Ухвала суду № 87890203, 28.02.2020, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"28" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/217/20

Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І.В.,

перевіривши матеріали позовної заяви

Керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави

до 1) Коростишівської міської ради (Житомирська область, м. Коростишів)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Свободна енергія" (м. Хмельницький) про визнання недійсними договору та додаткової угоди до нього

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави до Коростишівської міської ради та ТОВ "Свободна енергія" про визнання недійсними договору встановлення сервітуту №256 від 20.08.2015 та додаткової угоди від 29.09.2017 № 1 до договору, укладені між відповідачами.

В обгрунтування поданої позовної заяви вказано, зокрема, що оспорюваний правочин не відповідає правовій природі договору сервітуту та суперечить його змісту; ТОВ "Свободна енергія" на час укладання оспорюваного договору не було власником (користувачем) гідроелектростанції, розташованої поблизу гідротехнічної споруди за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Пролетарська, 2-в; гідроелектростанція не побудована та не введена в експлуатацію, отже відсутня складова ознака змісту сервітуту щодо неможливості власником майна задовольнити його потреби іншим способом, окрім як шляхом встановлення сервітуту; наголошено, що за змістом оспорюваного договору, реальним бажанням відповідача є не задоволення власних потреб, обумовлених ст. 404 ЦК України, а отримання права оренди гідротехнічної споруди для здійснення господарської діяльності та розміщення власних об`єктів нерухомості; комплексний аналіз укладеного між відповідачами правочину дає підстави вважати, що договір встановлення сервітуту від 20.08.2015 за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що зумовлює застосування до нього положень законодавства, яке регулює саме правовідносини, пов`язані із орендою нерухомого майна комунальної форми власності.

Як вбачається з позовної заяви, прокурором в обгрунтування звернення з даним позовом у статусі позивача зазначено, зокрема, таке:

- "суспільним", "публічним" інтересом є звернення місцевої прокуратури до суду з вимогою про визнання недійсним договору сервітуту і додаткової угоди до нього та задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та значущого питання - протиправної передачі у користування суб`єкту господарювання гідротехнічної споруди, а також захист суспільних інтересів загалом;

- інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, а також захисті прав органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території; у даному випадку інтереси територіальної громади збігаються з інтересами держави;

- порушення інтересів держави також полягає у незаконній передачі у користування водних ресурсів і земель, на яких вони розташовуються, недотриманні законодавчо встановленої процедури такої передачі, перевищенні власних повноважень міською радою та безпідставному укладенні оспорюваних правочинів;

- Коростишівська міська рада при укладенні оспорюваних правочинів діяла всупереч вимогам Конституції України та Законів України, тому відбулося порушення інтересів держави, оскільки держава зацікавлена у дотриманні, у тому числі, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами вимог закону;

- наданням Коростишівською міською радою в користування гідроспоруди, фактично надано у користування ТОВ "Свободна енергія" водойми - річки Тетерів, що неможливо без користування відповідною земельною ділянкою;

- Коростишівською міською радою не забезпечено визнання спірних правочинів недійсними та не здійснено будь-яких інших дій, спрямованих на захист інтересів територіальної громади, що свідчить про неналежне виконання покладених на неї зобов`язань; такі дії органу місцевого самоврядування позбавили територіальну громаду можливості раціонального використання комунального майна та призвели до порушення встановленого державою публічного порядку отримання комунального майна в користування, що свідчить про порушення інтересів держави;

- порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі, для звернення з позовом до суду в інтересах держави;

- існує необхідність задоволення суспільної потреби у відновленні не лише законності при вирішенні соціально значущого питання щодо використання майна, належного територіальній громаді, а забезпечення можливості його раціонального використання, в тому числі, для наповнення коштами місцевого бюджету;

- Коростишівська міська рада не вживала заходів щодо усунення зазначених порушень та уклала спірні правочини з порушенням вимог чинного законодавства, набувши при цьому статус відповідача; за таких обставин, позовна заява подається прокурором в інтересах держави.

Слід зазначити, що ч.ч. 1, 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" закріплено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У даній справі прокурор звернувся з позовною заявою в інтересах держави без зазначення відповідного позивача. З огляду на викладене, слід врахувати таке.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Пункт 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Суд виходить з того, що під «виключним випадком», за якого прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність є предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. У другому - коли відповідний орган відсутній.

При цьому, "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається; "здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дії і рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Належність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

З врахуванням вказаного вище, захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, а також, які є підстави для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.

Таким чином, прокурор має довести наявність інтересів держави, які порушені; наявність підстав для представницьких функцій у випадках невиконання або неналежного виконання своїх повноважень органами державної влади (місцевого самоврядування), які наділені такими функціями у відповідних правовідносинах, або в разі відсутності відповідного органу.

З огляду на викладене, прокурору слід уточнити позовну заяву в частині органу, в особі якого виступає прокурор.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається з листа від 23.12.2019, вих. № 03-26/2379, доданого до позовної заяви, Коростишівською міською радою у додатках наведено перелік наданих органу прокуратури документів: договір оренди земельних ділянок № 323 від 29.09.2017, акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди від 29.09.2017 та додаткової угоди № 1/62/323/19 від 05.04.2019 про внесення змін до договору оренди земельних ділянок № 323 від 29.09.2017, тому прокурору слід надати суду відповідні письмові пояснення щодо змісту вказаних документів та можливої необхідності їх під час вирішення спору.

Крім того, надати суду письмову інформацію щодо державної реєстрації договору встановлення сервітуту № 256 від 20.08.2015.

Одночасно слід звернути увагу прокурора на норму ч. 1 ст. 91 ГПК України, якою визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 91 ГПК України).

З огляду на викладене, вказану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Коростишівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Свободна енергія" про визнання недійсними договору встановлення сервітуту № 256 від 20.08.2015, та додаткової угоди від 29.09.2017 № 1 до вказаного договору, укладені між Коростишівською міською радою та ТОВ "Свободна енергія", залишити без руху.

2. Керівнику Коростишівської місцевої прокуратури протягом 10 днів з дня вручення ухвали господарського суду Житомирської області від 28.02.2020 про залишення позовної заяви без руху, надати господарському суду:

- уточнення позовної заяви в частині органу державної влади або органу місцевого самоврядування в особі якого виступає прокурор;

- письмові пояснення щодо змісту документів, зазначених у листі Коростишівської міської ради від 23.12.2019, вих. № 03-26/2379 та можливої необхідності їх під час вирішення даного спору;

- письмову інформацію про державну реєстрацію договору встановлення сервітуту № 256 від 20.08.2015, який укладений між Коростишівською міською радою та ТОВ "Свободна енергія".

3. Роз`яснити Керівнику Коростишівської місцевої прокуратури, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 28.02.2020.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрук.

1 - в справу

2 - Коростишівській місцевій прокуратурі (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Шевченка,5) (реком.)

3 - прокуратурі Житомисрької області