Рішення № 87890627, 28.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2020Справа № 910/19130/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Юнівес"», м. Київ

про стягнення 1 953,40 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» (далі - ПрАТ «Просто-страхування»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Юнівес"» (далі - ПрАТ «СК "Юнівес"»/відповідач) про стягнення 1 953,40 грн страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги ПрАТ «Просто-страхування» обґрунтовує виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №1703059 від 12.10.2017, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.12.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2017 між Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» (далі - страховик/позивач) та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №1703059, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, використанням і розпорядженням транспортним засобом «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 .

Строк дії договору: з 20.10.2017 по 19.10.2018.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.10.2018 на вулиці Старонаводницька, 13 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_2 .

При цьому, в результаті ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ «Просто-страхування» автомобіль «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 .

Печерський районний суд міста Києва постановою від 10.01.2019 визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, що сталось 18.10.2018 на вулиці Старонаводницька, 13 у місті Києві за участю автомобілів «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 .

Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається із матеріалів справи, страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором страхування транспортного засобу та просив здійснити виплату страхового відшкодування через відповідний банк готівкою.

Відповідно до звіту №132157 від 31.01.2019, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Карета О.Є., матеріальний збиток, заподіяний власнику пошкодженого автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 4 880,47 грн.

Разом з тим, згідно калькуляції №132157 від 02.11.2018 системи «Audatex», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 1 953,40 грн.

Позивачем складено страховий акт №132157 від 07.11.2018, згідно якого загальний розмір страхового відшкодування становить 1 953,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до реєстру готівкових/безготівкових термінових грошових переказів станом на 03.12.2018 страхове відшкодування у сумі 1 953,40 грн виплачено страхувальнику 28.11.2018.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ПрАТ «Просто-страхування» зазначає, що у зв`язку з тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПрАТ «СК "Юнівес"» за полісом № НОМЕР_3 , а також з огляду на те, що водія автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 , визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 1 953,40 грн. (франшиза «нуль»).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК "Юнівес"» за полісом № АМ2415026.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , сплачено ПрАТ «Просто-страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів та страхового акту №132157 від 07.11.2018.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Просто-страхування» направило на адресу відповідача заяву №04-360 від 11.02.22019 про відшкодування завданих збитків в розмірі 1 953,40 грн. Відповідач відповіді на заяву не надав, страхове відшкодування не сплатив.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПрАТ «СК "Юнівес"».

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, які відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, суд відзначає наступне.

Як вбачається із позовних матеріалів, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У відповідності до положень ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, позивачем надано ордер серії КС №444173 від 18.02.2019, договір про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019, додаток №1 від 01.11.2019 - реєстр справ, додаток №2 від 29.11.2019 - акт виконаних робіт, платіжне доручення №19631 від 07.11.2019 на суму 54 000,00 грн, а також додаток №1.11. - детальний опис робіт (надання послуг) від 29.11.2019.

Так, відповідно до п. 4.1, 4.2 вказаного договору вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського бюро.

Відповідно до п. 4.5 договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019, між Адвокатським бюро «Синюк та партнери» та Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» було складено акт виконаних робіт від 29.11.2019 на загальну суму 54 000,00 грн, в тому числі по договору №132157 на суму 4 000,00 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень. Крім того, 29.11.2019 адвокатським об`єднанням складено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги по страховій справі №132157 (страхувальник - ОСОБА_1 , учасник ДТП - ОСОБА_2 ) на суму 4 000,00 грн.

Отже, приймаючи до уваги встановлене, а також наявне в матеріалах справи платіжне доручення №19631 від 07.11.2019 на суму 54 000,00 грн, суд дійшов висновку, що позивачем надано суду належні докази щодо обсягу наданих послуг, необхідних для надання правничої допомоги, а також їх оплати, відповідно заявлена вимога підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Юнівес"» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 72; ідентифікаційний код 32638319) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, місто Київ, вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування у розмірі 1 953 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят три) грн 40 коп., судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. та 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук