Рішення № 87891556, 27.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/1733/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 №Ф-3031-52, зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.06.2012 №673, виданого на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №6/251 від 22.06.2012 року, має право на заняття адвокатською діяльністю. З 09.07.2012 перебуває на обліку в органах державної податкової служби. В період з 12.08.2008 по 29.01.2016 працював як найманий працівник у приватніq фірмі «Юкон» на посаді юриста, а з 01.02.2016 зареєстрований як фізична особа-підприємець. З 08.02.2016 позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності 69.10 «Діяльність в сфері права».

Позивач зазначає, що протягом з 2016 року по І квартал 2019 року ним, як фізичною особою-підприємцем, сплачувався єдиний податок з доходів, одержаних від підприємницької діяльності та сплачувався єдиний соціальний внесок. Разом з тим, контролюючим органом безпідставно, всупереч вимогам законодавства винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 №Ф-3031-52, якою зобов`язано сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як для платника, який провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, в розмірі 18 018,26 грн., що призводить до необхідності сплати другий раз єдиного внеску за одну і ту ж діяльність.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 дану справу визнано типовою, провадження у даній типовій адміністративній справі було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 за позовом самозайнятої особи ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 замінено Головне управління ДФС у Волинській області правонаступником Головним управлінням ДПС у Волинській області.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що з 09.07.2012 ОСОБА_1 взятий на облік в контролюючого органу як особа, що проводить незалежну професійну діяльність (адвокат) та перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З 01.02.2016 позивач перебуває на обліку у ГУ ДФС у Волинській області як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група). Таким чином, позивач обліковується як платник єдиного внеску - фізична особа-підприємець та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. В інтегрованій картці платника податків обліковувалася заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 18 018,26 грн. станом на 31.01.2019. У зв`язку із наявністю вказаної недоїмки і було сформовану оскаржену вимогу про її сплату.

Представник відповідача звертає увагу на те, що позивач не знятий з обліку як платник єдиного внеску, що проводить незалежну професійну діяльність, а тому зобов`язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою №8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про: зміну організаційної форми адвокатської діяльності; зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.06.2012 №6/251 ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №673 від 27.06.2012 (а.с.55).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 09.07.2012 №467 платник податків адвокат ОСОБА_1 узятий на облік в органах державної податкової служби 09.07.2012 за №2852 (а.с.53).

Згідно із повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 04.07.2012 №430, платник єдиного внеску позивач узятий на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області 03.07.2012 (а.с.54).

Як вбачається із трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , з 12.08.2008 по 29.01.2016 ОСОБА_1 працював у приватній фірмі «Юкон» на посаді юриста (а.с.56).

01.02.2016 позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом економічної діяльності якого є: 69.10 – «Діяльність у сфері права», що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань (а.с.58).

ОСОБА_1 перебуває з 01.02.2016 на спрощеній системі оподаткування як платник 3-ої групи єдиного податку, про що свідчить Витяг з реєстру платників єдиного податку від 08.02.2016 №489 (а.с.59).

На підставі даних інтегрованої картки платника податків (а.с.76-80) контролюючий орган сформував та надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 №Ф-3031-52, відповідно до якої ГУ ДФС у Волинській області вимагає сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 18 018,26 грн., яка виникла станом на 31.01.2019 (а.с.50).

Позивач не погодився із винесеною вимогою про сплату боргу (недоїмки) та оскаржив її в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак остання рішенням від 10.05.2019 №21486/6/99-99-11-05-02-25 вимогу залишила без змін, а скаргу адвоката Ткачука О.В. від 05.04.2019 № б/н – без задоволення (а.с.51-52).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зауважує, що адміністративна справа №140/1733/19 є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19.

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина третя статті 291 КАС України).

Відтак, судом в ході розгляду цієї адміністративної справи враховуються правові висновки Верховного Суду, що викладені ним в ухваленому 02.09.2019 рішенні за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19-а, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Разом з тим, згідно із пунктом 65.2 статті 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, що передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа (фізична особа-підприємець).

Крім того, факт наявності в особи статусу фізичної особи-підприємця автоматично виключає можливість її взяття на облік в податкових органах як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

З аналізу зазначених положень законодавства слідує, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

В силу вимог пункту 4, пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

Отже, законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом №2464- VI не передбачений.

Згідно із частиною третьою статті 5 Закону №2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24.11.2014.

Суд звертає увагу, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», до нього не можуть застосовуватись положення частини третьої статті 5 Закону №2464-VI. Зазначені висновки суду підтверджуються також положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3 групи єдиного податку із зареєстрованим видом діяльності (діяльність у сфері права).

Відтак, позивач, перебуваючи одночасно на обліку як фізична особа-підприємець та як самозайнята особа (адвокат), єдиний соціальний внесок має сплачувати один раз, а не в подвійному розмірі.

Судом установлено, що ФОП ОСОБА_1 сплатив єдиний соціальний внесок за 2017, 2018 роки, що підтверджується листом Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області від 23.05.2019 №4868/ФОП/03-20-52 та копіями квитанцій (а.с.33-34, 60-67).

У рішенні від 02.09.2019 по справі №520/3939/19, яка розглянута Верховним Судом як зразкова, суд дійшов висновку, що взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частина перша статті 4 Закону № 2464) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, прийнята відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи постановлена вона: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Волинській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Волинській області, приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 №Ф-3031-52 зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 18 018,26 грн., діяло протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі рішення.

Таким чином, суд уважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів повноти податкового правопорушення, а його відсутність у спірних правовідносинах доводить протиправність спірної вимоги та відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії.

Суд на підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин справи, перевірених письмовими доказами та з врахуванням позицій Верховного суду, дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 №Ф-3031-52 по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 18 018,26 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування суд зазначає наступне.

Механізм ведення обліку сплати податків встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі – Порядок №422).

Згідно із пунктом 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Положеннями пункту 3 розділу І Порядку №422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №422 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Аналіз наведених положень Порядку свідчить, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відтак вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом є належним способом захисту порушеного права позивача. Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1536,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №196 від 24.05.2019 (а.с.2).

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Волинській області від 15 лютого 2019 року №Ф-3031-52.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук