Ухвала суду № 87889424, 24.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/544/20

Провадження №4-с/523/32/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. м. Одеса

Суворовський районний суду міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Дяченко В.Г.

за участю секретаря судового засідання- Микитей А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Захарової Брігіти Юріївни, стягувач - ОСОБА_2 визнання постанови протиправною та її скасування

ВСТАНОВИВ

До суду звернувся представник боржника ОСОБА_1 – Оксюта ОСОБА_3 зі скаргою на постанову про арешт майна від 17.03.2017 року, винесену державним виконавцем Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю., у виконавчому провадженні ВП №50952686.

Скарга мотивується тим, що Овідіопольським РВ ДВС здійснювалось виконавче провадження ВП №50952686 по примусовому виконанні виконавчого листа №1527/8655/12 виданого 11.12.2014 року Суворовським районним судом м.Одеси, щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу 2056921,63 грн.

В ході примусового виконання було накладено арешт на майно боржника – земельну ділянку площею 0,25 га та житловий будинок площею 40,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене майно 11.01.2017 року передано на реалізацію, однак реалізовано не було та 16.02.2017 року прийнято стягувачом в рахунок погашення боргу, за ціною торгів – 235865,00 грн. Залишок не стягнутої суми складав 1824281,47 грн.

17.03.2017 року постановою державного виконавця було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , окрім земельної ділянки площею 0,25 га та житлового будинку площею 40,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

20.03.2017 року виконавче провадження ВП №50952686 постановою державного виконавця завершено згідно п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист повернуто стягувачу, арешт на все майно боржника не скасовано.

Скаржник вважає, що постанова про арешт майна боржника має формальний характер, не містить будь-яких відомостей, які зазначені в ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, не містить зазначення розміру суми стягнення (разом з сумою витрат виконавчого провадження), в межах якої накладається стягнення на нерухоме майно боржника, суми боргу боржника перед стягувачом. Також, не зазначено на яке індивідуально-визначене нерухоме майно боржника накладається арешт та яка вартість майна і розмір боргу. Крім того, виконавче провадження завершено, проте арешт не скасовано.

Особа дії якої оскаржуються – заступник начальника Овідіопольського ПМУМЮ (м.Одеса) Захарова Б.Ю. надала суду відзив на скаргу в якому заперечувала проти задоволення скарги з таких підстав:

25.04.2016 року виконавчий лист №1527/8655/12, що виданий 11.12.2014 року Суворовським районним судом м.Одеси, щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу 2056921,63 грн., повторно пред`явлено до виконання.

25.04.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50952686.

04.05.2016 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Проведено дії щодо розшуку майна боржника та за їх результатами 07.06.2016 року винесено постанову про арешт земельної ділянки площею 0,25 га та житлового будинку площею 40,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

З 02.09.2016 року по 05.01.2017 року проводились дії щодо оцінки, підготовки до реалізації та проведення електронних торгів щодо відомого майна боржника. Реалізація майна не відбулася.

16.02.2017 року вищезазначене майно прийнято стягувачом в рахунок погашення боргу, за ціною торгів – 235865,00 грн. Залишок не стягнутої суми складав 1824281,47 грн. Залишок не стягнутого виконавчого збору складає 205692,16 грн.

17.03.2017 року винесено постанову про зняття арешту з майна боржника.

Так як вимоги виконавчого документу в ході примусового виконання задоволені не у повному обсязі та не стягнуто виконавчий збір, 17.03.2017 року винесено постанову про арешт майна боржника (все нерухоме майно, окрім майна яке передано в рахунок погашення заборгованості).

20.03.2017 року виконавче провадження ВП №50952686 постановою державного виконавця завершено згідно п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист повернуто стягувачу з відміткою про залишок боргу в сумі 1824281,47 грн.

Державний виконавець, на підтвердження правомірності своїх дій посилається на положення ст.12, ст.40, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

В судове засідання представник боржника та стягувач не з`явилися.

Особа, дії якої оскаржуються - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на скаргу.

Суд, заслухавши особу дії якої оскаржуються, дослідивши додані до скарги документи, відзив з додатками, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено:

Овідіопольським РВ ДВС здійснювалось виконавче провадження ВП №50952686 по примусовому виконанні виконавчого листа №1527/8655/12 виданого 11.12.2014 року Суворовським районним судом м.Одеси, щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу 2056921,63 грн.

В ході примусового виконання було накладено арешт на майно боржника – земельну ділянку площею 0,25 га та житловий будинок площею 40,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене майно 11.01.2017 року передано на реалізацію, однак реалізовано не було та 16.02.2017 року прийнято стягувачом в рахунок погашення боргу, за ціною торгів – 235865,00 грн. Залишок не стягнутої суми складав 1824281,47 грн.

17.03.2017 року постановою державного виконавця, дії якої оскаржуються, було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , окрім земельної ділянки площею 0,25 га та житлового будинку площею 40,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В оскаржуваній постанові визначено два виконавчі листи: №1527/8655/12 виданий 11.12.2014 року Суворовським районним судом м.Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 боргу 2056921,63 грн., та №2-1522/8390/11 виданий 20.03.2013 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 боргу 78320,00 грн.

Зазначена постанова винесена з порушенням строків вчинення виконавчих дій визначених Законом (ч.2 ст.13, ч.2 ст.56), та з порушенням процедури, передбаченої Законом - не визначено розмір суми стягнення (з урахуванням часткового погашення боргу), розміру виконавчого збору, витрат виконавчого провадження (ч.3 ст.56).

20.03.20219 виконавче провадження ВП №50952686 постановою державного виконавця завершено згідно п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист повернуто стягувачу, арешт на все майно боржника не скасовано.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч.7 ст.26 цього Закону.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені (списання коштів з рахунків) та примусової реалізації.

У відповідності до вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних, реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання або місцезнаходженням.

Зазначена постанова винесена з порушенням строків вчинення виконавчих дій визначених Законом, та з порушенням процедури, передбаченої Законом - не визначено розмір суми стягнення (з урахуванням часткового погашення боргу), розміру виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, не надано доказів вчинення дій виконавцем щодо розшуку майна боржника перед винесенням постанови від 17.03.2017 року.

Крім того, у постанові не конкретизовано, на яке саме майно, зокрема нерухоме, накладено арешт, і в судовому засіданні суду не надано доказів наявності у боржника нерухомого майна та його вартості на час винесення державним виконавцем постанови про арешт всього майна 17.03.2017 року.

Отже, суд встановив, що порушення державним виконавцем строків вчинення виконавчих дій визначених Законом, та порушення процедури накладення арешту на майно боржника передбаченої Законом, є підставою для встановлення обґрунтованості скарги і визнання постанови про арешт майна боржника від 17.03.2017 року, що винесена державним виконавцем Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю., у виконавчому провадженні ВП №50952686 - неправомірною.

У відповідності до вимог ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Представник боржника у своїй скарзі просить скасувати постанову державного виконавця про арешт майна.

В частині скасування постанови про арешт майна скарга задоволенню не підлягає, так як статтею 451 ЦПК України не передбачено таке судове рішення за результатами розгляду скарги.

Однак, враховуючи те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваної постанови про арешт майна, таке рішення підлягає визнанню неправомірним, а порушені права боржника підлягають поновленню.

Частина 3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У зв`язку з чим суд вважає за необхідне, визнавши неправомірною постанову про арешт майна боржника від 17.03.2017 року, винесену державним виконавцем Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю., у виконавчому провадженні ВП №50952686, зобов`язати начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) (ЄДРПОУ35038745) скасувати постанову про арешт майна боржника від 17.03.2017 року, винесену державним виконавцем Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захаровою Бригітою Юрієвною, у виконавчому провадженні ВП №50952686.

Керуючись статтями 447-451, 453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу представника боржника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову про арешт майна боржника від 17.03.2017 року, винесену державним виконавцем Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю., у виконавчому провадженні ВП №50952686, по примусовому виконанні виконавчого листа №1527/8655/12 виданого 11.12.2014 року Суворовським районним судом м.Одеси, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), окрім нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123783700:02:002:0254, та житлового будинку площею 40,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24204054.

Зобов`язати начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) (ЄДРПОУ35038745) скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 17.03.2017 року, винесену державним виконавцем Овідіопольського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захаровою Бригітою Юрієвною, у виконавчому провадженні ВП №50952686.

Зобов`язати начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) (ЄДРПОУ35038745), у відповідності до вимог статті 453 ЦПК України, повідомити суд та заявника про виконання даної ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського Апеляційного суду шляхом подання через Суворовський районний суд м.Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 28.02.2020 року.

Суддя