Рішення № 87891468, 24.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/9760/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняХобот І.М. за участі: позивача представника позивача представників відповідачів ОСОБА_1 Д.М. Россіхіної А.В. Дерець Т.В., Ярової І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання наказу про поновлення на посаді неправомірними та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в якій позивач просить, враховуючи уточнену позовну заяву, визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС від 25.03.2019 року № 175-0 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 »; стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби солідарно середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 19.10.2018 року з урахування індексації по заробітній платі та усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.11.2017 року його було звільнено з посади заступника начальника митного поста «Центральний» - начальника відділу митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці ДФС. Вважаючи наказ про звільнення протиправним позивач оскаржив в його до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року, позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 20.11.2017 року №607-о «Про звільнення»; поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС з 21 листопада 2017 року; стягнуто з Дніпропетровської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 суму заробітної плати за час вимушеного прогулу з 21 листопада 2017 року по 19 жовтня 2018 року (за 228 днів) у розмірі 126 193,44 грн. без урахування податків та зборів. Наказом від 25.03.2019 року № 175-о позивача було поновлено з 21.11.2017 року на посаді заступника начальника митного посту-начальника відділу митного оформлення № 1 митного посту «Кривий Ріг». Позивач вважає вказаний наказ протиправним, оскільки фактично відбулось не поновлення на роботі, а переведення для роботи у структурному підрозділі у м. Кривий Ріг, тобто переведення у іншу місцевість. При виданні зазначеного наказу не було отримано згоду позивача на переведення в структурний підрозділ у іншій місцевості. Крім цього позивач зазначає, що йому були виплачені кошти за час вимушеного прогулу з 21.11.2017 року по 19.10.2018 року (за 228 днів) у розмірі 126193,44 грн. Компенсація за час вимушеного прогулу за період після 19.10.2018 року виплачена не була.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому він проти позову заперечує. Зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 Дніпропетровською митницею ДФС видано наказ від 25.03.2019 року № 175-о «Про поновлення ОСОБА_2 » на посаді заступника начальника митного посту «Кривий Ріг» - начальника відділу митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці ДФС. Для доведення до Фесенка Д.М. інформації про поновлення його на посаді йому неодноразово направлялись листи. Таким чином відповідачем виконано рішення суду в повному обсязі. В свою чергу, позивачем не вжито жодних заходів з виконання рішення суду по поновленню його на посаді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача Дніпровську митницю Держмитслужби.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні просили позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.11.2017 року Дніпропетровською митницею ДФС було видано наказ №607-о «Про звільнення», яким ОСОБА_2 , заступника начальника митного поста «Центральний» - начальника відділу митного оформлення №1 Дніпропетровської митниці ДФС було звільнено з 20.11.2017 року відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України - у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці – скороченням чисельності та штату працівників.

Вважаючи вказаний наказ протиправним позивач звернувся із позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 20.11.2017 року №607-о «Про звільнення»; поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС з 21 листопада 2017 року; стягнуто з Дніпропетровської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 суму заробітної плати за час вимушеного прогулу з 21 листопада 2017 року по 19 жовтня 2018 року (за 228 днів) у розмірі 126 193,44 грн. без урахування податків та зборів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 804/8257/17, відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року.

Отже, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 позивача було поновлено на посаді рівнозначній тій, що обіймав позивач до звільнення, а саме на посаді заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС.

25.03.2019 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС видано наказ від 25.03.2019 року № 175-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 », яким скасовано наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 20.11.2017 року №607-о «Про звільнення», поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного посту «Кривий Ріг» - начальника відділу митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці ДФС, доручено Управлінню фінансування, бухгалтерського обліку та звітності здійснити відповідні розрахунки та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу з 21.11.2017 року по 19.10.2018 року (за 228) днів у розмірі 126193,44 грн.

Для належного повідомлення ОСОБА_2 про поновлення його на посаді Дніпропетровською митницею ДФС були направлені листи від 25.03.2019 року №106/ІН/04-50-04, від 25.03.2019 №105/ІН/04-50-04, від 05.04.2019 року № 124/ІН/04-50-04, № 125/ІН/04-50-04, №126/ІН/04-50-04, №127/ІН/04-50-04 від 12.04.2019 року № 951/10/04-50-04, № 943/10/04-50-04, які не були вручені адресату «за закінченням терміну зберігання».

17.05.2019 року, 09.08.2019 року та 13.08.2019 року працівниками Дніпропетровської митниці ДФС здійснено виїзди за відомими місцями перебування позивача для належного повідомлення про видання наказу про поновлення на посаді, однак вручити наказ було неможливо через відсутність позивача, що підтверджується відповідними актами від 17.05.2019 року, від 09.08.2019 року та від 13.08.2019 року.

Для встановлення місця перебування ОСОБА_2 . Дніпропетровською митницею ДФС були направлені запити до Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 08.08.2019 року № 8/91/04-50-04, до Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради від 08.08.2019 року № 1895/10/04-50-04, до Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.08.2019 року № 234/9/04-50-25, до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.08.2019 року № 235/9/04-50-25, до Харківського прикордонного загону пункту пропуску «Дніпро Східного регіонального управління ДВСУ від 05.09.2019 року № 2140/10/04-50-04.

За результатами отриманих відповідей на вказані запити не вдалось встановити можливе місце перебування ОСОБА_2 .

Також Дніпропетровською митницею ДФС направлено листи від 05.09.2019 № 201/10а/04-50-10 «Про виконання рішення суду» та від 23.09.2019 № 210/10а/04-50-10 «Про виконання рішення суду» адвокату Россіхіній А.В., яка представляла інтереси ОСОБА_2 в суді під час розгляду справи № 804/8257/17.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивачем зазначено, що 27.09.2019 року саме від свого представника Россіхіної А.В. він дізнався про поновлення на посаді та ознайомився зі змістом оскаржуваного наказу.

Вважаючи наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 25.03.2019 року № 175-0 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 » та дії щодо невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 19.10.2018 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як встановлено судом рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 року, визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської митниці ДФС від 20.11.2017 року №607-о «Про звільнення» та поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС з 21 листопада 2017 року.

При цьому як зазначено у вказаних судових рішеннях при розгляді справи № 804/8257/17 було встановлено, що структурний підрозділ митний пост «Центральний», в якому до звільнення працював позивач, з усіма посадами, що складають його штатний розпис, ліквідовано. Таким чином суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню, саме на посаді заступника начальника митного поста - начальник відділу митного оформлення в будь-якому підрозділі митниці замість ліквідованого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що виконавчий лист в частині поновлення на посаді позивачем не брався та до примусового виконання не пред`являвся.

Наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 25.03.2019 року № 175-о «Про поновлення ОСОБА_2 », позивача було поновлено на посаді заступника начальника митного посту «Кривий Ріг» - начальника відділу митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці ДФС.

Відповідно до штатного розпису Дніпропетровської митниці ДФС на 2019 рік затвердженого в.о. Голови ДФС України 25.02.2019 року посада «заступник начальника митного поста – начальник відділу митного оформлення», судом встановлено, що одна посада - заступник начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення, наявна на митному посту «Кривий Ріг» та дві посади наявні на митному посту «Аеропорт».

Відповідно до наказу від 27.08.2018 року № 168-О ОСОБА_3 з 13.08.2018 року переведено на посаду заступника начальника митного поста «Аеропорт»- начальника відділу митного оформлення № 2.

Також, згідно наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 10.09.2018 року № 581-О ОСОБА_4 з 10.09.2018року переведено на посаду заступника начальника митного поста «Аеропорт» - начальника відділу митного оформлення № 1.

Отже, посада «заступник начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення» з розташуванням в м. Дніпро на момент поновлення не є вакантною.

Наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 15.03.2019 року № 168-О ОСОБА_5 було переведено з 25.03.2019 року з посади заступника начальника митного посту-начальника відділу митного оформлення № 1 .

Таким чином, на час видання відповідачем наказу від 25.03.2019 року № 175-о була вільна лише одна посада заступника начальника митного посту-начальника відділу митного оформлення, на яку й було поновлено позивача, відповідно до резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17.

Враховуючи відсутність інших вільних посад заступника начальника митного посту-начальника відділу митного оформлення у Дніпропетровській митниці ДФС станом на час виникнення спірних правовідносин, а також зміст резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17, суд вважає правомірним поновлення позивач на посаді заступника начальника митного посту «Кривий Ріг» - начальника відділу митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці ДФС.

Щодо тверджень позивача про порушення з боку відповідача вимог статті 32 Кодексу законів про працю України суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 32 Кодексу законів про працю України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що зазначена стаття регулює питання переведення працівників. Натомість у спірних правовідносинах має місце процедура не переведення, а поновлення позивача на роботі в новоутвореному органі, а тому зазначені обмеження, в тому числі й у частині заборони переведення в іншу місцевість, застосуванню не підлягають.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 року у справі № 379/892/17.

Щодо вимоги про стягнення з Дніпропетровської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби солідарно середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 19.10.2018 року з урахування індексації по заробітній платі та усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статі 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 було поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС з 21 листопада 2017 року та рішення у цій частині підлягало негайному виконанню.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 25.03.2019 року № 175-о позивача було поновлено на посаді.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Суд зазначає, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Таким чином, у даному випадку має місце затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, а не продовження вимушеного прогулу.

Згідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Тобто, суд може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Суд приходить до висновку, що найбільш ефективний спосіб порушеного права позивача, є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду здійснюється з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 року.

Відповідно до пункту 8 цієї постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

При розрахунку середнього заробітку суд виходить з того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 було встановлено розмір середньоденної заробітної плати позивача – 533,48 грн.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що розмір середньоденної заробітної позивача є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Час затримки виконання рішення суду з 20.10.2018 року по 24.03.2019 року складає -106 робочих днів.

Таким чином суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки виконання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року у справі № 804/8257/17 у розмірі 58668,88 грн. (106 днів х553,48 грн.).

При цьому враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 858 Дніпропетровська митниця ДФС реорганізована шляхом приєднання до Дніпровської митниці Держмитслужби, середній заробіток підлягає стягненню, саме з Дніпровської митниці Держмитслужби.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 до Дніпропетровської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання наказу про поновлення на посаді неправомірним та стягнення середнього заробітку.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно частин 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, а в іншій частині, суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір сплачений позивачем при поданні позову не підлягає стягненню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732), Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання наказу про поновлення на посаді неправомірним та стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_2 оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника за період з 20.10.2018 року по 24.03.2019 року у сумі 58668 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 88 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 лютого 2020 року.

Суддя С.І. Озерянська