Рішення № 8788884, 16.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 р. Справа № 19/111-25/12 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Липко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Новобросківецький"

(с.Нові Бросківці, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59044;

вул. Чернівецька, 6А, м. Сторожинець, Чернівецька область, 59000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів"

(вул. Визволення, 1, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400)

про стягнення 167 769,40 грн. заборгованості

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів"

(вул. Визволення, 1, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400)

до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Новобросківецький"

(с. Нові Бросківці, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59044;

вул. Чернівецька, 6А, м. Сторожинець, Чернівецька область, 59000)

про визнання недійсним договору-доручення постачання сировини № 1 від 01.04.08,

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Мелещук В.В.-юрисконсульт (довір. №б/н від 24.11.08),

Грикаловська В.К.-представ. (довір. №б/н від 02.10.09);

від відповідача (за первісним позовом): Мельник О.Г.-представ. (довір. №б/н від 06.01.10),

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Новобросківецький" (далі – СОК"Новобросківецький") звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів" (далі - ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів") про стягнення 167769,40 грн. заборгованості, з яких 162436,00 грн. основного боргу за поставлену сировину (молоко коров’яче) та 5333,40 грн. пені. Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача 1677,69 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СОК "Новобросківецький" здійснював поставку сировини (молока коров’ячого) відповідно до договору-доручення постачання сировини (молока коров’ячого) №1 від 01.04.08, однак ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" оплатив поставлену сировину (молоко коров’яче) лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 02.07.08 становила 162436,00 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.08 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.08 зупинено провадження у справі №19/111 у зв’язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.09 справу №19/111 передано на розгляд судді Валєєвій Т.Е.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.09 поновлено провадження у справі та присвоєно їй номер 19/111-25/12, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.08.09.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.09, 03.09.09 та від 22.09.09 розгляд справи відкладено на 03.09.09, 22.09.09 та на 05.10.09 відповідно.

У судовому засіданні 05.10.09 оголошено перерву до 22.10.09.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.09, 05.11.09, 19.11.09, 30.11.09 та від 08.12.09 розгляд справи відкладено на 05.11.09, 19.11.09, 30.11.09, 08.12.09 та на 23.12.09 відповідно.

22.12.09 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" до СОК "Новобросківецький" про визнання недійсним договору-доручення постачання сировини №1 від 01.04.08 (а.с. №№83-84 том ІІІ).

Зустрічний позов обґрунтований тим, що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону, оскільки при його укладанні сторони не погодили ціну сировини (молока коров’ячого). При цьому, заявник посилався на ст. ст. 180, 189, 206 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.09 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом та призначено зустрічну позовну заяву до розгляду в засіданні на 15.01.10.

У судовому засіданні 15.01.10 представники СОК "Новобросківецький" заявили клопотання від 15.01.10 б/н (вх. №168 від 15.01.10) (а.с. №106 том ІІІ) про зміну підстав первісного позову, в якому просили суд стягнути суму у розмірі 167769,40 грн., що становить предмет позову, на підставі книги (журналу) прийняття продукції ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів", приймально-розрахункових відомостей, реєстрів про відправку молока та накладних, які підтверджують поставку сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Враховуючи те, що подане клопотання відповідає приписам ст. 22 ГПК України, суд вважав за необхідне його задовольнити та прийняти зміну підстав первісного позову.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.10 розгляд справи відкладено на 29.01.10.

Однак, 29.01.10 судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному, у зв’язку з чим ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.10 справу призначено до розгляду в засіданні суду на 16.02.10.

Представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні вимоги первісного позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням клопотання про зміну підстав позову, а у задоволенні зустрічного позову заперечував з огляду на його необґрунтованість.

Представник відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні заперечував проти первісного позову, посилаючись на відсутність спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної продукції за формою №1-ТН (МС), які, на його думку, є невід'ємною складовою факту приймання-передачі товару. Окрім того, представник відповідача (за первісним позовом) підтримав зустрічний позов з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 01.04.08 між сторонами підписано договір-доручення постачання сировини (молока коров’ячого) №1 від 01.04.08 (далі - Договір) (а.с. №№30-35 том І), згідно якого СОК "Новобросківецький" (повірений) бере на себе зобов’язання постачати і передавати ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" (довіритель) сировину), а ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" зобов’язується приймати і оплачувати сировину у порядку і на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Предметом поставки сировини по Договору є молоко коров’яче (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору СОК "Новобросківецький" постачає сировину, якість якої повинна відповідати ГОСТу 13264-88 "Молоко коров’яче" та ДСТУ 3662-97. Підтвердженням якості сировини є підсумок лабораторного аналізу за згодою сторін.

За п. 2.1. Договору поставка молока здійснюється в обумовлені терміни автомобільним транспортом ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів".

Водночас згідно із п. 1.5 Договору при виконанні Договору СОК "Новобросківецький" від імені та за рахунок ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" проводить заготівлю молока від юридичних та фізичних осіб району і розрахунки за нього.

Отже, фактично сторони мали намір укласти договір поставки, з елементами договору доручення.

У відповідності до п. 6.3 Договору ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" зобов’язаний своєчасно проводити (щоденно) розрахунки за одержану сировину за цінами узгодженими, згідно протоколу погодження цін, який є невід’ємною частиною Договору.

Однак, як вбачається з протоколу узгодження закупівельної ціни на поставлене молоко б/д б/н (Додаток № 1 до Договору), підписаного та скріпленого печатками сторін, у графі закупівельна ціна (грн./1 кг) не зазначено будь-яких даних (а.с. №36 том ІІІ).

Відтак, сторони не узгодили ціну сировини (молока коров’ячого), яке СОК "Новобросківецький" поставлялося ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів".

Положеннями ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом, чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За вимогами ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 699 Цивільного кодексу України, ціна належить до істотних умов договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. При цьому, наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09 N 9).

Враховуючи те, що сторони не досягли згоди щодо такої істотної умови договору як ціна сировини, що поставляється, Договір є неукладений.

При цьому, суд бере до уваги те, що будь-яких доказів того, що Договір виконувався сторонами, тобто поставка сировини (молока коров’ячого) здійснювалася на виконання саме цього Договору, сторонами не надано та матеріали справи не містять.

На підставі вищезазначеного суд вважає за необхідне у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Договору, який є неукладеним, –відмовити.

Щодо первісного позову про стягнення 167769,40 грн. заборгованості за поставлену сировину (молоко коров’яче) суд зазначає наступне.

Як встановлено судом під час розгляду справи, між СОК "Новобросківецький" та ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" склалися тривалі правовідносини з поставки сировини (молока коров’ячого).

За період з 01.04.08 по 21.05.08 поставлена СОК "Новобросківецький" сировина (молоко коров’яче) на загальну суму 58456,00 грн. була оплачена ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" (а.с. №№5, 29, 71 том ІІІ).

У зв’язку з чим, СОК "Новобросківецький" заявив до ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" позовні вимоги про стягнення 162436,00 грн. заборгованості за поставлену сировину (молоко коров’яче) за період з 22.05.08 по 28.06.08 загальним обсягом 105414 кг базисного молока (базисною жирністю 3,4%), з урахуванням різниці у кількості 2602 кг на користь ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" (розрахунок –а.с. №№35, 38-40 том ІІІ), що підтверджується товарно-транспортними накладними, прибутково-видатковими накладними (а.с. №№47-57 том І), спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної продукції за формою N 1-ТН (МС) (а.с. №№58-73 том І), реєстрами на відправку молока з с. Комарівка (а.с. №№120-125 том І), приймально-розрахунковими відомостями (а.с. №№135-137 том І).

При цьому, вказана у цих документах кількість та фізико-хімічні показники сировини (молока коров’ячого) відповідають кількості по даних Журналу обліку прийнятого (зданого) молока на ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів", оригінал якого пронумерований та прошнурований оглянуто в судовому засіданні та який знаходиться у ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів", а належним чином засвідчену його копію долучено до матеріалів справи (а.с. №№49-64 том ІІІ).

Крім того, факт поставки сировини (молока коров’ячого) не заперечується керівником відповідача (за первісним позовом) директором ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" Питлюк С.І., про що свідчить протокол судового засідання від 23.12.09 (а.с. №95 том ІІІ), до якого будь-яких зауважень в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України сторонами не подано.

Посилання представника ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" на відсутність спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної продукції за формою №1-ТН (МС) на всю кількість сировини (молока коров’ячого), вартість якої заявлена до стягнення, не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.02 N 176, товарна накладна за формою N 1-ТН (МС) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.

У даному випадку предметом доказування у справі є не факт дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей на території України, а факт поставки сировини та виникнення зобов’язань з її оплати.

Отже, недотримання порядку ведення бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей не звільняє учасників правовідносин від обов’язку проведення розрахунків за отриману сировину за умови доведеності факту її отримання.

Також, не можуть бути визнані обґрунтованими посилання ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" у відзиві на позов на пояснення його майстра ІльницькоїМ.І. (а.с. №93 том І), згідно із якими підписи на долучених до первісної позовної заяви спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної продукції в графі "прийнято" їй не належать.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.08 за клопотанням ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" призначено судову почеркознавчу експертизу, яка в подальшому проведена не була. Відповідно до письмових пояснень ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" від 25.09.09 б/н (а.с. №67 том ІІ) витрати на судову експертизу не були ним оплачені через його матеріальне становище та внаслідок знаходження всіх його рахунків під арештом.

У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів (п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" від 15.03.0701-8/123).

У зв’язку з чим, суд виходить з того, що дані наданих СОК "Новобросківецький" спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної продукції збігаються з даними Журналу обліку прийнятого (зданого) молока на ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів".

Отже, вищевказані заперечення ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" спростовуються відповідними доказами у справі.

Більш того, відповідно до акта звірки розрахунків від 02.07.08 (а.с. №38 том І), підписаного та скріпленого печатками сторін, оригінал якого оглянуто у судовому засіданні та який знаходиться у СОК "Новобросківецький", станом на 02.07.08 заборгованість ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" перед СОК "Новобросківецький" за поставлену сировину (молоко коров’яче) складає 162436,00 грн. та дану заборгованість ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" гарантує погасити до 15.07.08.

05.10.09 в судовому засіданні представник ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" надав суду адресований СОК "Новобросківецький" лист б/д б/н, за підписом директора ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" Питлюк С.І., в якому зазначається що, "акт звірки розрахунків від 02.07.08 складено під психічним тиском, не відповідає реальному стану розрахунків між нашими підприємствами, не підтверджений жодними бухгалтерськими розрахунками чи документами, не обґрунтований жодними положеннями Договору, оскільки між сторонами не погоджено істотні умови Договору, зокрема кількість та ціну за одиницю сировини". З огляду на вищезазначене, директор ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" Питлюк С.І. відкликає акт звірки розрахунків від 02.07.08 та просить прибути на адресу ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" уповноважених представників відповідача для підписання акта звірки згідно існуючого стану взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем.

Отже, суд відмічає, що ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" відкликано акт звірки взаєморозрахунків, в якому останній визнав та підтвердив заборгованість за отриману сировину у розмірі 162436,00 грн., що заявлена СОК "Новобросківецький" до стягнення, під час судового розгляду справи про стягнення цієї заборгованості та більше ніж через рік з дня його складання.

Водночас, Управлінням агропромислового розвитку Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області листом від 21.10.09 № 18/1-254 (а.с. №9 том ІІІ) повідомлено суд про те, що начальник цього управління Галицький М.М. був особисто присутній при складанні між сторонами акта звірки розрахунків від 02.07.08 та "за представленими документами представників заготівельників, комп’ютерною роздруківкою даних бухгалтерського обліку ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" було добровільно, без будь-якого тиску, написано і підписано акт взаємозвірки по розрахунках за здане молоко. Станом на 02.07.08 ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" заборгував заготівельникам СОК "Новобросківецький" 162400,00 грн.". Крім того, в вказаному листі зазначено, що директором ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" Питлюк С.І. було підтверджено фінансову можливість заводу погашення заборгованості до 18.07.08.

Відповідно до діючого законодавства вчинення протиправних дій має бути доведено в порядку кримінального судочинства.

В силу ст. 35 ГПК України при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, для господарського суду є обов'язковим лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

У зв’язку з чим, заява про відкликання складеного між сторонами акта звірки взаєморозрахунків не може бути врахована судом.

Крім того, згідно із листом ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" б/д б/н, підписаного його директором ПитлюкС.І. та скріпленого печаткою товариства, оригінал якого долучено до матеріалів справи (а.с. №72 том ІІ), "…ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" гарантує провести оплату за травень місяць до 17.07.08 та за червень до 21.08.08".

Відповідно до положень Цивільного кодексу України гарантія належить до односторонніх правочинів та складається лише в одному примірнику, оригінал якого надається бенефіціару (кредитору).

У зв’язку з чим, суд враховує те, що у вказаному гарантійному листі не зазначено особу, перед якою ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" виступає гарантом та предмет і підставу виникнення заборгованості, проте суд бере до уваги те, що оригінал такого листа надано саме СОК "Новобросківецький", а не іншими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.08, 18.08.09, 03.09.09, 22.09.09, 22.10.09, 05.11.09, 19.11.09, 08.12.09, 23.12.09 суд зобов’язував сторони провести звірку взаєморозрахунків, що становлять предмет позову, станом на час розгляду справи та надати розгорнутий акт звірки суду, однак ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" ухилявся від проведення звірки взаєморозрахунків, доказом чого є направлення СОК "Новобросківецький" на адресу першого відповідних актів звірки, прибуття представників СОК "Новобросківецький" до ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" (зокрема, а.с. №№104-105 том ІІ, №№19-29, 69-75 том ІІІ), отримання представником ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" копії акта звірки взаєморозрахунків у судовому засіданні (а.с. №5 том ІІІ), тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне при вирішенні спору у справі виходити з акта звірки розрахунків від 02.07.08 (а.с. №38 том І).

Згідно із приписами ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за загальним правилом, звичайна ціна повинна відповідати рівню справедливих ринкових цін.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.09 та 08.12.09 (а.с. №№13, 78 том ІІІ) зобов'язано в порядку ст. 38 ГПК України Надвірнянську районну державну адміністрацію Івано-Франківської області, Головне управління статистики в Івано-Франківській області та Івано-Франківську торгово-промислову палату надати суду відомості про звичайні ціни на молоко коров’яче (ГОСТ 13264-88, ДСТУ 3662-97), які склалися у Надвірнянському районі Івано-Франківської області за період з 01.04.08 по 31.07.08.

На виконання вимог суду Головне управління статистики в Івано-Франківській області листом від 30.11.09 № 09-14/613-1430 (а.с. №15 том ІІІ) повідомило, що середні роздрібні ціни на молоко в торгівельній мережі Івано-Франківської області у квітні - липні 2008 р. становили: у квітні - 3,69 грн. за 1 кг (торгівельна ціна) та 3,46 грн. за 1 кг (ринкова ціна), у травні - 3,61 грн. за 1 кг (торгівельна ціна) та 3,32 грн. за 1 кг (ринкова ціна), у червень - 3,51 грн. за 1 кг (торгівельна ціна) та 3,19 грн. за 1 кг (ринкова ціна), у липні - 3,49 грн. за 1 кг (торгівельна ціна) та 3,15 грн. за 1 кг (ринкова ціна). При цьому, Головне управління статистики в Івано-Франківській області зазначило, що наведені середні ціни призначені лише для розрахунків індексів цін на споживчі товари та послуги і не можуть бути використані для порівняння цін в районах окремого регіону.

Водночас, представник позивача надав суду довідку Управління агропромислового розвитку Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 25.11.09 №18/1-305 (а.с. №36 том ІІІ), про те, що згідно даних управління статистики у Сторожинецькому районі реалізаційна вартість молока у травні 2008 р. становить 1897,00 грн. за 1 т, у червні 2008 р. – 1850,00 грн. за 1 т та у липні 2008 р. – 1837,00 грн. за 1 т.

Івано-Франківська торгово-промислова палата на виконання вимог суду листом від 21.12.09 №420-12/09 (а.с. №81 том ІІІ) повідомила, що не володіє інформацією про звичайні ціни на молоко коров’яче (ГОСТ 13264-88, ДСТУ 3662-97), які склалися у Надвірнянському районі Івано-Франківської області за період з 01.04.08 по 31.07.08.

Також, Надвірнянська районна державна адміністрація Івано-Франківської області на виконання вимог суду листом від 22.12.09 №2313/01-30/037 (а.с. №97 том ІІІ) повідомила, що така інформація в райдержадміністрації відсутня.

Відповідно до відповіді Івано-Франківської аграрної товарної біржі від 10.02.10 №17 (а.с. №102 том ІІІ) інформацію про рівень цін на молочну продукцію надати немає можливості.

Як вбачається з матеріалів справи, СОК "Новобросківецький" просив суд стягнути визнану в акті звірки розрахунків від 02.07.08 заборгованість за поставлену сировину (молоко коров’яче) у розмірі 162436,00 грн. з розрахунку середньої ціни 1,5409 грн. за 1 кг , а саме у травні 2008 р. у розмірі 1,71 грн. за 1 кг, а у червні 2008 р. –1,47 грн. за 1 кг, виходячи з найнижчої сортності сировини (молока коров’ячого) –другого сорту (а.с. №35 том ІІІ).

При цьому, суд враховує також, що будь-яких доказів неякісності поставленої сировини (молока коров’ячого), невідповідності її ГОСТу 13264-88, ДСТУ 3662-97 та у зв’язку з цим поверненням її СОК "Новобросківецький", ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" суду не надано.

Стаття 34 ГПК України встановлює принцип належності та допустимості доказів. При цьому, у разі відсутності належних доказів, суд має виходити з допустимих доказів.

Враховуючи те, що справа розглядається судом тривалий час, розгляд справи в переважній більшості разі відкладався за клопотаннями ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" та вимогами останнього не розглядати справу за відсутності його представників, ціну сировини (молока коров’ячого), факт отримання якої визнав ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів", ні в акті звірки взаєморозрахунків, ні іншим шляхом сторонами не погоджено та іншу ціну ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" суду не надано, отже в порядку ст. 33 ГПК України не доведено, суд вважає за можливе виходити з вартості отриманої ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" продукції за ціною визначеною СОК "Новобросківецький", яка не перевищує наданих суду цін.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.08.08 СОК "Новобросківецький" направив ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" претензію, що підтверджується матеріалам справи (а.с. №№39-41 том І).

На підставі вищезазначеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням відповідно до ст. 43 ГПК України всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт поставки СОК "Новобросківецький" сировини (молока коров’ячого) ТОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" на загальну суму 162436,00 грн., а також неправомірним звільнення останнього від оплати вартості отриманої ним сировини.

За таких обставин справи вимоги первісного позову в частині стягнення 162436,00 грн. підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

У силу ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи те, що Договір є неукладеним, а відтак сторони не визначили неустойку у письмовій формі, вимоги первісного позову в частині стягнення 5333,40 грн. пені задоволенню не підлягають.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 215, 509, 526, 625, 546, 547, 632, 638, 655, 699, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 180, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33 –35, 43, 44, 49, 55, 811, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

первісний позов задовольнити частково.

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів" (вул. Визволення, 1, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400; ідентифікаційний код 31044289) на користь сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Новобросківецький" (с.Нові Бросківці, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59044; вул. Чернівецька, 6А, м. Сторожинець, Чернівецька область, 59000; ідентифікаційний код 34178092) 162436,00 грн. основного боргу, 1 624,36 грн. державного мита, 114,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті первісних позовних вимог (в частині стягнення 5333,40 грн. пені) відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Е. Валєєва

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

_______