Рішення № 87891717, 28.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Справа № 160/12367/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії та скасувати рішення від 23.09.2019 року за листом від 02.10.2019 року №1569/03.-19-11 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області “Про відмову в перерахунку пенсії” із середньомісячного заробітку за довідкою №1 наданої працедавцем за рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року за №188/1346/15 при переведенні на пенсію відповідно ст.54 ч.4 ст.57 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-12 за порядком п.З п.п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року “Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” надану ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити перерахунок середньомісячного заробітку та нарахування пенсії за довідкою №1, наданої працедавцем за рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року за №188/1346/15 при переведенні на пенсіюу відповідно ст.54 ч.4 ст.57 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-12 за порядком п.3 п.п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року “Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія: НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), починаючи з 13 жовтня 2019 року року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на даний час перебуває на обліку і отримує пенсійні виплати у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за віком, у відповідності до Закону №1058-IV, з урахуванням норм ст.57, ч.2 ст.56 Закону №796-XII, за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі №160/9311/18. Позивач вважає, що він має законні підстави для розрахунку пенсійних виплат відповідно до ст.54 Закону №796-XII, якою передбачені умови обчислення пенсії по інвалідності, а саме, пенсія по інвалідності, що настала у зв`язку із каліцтвом чи захворюванням за наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсійних виплат та перевести його на пенсію по інвалідності, відповідно до пільгових норм ст.54, ч.4 ст.57 Закону №796-XII, починаючи з 01.04.2016 року, враховуючи, що сума пенсійних виплат повинна збільшиться, але у жовтні 2019 року він отримав лист-повідомлення від відповідача про відмову у перерахунку пенсії із середньомісячного заробітку та переведення на пенсію по інвалідності. Підставами відмови є отримання пенсійних виплат відповідно до Закону №1058-IV, а саме пенсії за віком. Позивач вважає, що рішення про відмову у перерахунку пенсії від 23.09.2019 року ГУ ПФУ в Дніпропетровської області порушує його право на соціальний захист, є протиправним та таким що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. Також, цією ухвалою суду витребувано у відповідача - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

09.01.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, разом із витребуваними матеріалами пенсійної справи позивача. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить у задоволенні позову відмовити та зазначає, що з 01.04.2016 року, на підставі рішення суду, позивача було переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням ч.2 ст.56 Закону №796-XII. У вересні 2019 року позивач подав заяву про перерахунок пенсії відповідно до п.п.4 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але враховуючи, що на підставі рішення суду від 21.01.2019 року по справі №160/9311/18 позивача переведено на пенсію за віком, починаючи саме з 01.04.2016 року, перерахувати пенсію за віком із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 немає законних підстав. Зауважує, що позивач має право подати заяву про переведення його з пенсії за віком на пенсію по інвалідності у будь-який час, але при розгляді документів щодо призначення пенсії по інвалідності, відповідно до ст.ст.54, 57, 59 Закону №796-XII, автоматично буде застосована постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розглянута довідка про заробітну плату №1, видана на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року по справі №188/1346/15-ц, на яку посилається заявник. Виходячи з вищевказаних обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

09.01.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 зазначив, що за рішенням Петропавлівського районного суду було зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 08.07.1986 року по 10.08.1986 року, відповідно до наданої довідки, але рішення суду було виконано з порушенням вимог п.п.3 ст.3 постанови КМ України №1210, а саме, починаючи з 01.04.2016 року розрахунок пенсійних виплат здійснений не за повний календарний місяць і без урахування понаднормативного стажу праці, відповідно до ст.56 Закону №796-XII, тому він у серпні 2018 року звернувся до відповідача щодо здійснення донарахування пенсійних виплат у відповідності до ч.2 ст.56 Закону №796-XII. Відповідачем було відмовлено у перерахунку, але рішенням суду від 21.01.2019 року зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону №796-XII, з 01.04.2014 року. Зазначене рішення суду було також, на думку позивача, виконано не за нормами чинного законодавства, тому у вересні 2019 року він звернувся із заявою до відповідача, з метою здійснення вірного розрахунку пенсійних виплат, проте йому було відмовлено, що стало підставою звернення до суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 21.01.1997 року і отримує пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону №796-XII.

У період з 08.07.1986 року по 10.08.1986 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини №68555, та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.

З 28.08.2012 року, відповідно до наданої заяви, позивача було переведено на пенсію по інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі фактичних збитків, згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року у справі №188/1061/16-а (провадження 2-а/188/18/2016), позов ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. Визнано дії Першотравенського ОУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачу з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження протиправними. Зобов`язано Першотравенське ОУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 08.07.1986 року по 10.08.1986 року, відповідно до наданої довідки та зазначеної в ухвалі Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року по справі №188/1346/15-ц, з врахуванням вимог п.п.3 п.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року №1210, з 12.04.2016 року.

12.04.2016 року позивачем було подано заяву про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, до якої надано довідку про заробітну плату від 01.04.2016 року №1 та 29.08.2018 року позивач надав заяву про перерахунок пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII), на яку було надано відповідь про відмову у перерахунку пенсії від 06.09.2018 року.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі №160/9311/18 позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано противоправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону №796-XII. Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону №796-XII, з 01.04.2016 року. Зазначене рішення набрало законної сили 21.02.2019 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі №160/9311/18, позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV), з урахуванням ч.2 ст.56 Закону №796-XII, з 01.04.2016 року.

13.09.2019 року позивач подав заяву до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до п.п.4 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.04.2016 року.

Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №15 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 23.09.2019 року було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Листом від 02.10.2019 року №1569/03-19-11 відповідачем було повідомлено позивача про відмову в перерахунку пенсії, відповідно до п.п.4 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, починаючи з 01.04.2016 року.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону №796-ХІІ, якою передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Порядок №1210).

Зазначений Порядок №1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

За рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі №160/9311/18, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2016 року, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону №796-XII, якою передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року по справі №160/9311/18, було переведено на пенсію за віком, починаючи з 01.04.2016 року, тому відповідач не мав законних підстав перерахувати пенсію позивачу за віком, із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що ОСОБА_1 із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, тобто, з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 13.09.2019 року не звертався, отже, підстави щодо призначення або відмови у призначенні пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, у відповідача були відсутні.

13.09.2019 року позивач дійсно подав заяву до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до п.п.4 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.04.2016 року, тому суд вважає правомірним рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №15 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 23.09.2019 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Пунктом 1 ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у повній відповідності до приписів чинного законодавства України, відтак, доводи позивача, викладені у позові не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та є безпідставними, а отже позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що у задоволенні позову суд відмовляє.

Частиною 5 ст.250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 90, 77, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко