума пенсійних виплат, тому погашення заборгованості має відбуватися у третю чергу. Управління вказало на те, що відповідні норми законодавства не передбачають можливості виконання Виконавчого листа поза чергою. Інші доводи відзиву зводяться до наведення об`єктивних причин невиконання Виконавчого листа та, відповідно, відсутності ознак протиправності дій (бездіяльності) Управління.

Позивач подала відповідь на відзив (арк. спр. 212-214), відповідач – заперечення (арк. спр. 198-202).

Як встановлено судом, 27.03.2018 Корабельний районний суд м. Миколаєва видав виконавчий лист у справі № 488/1000/17 (надалі – Виконавчий лист, арк. спр. 17). Згідно з Виконавчим листом, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області 25 272,75 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок неповної виплати пенсії за період з 1 липня 2012 року по 16 травня 2016 року.

11.06.2018 ОСОБА_1 , з посиланням на Закон та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (надалі - Порядок № 845), направила оригінал вказаного Виконавчого листа до Управління. Відповідач отримав Виконавчий лист 12.06.2018 (арк. спр. 18).

25.06.2018 позивач повідомила відповідача про те, на яку пенсійну картку перераховується її пенсія (арк. спр. 19).

16.10.2018 до Управління надійшло звернення позивача, в якому вона просила повідомити, коли буде виконано стягнення боргу (арк. спр. 20).

Листом від 23.10.2018 (арк. спр. 21) Управління повідомило позивача про те, що її документи «… подані до Головного управління 12.06.2018 … були опрацьовані та включені в чергу за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» …». Відповідач вказав, що, загальна сума стягнень за виконавчими документами, що підлягають виконанню Державною казначейською службою України за цією програмою в порядку черговості до настання черги позивача, складає 3 648 млн. грн. З урахуванням видатків бюджету на 2018 рік, Державна казначейська служба України у 2018 році планує виконати рішення по першій черзі заборгованості (за рішенням суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника), що гарантовані державою, які були подані до виконання до органів Казначейства до квітня 2016 року. Також відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що Виконавчий лист «… прийнято до виконання … по третій черзі 12 червня 2018 року …».

Листом від 25.10.2018 (арк. спр. 23) позивач вказала відповідачу про порушення порядку визначення черги, висловила прохання внести Виконавчий лист до першої черги та повідомити результат і номер черги, строк виконання.

У листі від 09.11.2018 (арк. спр. 24) Управління повідомило позивача про відсутність підстав для виконання Виконавчого листа по першій черзі.

У зверненні від 02.11.2018 (арк. спр. 25-26) позивач знову вказала відповідачу на порушення ним порядку визначення черги для погашення заборгованості. Крім того, з урахуванням того, що позивач є інвалідом, вона, з посиланням на статтю 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», просила здійснити позачергове виконання за Виконавчим листом.

Відповідач 19.11.2018 направив позивачу відповідь на звернення від 02.11.2019 (арк. спр. 210-211), в якій, зокрема, повідомив про неможливість виконання Виконавчого листа поза чергою.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

У позовній заяві відсутня інформація про недотримання відповідачем Порядку № 845 або Порядку № 295.

Позивач не навела доводів, які б свідчили про несвоєчасний розгляд відповідачем Виконавчого листа, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З посиланням на норми Закону № 1404, позивач вказала на те, що відповідач не повідомив їй про заходи, що були ним вжиті з метою виконання Виконавчого листа.

Проте, дії відповідача нормами вказаного Закону не регулюються, тому суд визнав безпідставними позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Управління щодо неповідомлення стягувача про прийняте рішення.

Крім того, суд врахував, що відповідач своєчасно та повно інформував позивача про те, що саме ним було вчинено з метою виконання Виконавчого листа.

Статтею 38 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції, що була чинною у листопаді 2018 року) визначено, що особи з інвалідністю першої та другої груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають послуги населенню.

За твердженнями позивача, ця норма визначає обов`язок відповідача щодо виконання Виконавчого листа поза чергою.

Суд визнав доводи ОСОБА_1 хибними, оскільки виконання відповідачем судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (яким, в даному випадку, є Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області) не є наданням послуг.

Відносно доводів позивача про безпідставність віднесення Управлінням погашення заборгованості за Виконавчим листом до третьої черги суд зазначив таке.

Дата набрання чинності Законом – 1 січня 2013 року.

Пунктом 3 розділу ІІ («Прикінцеві та перехідні положення») Закону, на який посилаються сторони, встановлено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, пунктом 3 розділу ІІ Закону встановлено черговість погашення заборгованості, що утворилась в результаті невиконання виконавчих документів за рішеннями суду про стягнення коштів (рішеннями суду, що набрали законної сили), боржниками за якими визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, але за умови, що ці виконавчі документи (рішення суду) були видані (ухвалені) до 01.01.2013.

При цьому, черговість визначає орган державної виконавчої служби (як вказано у пункті 8 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»).

Отже, норма, з приводу тлумачення якої виник спір, не підлягає застосуванню.

Ані розділом І Закону, ані Порядком № 845 не встановлена черговість погашення заборгованості за виконавчими документами, що були видані після 01.01.2013.

За таких обставин, суд визнав протиправними дії відповідача в частині прийняття 12.06.2018 до виконання по третій черзі Виконавчого листа.

Єдиний критерій, що визначає черговість виконання виконавчого документа, - дата його надходження, про що зазначено у пункті 3 Порядку № 845: рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача поновити порушене право позивача шляхом прийняття до виконання Виконавчого листа датою його надходження – 12.06.2018.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (пр. Центральний, 141-в, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 37992030) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, що полягають у прийнятті 12.06.2018 до виконання по третій черзі виконавчого листа, виданого 27.03.2018 Корабельним районним судом м. Миколаєва у справі № 488/1000/17.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (пр. Центральний, 141-в, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 37992030) прийняти до виконання виконавчий лист, що був виданий 27.03.2018 Корабельним районним судом м. Миколаєва у справі № 488/1000/17, у порядку черговості надходження – 12.06.2018.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна