Ухвала суду № 87892148, 27.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 лютого 2020 року № 320/1456/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 320/1456/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Позивачем 25.02.2020 подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу ГУ ДФС у Київській області від 09.01.2020 № 34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;

- заборони Головному управлінню ДФС у Київській області виносити податкові повідомлення-рішення, вимоги, будь-які інші штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірки, проведеної на підставі наказу від 09.01.2020 № 34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;

- заборони Головному управлінню ДФС у Київській області будь-яким чином реалізовувати результати перевірки (акт, податкові повідомлення-рішення, інші документи), проведеної на підставі наказу від 09.01.2020 № 34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )», в тому числі шляхом їх передачі до правоохоронних чи інших органів, структурних підрозділів ДФС, та використання таких результатів (акт, податкові повідомлення-рішення, інші документи) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування вказаної заяви заявник вказує, що ГУ ДФС у Київській області було прийнято наказ від 09.01.2020 № 34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )». Позивач вважає дії ГУ ДФС у Київській області щодо видачі оскаржуваного наказу протиправними, а сам наказ таким, що підлягає скасування в судовому порядку оскільки в контролюючого органу були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування спірного наказу. Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, оскільки з оформленням результатів перевірки та прийняттям податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, позивач понесе додаткові витрати на оскарження таких рішень. При цьому, прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки нівелює по суті виконання рішення у даній справі, так як матиме місце інший предмет спору, що в свою чергу призведе до додаткових витрат часу та матеріальних ресурсів. Окрім того наслідком оформлення результатів перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень за результатами такої перевірки може бути передача матеріалів такої перевірки податковим органом до відповідних правоохоронних органів, що в свою чергу спричинить додатковий тиск на позивача та відповідно значно ускладнить відновлення порушених прав позивача та призведе до безпідставного та незаконного кримінального переслідування позивача. Також заявник вказує, що порядок проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не передбачає для платника податків реалізації процедури недопуску контролюючого органу до проведення перевірки, що унеможливлює на цьому етапі реалізацію прав та законних інтересів платника податків, у тому числі висловлення незгоди із правомірністю призначення такої перевірки. Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлюється тим, що іншого способу забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків до прийняття судом рішення по суті спору законодавством не передбачено.

Вирішуючи питання про забезпечення позову на підставі вказаної заяви, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу вказаної норми слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06 червня 2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Згідно з частиною статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (п.1 ч.1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1).

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина друга статті 151 КАС України).

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Київській області від 09 січня 2020 року №34 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 21.01.2020 тривалістю п`ять робочих днів.

У заяві позивач вказує, що наказ про призначення перевірки прийнятий без правових на те підстав, оскільки відсутні підстави для проведення перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2012 по 31.12.2018 на предмет перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків та зборів при отриманні доходу від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем об`єктів нерухомого майна за період з 01.01.2012 по 31.12.2018 на підставі п.п.75.12 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.2 п.п.78.1.13 п.78.1 ст. 78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України. Зазначає, що позивачу не надходив лист податкового органу з вимогою про надання інформації та їх документального підтвердження. Також зазначає, що у податкового органу відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки вона підприємницької діяльності не здійснює та відсутні особи, яким міг би виплачуватись дохід.

Згідно з вимогами пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Також, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, а також якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (пп.пп. 53.3.1 та 53.3.5 п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених положень чинного податкового законодавства вбачається, що факт проведення контролюючим органом перевірки тягне за собою можливість настання відповідних наслідків для платника податків, а саме: складення акта чи довідки, прийняття рішення про нарахування платнику податків грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, а також застування адміністративного арешту майна у разі відмови від платника податку від проведення перевірки або допуску до останньої.

Викладене свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті в адміністративній справі, оскільки в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист прав позивача в межах даної адміністративної справи стане неможливим.

Таким чином, захід забезпечення позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта - наказу Головного управління ДФС у Київській області від 09 січня 2020 року №34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» про який просить позивач, є співмірними із заявленими позивачем вимогами, а тому вжиття такого заходу буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. Вказане узгоджується з правовою позицією, яку виклав Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 813/112/18.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заявленої вимоги в частині вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта, до набрання рішенням законної сили.

У той же час вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДФС у Київській області виносити податкові повідомлення-рішення, вимоги, будь-які інші штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірки, проведеної на підставі наказу від 09.01.2020 № 34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та заборони Головному управлінню ДФС у Київській області будь-яким чином реалізовувати результати перевірки (акт, податкові повідомлення-рішення, інші документи), проведеної на підставі наказу від 09.01.2020 № 34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, не підлягають задоволенню, оскільки зупинення дії оскаржуваного наказу позбавляє права податкового органу його реалізувати, тобто здійснювати позапланову невиїзну перевірку, а також приймати будь-які документи (акти, податкові повідомлення-рішення) складені за результатами такої перевірки. Тобто зупинення дії наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )», як наслідок, унеможливлює вчинення податковим органом будь яких-дій, спрямованих на його виконання.

Керуючись статтями 114-117, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) про забезпечення адміністративного позову від 25.02.2020 - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у справі № 320/1456/20 шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Київській області від 09.01.2020 № 34 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/1456/20.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дні її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Лиска І.Г.