Рішення № 87890135, 26.02.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.2020 Справа № 910/15234/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В. за участю секретаря судового засідання Новікової К.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Служби безпеки України (Військова частина Е 6117) до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення шкоди у розмірі 139812 грн 50 коп,-

За участю представників сторін:

від позивача в режимі відеоконференції - Плескан С.І. (за довіреністю);

від відповідача - не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба безпеки України (Військова частина Е 6117) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення шкоди у розмірі 139812 грн 50 коп.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа №910/15234/19 передана до провадження судді Зекунова Е.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з перебуванням у провадженні судді Зекунова Е.В. справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (код ЄДРПОУ 00131305).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.01.2020 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 910/15234/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві від 18.02.2020 Відповідач проти позову заперечував, Вважає, що Позивач не надав належних та допустимих доказів, які обґрунтовують його вимоги.

21.02.2020 до господарського суду Донецької області надійшла факсограма від представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.02.2020 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У судове засідання 26.02.2020 року з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2018 року року о 07 год. 40 хв. в м. Києві на вул. Хрещатик, 12, громадянин ОСОБА_1 , що перебував на той час в трудових стосунках з Відповідачем керуючи транспортним засобом «Екскаватор-навантажувач» д.н.з НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію машини від 14.10.2011 року серія АС № 205207 є власністю АТ «К.Енерго», порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме рухаючись в середній смузі руху не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного бокового інтервалу, а також усвідомлюючи порушення правил дорожнього руху розпочав розворот ліворуч, в результаті чого скоїв зіткнення із службовим автомобілем Позивача «Хаммер» д.н.з. НОМЕР_3 (далі - службовий автомобіль), який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі руху, внаслідок чого службовий автомобіль Позивача отримав численні механічні пошкодження.

На місце вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) прибули працівники національної поліції, які за її результатами склали протокол про адміністративне правопорушення від 01.03.2018 року серія БД № 074542, схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.03.2018 року та відібрали письмові пояснення в учасників ДТП.

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.02.2018 № АМ/5921429, укладеного між Відповідачем та Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (далі - Страховик), Екскаватор - навантажувач д.н.з НОМЕР_2 застрахований (забезпечений транспортний засіб) з 01.03.2018 року.

На виконання вимог статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", посадовими особами Позивача було в установлені строки повідомлено Страховика про факт ДТП та надано можливість його представнику провести огляд пошкодженого службового автомобіля.

14.05.2018 Шевченківським районним судом м. Києва розглянуто справу про адміністративне правопорушення № 761/9335/18 стосовно ОСОБА_1 , в ході розгляду якої, ОСОБА_1 вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у протоколі, розкаявся. Пояснив , що дійсно порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України.

За результатами розгляду справи судом винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

21.02.2018 Після цього, в рамках Полісу обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.02.2018 № АМ/5921429, Страховиком вжито заходів щодо проведення оцінки матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

Вказану вище оцінку проводило Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕАК Фаворит" на підставі договору від 01.11.2016 року укладеного із Страховиком.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 06.04.2018 № 3851, сума завданої матеріальної шкоди становить 251 292,12 грн.

Після чого, Страховиком визначено виконавцем ремонтних робіт по відновленню службового автомобіля Фізичну особу підприємця Денисенка О . С., яким після огляду службового автомобіля було встановлено вартість запчастин та ремонтних робіт і видано рахунок на оплату по замовленню від 20.03.2018 № 651 на загальну суму 239 812,50 грн. (двісті тридцять дев`ять тисяч вісімсот дванадцять гри. 50 коп. )

23.08.2018 ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" на рахунок ФОП Денисенка О.С. перерахувало страхову виплату в розмірі 100 000,00 грн.

Враховуючи викладене вище, та відповідно до положень статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і ст. 1194 ЦК України сума завданої шкоди у розмірі 139 812,50 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч вісімсот дванадцять грн. 50 коп.) (239 812,50 грн. - 100 000,00 грн. = 139 812,50 грн.), що не була відшкодована внаслідок здійснення страхових виплат, має бути сплачена Відповідачем.

З метою врегулювання в досудовому порядку питання щодо відшкодування збитків завданих державі, Позивач неодноразово звертався листами (від 22.08.2018 № 28/10680 та від 22.11.2018 № 28/15186) до Відповідача з проханням відшкодувати завдану ним шкоду.

Проте, за результатами розгляду вказаних вище листів Відповідач повідомляв, що в нього відсутні правові підстави щодо відшкодування завданої ним державі шкоди.

Вважаючи порушеним своє право, Служби безпеки України (Військова частина Е 6117) звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "К.Енерго" шкоди у розмірі 139812 грн 50 коп.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 01.03.2018 року, сталася саме з вини ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом «Екскаватор-навантажувач» д.н.з НОМЕР_2 , в наслідок порушень Правил дорожнього руху скоїв зіткнення з із службовим автомобілем Позивача «Хаммер» д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Отже, саме дії третьої особи - ОСОБА_1 ,, знаходились у причинному зв`язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України та пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями), під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно преамбули Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

При цьому, згідно з статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що відповідальність юридичної особи настає у випадку, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходилась з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків, незалежно від того, постійними, сезонними, тимчасовими за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом «Екскаватор-навантажувач» д.н.з НОМЕР_2 , визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідач є відповідальною особою (як роботодавець) за завдані ОСОБА_1 , збитки, під час виконання ним своїх трудових обов`язків, то позивач набув право на відшкодування АТ «К.Енерго» витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу - автомобіля «Хаммер» д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги Служби безпеки України (Військова частина Е 6117) до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення шкоди у розмірі 139812 грн 50 коп підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на АТ "К.Енерго" .

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Служби безпеки України (Військова частина Е 6117) до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення шкоди у розмірі 139812 грн 50 коп - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Служби безпеки України (Військова частина Е 6117) (01034, м.Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, код ЄДРПОУ 00034074) грошові кошти в розмірі 139812 грн 50 коп та судовий збір в сумі 2097,18 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов