Рішення № 87889419, 18.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/1815/18

Провадження №2/523/1603/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування права власності, визнання права власності

ВСТАНОВИВ

Представник позивача звернулась до суду з вимогою про скасування права власності ОСОБА_2 на житловий будинок житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - житловий будинок (літ "Б1" - загальною площею - 109,9 кв. м.) та гараж (літ "Ж" - загальною площею 64,2 кв. м.), та визнання права власності на зазначене майно за позивачем.

Позов обґрунтований тим, що в 2001 році позивач почав проживати з дружиною у квартирі її матері, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка була службовим житлом АТ «Полярна зірка». Мати дружини отримала дозвіл на проживання позивача з дружиною в 2004 році. Квартира площею 43,2 кв.м., що є замало на дві сім`ї, тому теща отримала дозвіл від АТ «Полярна зірка» на реконструкцію квартири та збільшення житлової площі.

Відповідач на той час був генеральним директором АТ «Полярна зірка».

Отримавши проектну документацію позивач уклав договір підряду та вже 19.10.2009 року практично побудував додаткове житло та сарай.

Відповідач, будучи генеральним директором АТ «Полярна зірка», надав дозвіл на підготовку проектної документації щодо проведення газу та електроенергії.

В 2010 році АТ «Полярна зірка» об`явлено банкротом та ліквідовано.

Всі дозвільні документи отримав власник території на якій будувався будинок - АТ «Полярна зірка» і тому позивач не зміг ввести будинок в експлуатацію. За квартирами позивача та його тещі закріплено номер квартири під цифрою «один». Вся технічна документація на водопостачання, газопостачання та електроенергію оформлена за новим номером квартири.

Позивач витратив на будівництво 48211 доларів США.

В кінці 2017 року позивач випадково дізнався, що право власності на збудований будинок зареєстровано за відповідачем і те, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2003 року, право власності на спірне майно – житловий будинок збудований позивачем, було зареєстровано за ПП «Галина», власником і засновником якого був відповідач.

У позивача з відповідачем не було жодних договірних взаємовідносин щодо будови для будь кого житла за власні кошти.

Позивач посилається на положення ст. ст. 331,396, 1212,1213 ЦК України.

Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з підстав, що будинок АДРЕСА_2 , був колись гуртожитком АТЗТ «Полярна зірка».

22.12.2003 року за договором купівлі-продажу АТЗТ «Полярна зірка» продало, а ПП «Галина» придбало будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 142,9 кв.м. (літера А та літера Б разом). Договір є дійсним, що підтверджується ухвалою ВССУ від 25.09.2017 року.

ОСОБА_2 набув права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 06.06.2011 року, яке набрало законної сили.

Право власності відповідача зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Будинок АДРЕСА_2 , є цілісним та неподільним на квартири, що підтверджується довідкою СОН «НОВА СЛОБОДКА» від 06.04.2018 року.

Відповідачу не відомо щодо існування квартири АДРЕСА_3 та наявність у когось права власності на це майно.

Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві – щодо дозволу на його проживання в будинку АДРЕСА_2 , наявність у нього дозволу на проведення реконструкції по збільшенню житлової площі.

Позивач зазначає, що ним створено нову річ, однак будинок АДРЕСА_2 вже існував за часів господарської діяльності АТЗТ «Полярна зірка».

Обставини, щодо права проживання тещі позивача в будинку АДРЕСА_2 визначені в цивільній справі №523/13507/14-ц.

В судовому засіданні позивач, представники сторін підтримали обставини викладені в позовній заяві та відзиві на позов.

Судом встановлено:

22.12.2003 року між АТЗТ «Полярна зірка» та ПП «Галина» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого АТЗТ «Полярна зірка» продав а ПП «Галина» придбало житловий будинок АДРЕСА_2 та складається з літери «А»-99,7 кв.м. та літери «Б»-43,2 кв.м. (а.с.17, т.1).

30.12.2003 року право власності на вищевказане майно зареєстровано в КП «ОБТІ» - запис в реєстраційній книзі №23м/с, стор.53, р.3242 (а.с.18, т.1).

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 06.06.2011 року (справа №2-3472/11), позов ОСОБА_2 до ПП «Галина» про визнання права власності – задоволено. З урахуванням ухвали того ж суду від 18.07.2011 року про виправлення описки, за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, які складаються з житлового будинку літ.”З”, площею 242,1м2, сараю літ.”И”, площею 11,8 м2, сараю літ.”К” площею 7,8 м2, сараю літ.”Л” площею 7,2 м2, та огорожі № НОМЕР_1 ,що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Також, визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, які складаються з житлового будинку літ.”А”, площею 136,91 м2, житлового будинку літ . “Б”, площею 48,2 м2 , житлового будинку літ. “Б1”площею 109,9 м2, сараю літ.”Д”, площею 23,6 м2, вбиральні літ.”Г” площею 5,3 м2, гаражу літ.”Ж” площею 64,0м2, та огорожі № 2-4, льодовні-1, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.29,34, т.1).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2 , який виготовлено 23.06.2011 року на замовлення ОСОБА_2 , майно складається з : літери А,Б,Б,1 – житловий будинок, літера Д – сарай, літера Г –вбиральна, літера Ж – гараж, літера І,1 –льодовня, №2-4 – огорожа, літера І – мостіння, з яких житловий будинок Б,1 та гараж Ж – збудовані самочинно.

Досліджуючи в судовому засіданні експлікацію земельної ділянки, у вищезазначеному технічному паспорті, суд запропонував сторонам визначитись з розміщенням забудов вказаних у плані земельної ділянки, на що позивач визнав, що житловий будинок Б,1 та гараж Ж є спірним майном по справі та збудовано ним (а.с.35, т.1), що підтверджується також ескізним проектом індивідуального житлового будинку АДРЕСА_2 , який виготовлено у 2009 році на замовлення позивача (а.с.40, т.1).

Обставина витрат власних коштів позивача на забудову житлового будинку Б,1 підтверджена копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів та видатковими накладними (а.с.50-74, т.1), а також поясненнями свідків допитаних в судовому засіданні – Поливанова І.А., Поякова К.Ф., Хороняка О.С., Патроніка О.Л., Безкаравайного В.О., Дорошенко В.В.

Отже, судом встановлено обставини набуття права власності відповідачем на нерухоме майно - житлового будинку літ.”А”, площею 136,91 м2, житлового будинку літ . “Б”, площею 48,2 м2 , житлового будинку літ. “Б1”площею 109,9 м2, сараю літ.”Д”, площею 23,6 м2, вбиральні літ.”Г” площею 5,3 м2, гаражу літ.”Ж” площею 64,0м2, та огорожі № 2-4, льодовні-1, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , та обставини побудови позивачем житлового будинку Б,1 площею 109,9 кв.м.

Позивач звертаючись до суду із позовом просить на підставі ч.2 ст. 331, ст.1212, ст.1213 ЦК України, припинити право власності відповідача на частину домоволодіння що розташоване в АДРЕСА_2 , а саме, житловий будинок «Б,1» площею 109,9 кв.м., вважаючи свої права порушеними, оскільки він має право на вказане майно так як створив його, а рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 06.06.2011 року (справа №2-3472/11) про визнання право власності за відповідачем ґрунтується на недостовірних обставинах.

Відповідно до ст.346 ЦК України право власності, крім іншого, може бути припинене якщо за законом не може належати цій особі та в інших випадках, встановлених законом.

Тобто вказана норма є відсильна та передбачає наявність закону за яким може бути припинено право власності. Ні у позові, ні під час судового розгляду справи, позивачем та представниками позивача, не зазначено закон на підставі якого вони просять припинити право власності відповідача на спірне майно (житловий будинок «Б,1» площею 109,9 кв.м.). Судом також не встановлено наявність обставин визначених ст. 346 ЦК України.

Більш того, право власності за відповідачем на спірне майно визнано за рішенням суду, яке набрало законної сили. Відповідач зареєстрував своє право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.ст.124, 129-1 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Тобто на час звернення до суду та на час реєстрації права власності, відповідач був власником спірного майна (житловий будинок «Б,1» площею 109,9 кв.м.), яке набуте ним на підставі рішення суду та яке є обов`язковим до виконання. Повноважень оцінювати вказане рішення або його переглядати під час розгляду даного позову у суду першої інстанції відсутні.

Суд відхиляє посилання позивача на положення ст.ст. 1212,1213 ЦК України, так як у відповідача наявні правові підстави його набуття.

Враховуючи законність набуття відповідачем права власності та його реєстрації, обсяг позовних вимог, підстави для задоволення позову, в частині скасування права власності - відсутні.

Позовна вимога про визнання за позивачем права власності на спірне майно є похідною від задоволення вимоги про скасування права власності і також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2,5,10,263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування права власності, визнання права власності.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Повне рішення суду складено 28.02.2020 року.

Суддя