Рішення № 87892020, 27.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. справа № 300/2423/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить зобов`язати перерахувати з 01.01.2018, виплатити перераховане та щомісячно виплачувати надалі пенсію у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок та виплату пенсії за вислугою років із зменшенням основного розміру пенсії з 90% на 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру пенсії позивача. Вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки внесені зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Вважає, що відповідач, при проведенні перерахунку не мав права зменшувати пенсію, внаслідок чого позивач отримує на 20% менше ніж очікував. Зазначає, що відповідач повинен був зберегти набуте ним право на рівень пенсійного забезпечення в розмірі 90 % сум грошового забезпечення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що правових підстав для перерахунку пенсії виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення не має. Вважає, що на час проведення перерахунку розмір пенсії позивача не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому дії відповідача є правомірними, оскільки зменшення пенсійних виплат не відбулося, зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення. Перерахунок пенсії здійснено правомірно на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Окрім цього, звертає увагу на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням головуючим суддею у справі з 26.12.2019 по 20.01.2020 у відпустці, строки розгляду справи продовжено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , як колишньому працівнику Державної пенітенціарної служби України, у 1995 році звільненому з посади начальника відділу виконання покарань УМВС України в Івано-Франківській області, з 04.11.1995 призначена пенсія за вислугу років із розрахунку 75% сум грошового забезпечення на відповідній посаді, при вислузі років - 39 років (а.с.35).

В подальшому, в процесі внесених змін до законодавства позивачу було здійснено перерахунок пенсії і застосовано розмір грошового забезпечення 90%, що підтверджується протоколом за пенсійною справою від 01.12.2017 (а.с.21). Суд зазначає, що зміни розміру пенсії за вислугу років відбувались у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV від 04.07.2002 року, що набрав чинності з 01.01.2003, яким максимальний розмір пенсії було замінено з 85% на 90% відповідних сум грошового забезпечення.

З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, позивачу проведено перерахунок пенсії. При цьому відповідач застосував новий максимальний розмір грошового забезпечення – 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції станом на час перерахунку пенсії (а.с.20).

27.11.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив провести з 01.01.2018 перерахунок пенсії із врахуванням збереженого йому основного розміру грошового забезпечення - 90% (а.с.17).

04.12.2019 відповідач листом повідомив позивача про те, що Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-17 від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (ст.43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1-100%, до категорії 2- 95 %. Законом України від 27.03.2014 №1166 «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни в ст. 13 Закону №2262, за якими максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав, зазначеною в статті 63 Закону №2262. З урахуванням вимог Законів України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166 при здійсненні перерахунку максимальний розмір пенсії за вислугу років (окрім осіб, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 відсотків, до категорії 2-95%) також встановлюється в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (а.с.18-19).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі також – Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначались в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи, на час призначення пенсії вислуга позивача становила 39 років, а отже позивач згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» мав право на призначення пенсії у розмірі більше 90% відповідних сум грошового забезпечення. Однак, згідно частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), діяло обмеження загального розміру пенсії, за якою загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів. А тому позивачу пенсію за вислугу років призначено у розмірі 75%.

Законом України № 103/96-ВР від 25.03.96 «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ викладего в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".

У відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV від 04.07.2002 року, що набрав чинності з 01.01.2003 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, у частині другій цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінено словами і цифрою "до категорії 2".

На підставі цих норм Закону пенсію позивачу перераховано та обчислено у розмірі 90%, оскільки вислуга років позивача була такою, що надавала можливість перерахувати пенсію в значенні 90%.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 від 01.12.2017, основний розмір пенсії становив 90% грошового забезпечення при вислузі років – 39 років (а.с.21).

Суд зазначає, що норми Закону України від 04.07.2002 №51-IV не мали жодного обмеження щодо їх застосування і, відповідно, правових перешкод для перерахунку пенсії з 75% на 90% законодавством визначено не було. Відповідний стаж позивача дозволяв здійснювати такий перерахунок.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (на підставі якої позивачеві обраховано спірний розмір пенсії), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).

Таким чином, з 19.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим Законом №3668-VІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права, та зміни в законодавстві стосовно визначення максимального розміру пенсії, суд вважає, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% відповідної суми грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної і відповідно перерахованої на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 та від 21 лютого 2018 року за №103, тому застосування у спірному випадку органом пенсійного фонду статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019, залишеного без змін постановою Великої Палати Суду від 16.10.2019, ухваленому у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).

З огляду на вищенаведене, оскільки Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому суд дійшов до висновку, що позивач має право на отримання пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, право на яке набув при вислузі років -39 роки. Отже, позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Стосовно доводів відповідача про наявність підстав для залишення без розгляду адміністративного позову з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, дізнавшись про порушення свого права щодо перерахунку пенсії, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 27.11.2019. Відповідачем 04.12.2019 позивачу надано відповідь на заяву. До суду з адміністративним позовом позивач звернувся 10.12.2019. Таким чином, позивачем дотримано шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, у суду відсутні достатні і обґрунтовані дані про недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, вимоги якого вирішуються у цій справі.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання надалі виплачувати пенсію, то зазначену вимогу суд вважає безпідставною та такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто захисту підлягає апріорі уже порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких наразі не відомо чи матиме місце їх порушення у майбутньому чи ні. У зв`язку з чим, рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, зокрема, із зобов`язанням особи вчиняти певні дії на майбутнє, та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства. А тому в задоволенні такої вимоги слід відмовити.

У відповідності до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 576,30 грн. (75%).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 576,30 грн. (п`ятсот сімдесят шість гривень 30 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.С.Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018)

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.