Ухвала суду № 87886562, 27.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

27.02.2020 Справа №607/3412/20

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Волхонтет-Граніт» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ТОВ «Волхонтет-Граніт» про стягнення заробітної плати в розмірі 15123,81 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 2137,33 грн. та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 80802,22 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

1)у ній не вказано повного найменування відповідача-юридичної особи, зазначено лише його скорочене найменування (ТОВ «Волхонтет-Граніт»);

2)наведений у позовній заяві розрахунок сум, що стягуються, не містить усіх даних, на підставі яких проведені обчислення, зокрема у розрахунку компенсації за невикористану відпустку не зазначено розміру виплат за фактичний час роботи, які складають суму, що береться до розрахунку, – 20003,25 грн., проте, з яких окремих сум обчислено цю загальну суму, не зазначено;

3)на обгрунтування обставин, якими позивач обгрунтовує вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку, він вказує, що не використав основну щорічну відпустку тривалістю 13 днів, однак, якими доказами це підтверджується, не зазначено;

4)в позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зазначено лише, що попередні судові витрати складаються з судового збору та витрат за представництво інтересів у суді;

5)до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Так, відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідні зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), а також значно скорочено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон № 484-VІІІ набрав чинності з 1 вересня 2015 року. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільнялися позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року в справі № 226/168/15-ц. У цій справі позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Верховний Суд, на підставі зазначених вимог закону, прийшов до висновку, що такі вимоги не є вимогами про поновлення на роботі та про стягнення заробітної сплати, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору. Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові ВП ВС № 910/4518/16 від 30 січня 2019 року (справа про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), у якій, зокрема, вказано, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Таким чином, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні повинна оплачуватись судовим збором. Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510 гривень). Однак, позивачем судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не сплачено.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

1)вказати у позовній заяві повне найменування відповідача;

2)навести в позовній заяві обґрунтований розрахунок сум компенсації за невикористану відпустку, вказавши конкретні суми виплат за фактичний час роботи, які складають суму, що береться до розрахунку, – 20003,25 грн.;

3)зазначити докази на обгрунтування вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку, а саме що позивач не використав основну щорічну відпустку тривалістю 13 днів;

4)навести в позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

5)сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 840,80 гривень.

Недоліки, зазначені у пунктах 1-4, слід виправити шляхом подання виправленої позовної заяви, у пункті 5 – надавши оригінал квитанції про сплату судового збору в зазначеному розмірі.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном десять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Волхонтет-Граніт» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном десять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяН. М. Сташків