Рішення № 87892476, 28.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 р. справа № 400/2192/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, 159,Миколаїв,54003

до відповідача:Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1,Миколаїв,54030

третя особа:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про:визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 09.07.2019 р. по ВП №59375093, визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 23.07.2019 р. по ВП №59375093, ,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 09.07.2019 р. по виконавчому провадженню №59375093.

Ухвалою від 23.07.2019 р. відкрито провадження у справі №400/2192/19 за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Ухвалою від 19.07.2019 р. судом відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 01.08.2019 р. судом залучено до участі у справі третю особу, ОСОБА_1 , який є стягувачем за виконавчим провадженням, в рамках якого відповідачем винесено спірну постанову.

Ухвалою від 07.08.2019 р. замінено неналежного відповідача, Державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на належного відповідача, Заводський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Ухвалою від 07.08.2019 р. судом зупинено провадження у справі до набрання законної сили ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі 487/5804/16-ц.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 23.07.2019 р. по виконавчому провадженню №59375093.

Ухвалою від 23.09.2019 р. судом відкрито провадження у справі №400/2327/19 за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Ухвалою від 26.09.2019 р. судом залучено до участі у справі третю особу, ОСОБА_1 , який є стягувачем за виконавчим провадженням, в рамках якого відповідачем винесено спірну постанову.

07.10.2019 р. судом прийнято ухвалу з питань об`єднання справ в одне провадження, якою постановлено передати для об`єднання справу №400/2327/19 для об`єднання в одне провадження зі справою №400/2192/19.

Ухвалою від 27.11.2019 р. у справі №400/2192/19 об`єднано в одне провадження справи №400/2192/19 та №400/2327/19 та присвоєно справам загальний номер 400/2192/19.

Ухвалою від 27.11.2019 р. залишено позов без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 р. скасовано ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 р. та направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою від 14.02.2020 р. справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою від 26.02.2020 р. замінено відповідача, Заводський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалу про відкриття виконавчого провадження винесено 20.06.2019 р., отримано її позивачем 24.06.2019 р., а перевірку виконання рішення було призначено 09.07.2019 р. На думку позивача, відповідачем не вірно розраховано 10 денний строк виконання рішення, якщо державним виконавцем розраховано строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, він мав перевірити виконання рішення 06.07.2019 р., а не 09.07.2019 р. Так само не вірно державним виконавцем і розраховано 10 денний строк при призначенні перевірки виконання рішення коли виніс постанову про накладення штрафу від 23.07.2019 р. через повторне невиконання рішення суду. Також, позивач зазначив, що постанова про накладення штрафу може бути винесена лише за умови, що рішення не виконано без поважних причин, позивач вважає, що рішення ним не виконано з поважних причин в обох випадках, оскільки стягувачем не надано доступу до квартири АДРЕСА_2 .

Відповідач надав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги є необґрунтованими, а спірні постанови правомірними. Також, зазначив, що порушення державним виконавцем 10 денного строку не є підставою для скасування спірних постанов, завчаючи на те, що навіть із відтермінуванням строку перевірки виконання рішення суду позивачем рішення не було виконано, причини його невиконання відповідач вважає не поважними.

Третя особа підтримала позицію відповідача.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач вважає постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження та накладення штрафу протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон №1404), виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та становить сукупність дій визначених у цьому Законі органів та осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону № 1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, які підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1404, боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Строком у виконавчому провадженні є період часу, в межах якого учасники виконавчого провадження зобов`язані прийняти рішення або вчинити дію. При цьому, строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються державним виконавцем (ч. 1 ст. 11 Закону № 1404).

Частиною 5 ст. 13 Закону №1404 визначено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Закону №1404 не визначено початку перебігу строку, передбаченого ч. 6 ст. 26 цього Закону. Але, з системного аналізу ч. 6 ст. 26, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 63 Закону №1404, випливає, що такий строк має встановлюватися з дня відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи, що виконавче провадження було відкрито 20.06.2019 р., то саме з цієї дати необхідно обраховувати 10 денний строк для добровільного виконання судового рішення, зазначений строк закінчився 05.07.2019 р., так само як і у випадку повторної перевірки державним виконавцем було порушено 10 денний строк, постанову винесено 09.07.2019 р., а перевірку виконання рішення призначено на 23.07.2019 р. замість 22.07.2019 р. Відповідач не заперечив, що перевірку виконання рішення було проведено із порушенням 10 денного строку в обох випадках.

Однак, суд зазначає, що порушення відповідачем 10 денного строку не свідчить про протиправність спірних постанов, враховуючи і те, що позивачу таким чином надано більше часу для виконання рішення.

Відомості про добровільне виконання рішення суду, і станом на 09.07.2019 р. і станом на 23.07.2019 р. в матеріалах справи відсутні.

Позивачем на адресу відповідача були направленні листи, зі змісту яких вбачається, що позивач повідомив державного виконавця про невиконання рішення суду, оскільки стягувач не надав доступ у квартиру АДРЕСА_2 , тобто позивач вважає рішення не виконаним з поважних причин.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, оскільки, матеріалами справи підтверджено, що позивачем не виконано рішення суду, а вищезазначеними нормами передбачена відповідальність за невиконання рішення суду у вигляді штрафу та за повторне його невиконання, суд дійшов висновку про правомірність постанови про накладення на позивача штрафу в сумі 5100 грн. та постанови про накладення штрафу в сумі 10200 грн.

Щодо посилання позивача на поважність невиконання рішення суду, у зв`язку із не наданням стягувачем доступу до своєї квартири АДРЕСА_2 , суд зазначає, що як зазначив сам позивач у своєму позові для виконання рішення суду йому необхідно припинити газопостачання у будинку, провести з`єднання шляхом зварювання газової труби у кв. 66 по вул. Шосейній, тобто виконання рішення суду за можливе без доступу до квартири стягувача №70, як і було проведено відключення. Щодо зазначення позивачем, що після з`єднання труби у кв. 66, йому необхідно провести перевірку газопроводу із доступом до всіх квартир, то суд зазначає, що судом враховано, що до суду не надано доказів, що під час відключення квартири АДРЕСА_3 , ним було проведено таку ж перевірку, на необхідність якої позивач посилається під час виконання рішення суду, всього газопроводу в будинку шляхом отримання доступу до всіх квартир будинку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач повністю довів правомірність спірних постанов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судовий збір покласти на позивача.

Круючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову в Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (вул. Погранична, 159, Миколаїв, 54003, ідентифікаційнйи код 05410263) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Робоча, 1,Миколаїв,54030 34993162) про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 09.07.2019 р. по ВП №59375093, визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 23.07.2019 р. по ВП №59375093, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич