Ухвала суду № 87886531, 27.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2020 Справа №607/6424/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., державного виконавця Хомик Ю.М., стягувача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. звернулася в суд з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього рішенням №607/6424/19 від 27.08.2019 Тернопільського міькрайонного суду Тернопільської області. Подання обґрунтовано тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду про стягнення з нього грошових коштів, оскільки будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснює.

Державний виконавець в судовому засіданні подання підтримала.

Стягувач та його представник подання підтримали, пояснили, що боржник на протязі тривалого часу не повертає борг, що на їх думку є умисними діями.

Дослідивши матеріали подання, суд встановив такі обставини:

На виконанні в Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження ВП №60339901 з виконання виконавчого листа №607/6424/19 від 27.08.2019 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 228620,46 грн. заборгованості.

17.10.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60246693, яку надіслано сторонам до виконання та відома.

17.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, яку надіслано боржнику разом з постановою про відкриття виконавчого провадження та внесено інформацію про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

17.10.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, які надіслано боржнику разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження та постановою про арешт майна боржника надіслано боржнику виклик, в якому зобов`язано його з`явитись до державного виконавця 28.10.2019 року .

23.10.2019 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: 1) BMW F650, мотоцикл, сірий, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 ; 2) SUZUKI BURGMAN 400, мотоцикл, синій, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 .

11.11.2019 року на адресу Відділу надійшла заява від ОСОБА_3 в якій він повідомив, що буде погашати заборгованість щомісячно у суму 800 дол., а також подав письмову декларацію про доходи та майно.

Згідно відповіді АТ «ПУМБ» у боржника не має відкритих рахунків у банку. Згідно відповіді управління держпраці у Тернопільській області технологічні транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Згідно відповіді головного управління держпродспоживслужби в Тернопільській області сільськогосподарська техніка та інші механізми за боржником не зареєстровані.

Згідно відповіді ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» встановлено, що ОСОБА_3 не має зареєстрованого нерухомого майна в м. Тернополі.

Згідно відповіді Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, встановлено, що ОСОБА_3 не має зареєстрованого нерухомого майна в Тернопільському районі.

Згідно відповідей ДФС та ПФУ боржник не працює за трудовими чи цивільно-правовими договорами, пенсії не отримує та не має відкритих рахунків.

Державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 та описано рухоме майно боржника за місцем його фактичного проживання, а саме: тумба для взуття із дзеркалом, шафа купе, робочий стіл тумбочка під комп`ютер, розкладний диван, біла тумбочка дводверна, диван бежево-коричневого кольору та двоповерхове дитяче ліжко. Згідно постанови про опис та арешт майна боржника відповідальним зберігачем описаного майна є ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

24.12.2019 року державним виконавцем направлено до Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ст.382 Кримінальним Кодексом України. 28.01.2020 Тернопільський відділ поліції ГУНП в Тернопільській області повідомив, що не має підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення гр. ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ст.382 Кримінальним Кодексом України.

13.01.2020 державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 для здійснення вилучення раніше описаного майна боржника, але дружина боржника ОСОБА_4 та її батько відмовились впустити в квартиру, про, що складено акт державного виконавця.

Також було встановлено, що боржник фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що також складено акт державного виконавця.

Стягувач, ОСОБА_1 13.01.2020 року письмово, повідомив, що у м.Збараж на території колишнього хлібзаводу ОСОБА_3 веде комерційну діяльність і що там знаходяться транспортні засоби, що йому належать.

13.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про доручення вчинення виконавчих дій, в якій доручено Збаразькому міжрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перевірити інформацію що повідомив стягувач ОСОБА_1 у своїй заяві.

На депозитний рахунок Відділу надійшли кошти в сумі 10000,00 грн., борг згідно ВП №60339902.

29.01.2020 на адресу Відділу надійшла відповідь від Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ), а саме: постанова про опис та арешт майна боржника №60339902 від 13.01.2020, якою описано рухомі речі боржника, що знаходились за адресою м. Збараж на території колишнього хлібзаводу. Як пояснив стягувач в судовому засіданні, виявлені деталі від автомобіля (металобрухт), які він забрав на відповідальне зберігання.

Розглянувши подання, приходжу до висновку, що в його задоволенні слід відмовити, виходячи із таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюєтьсяЗаконом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України"(далі - Закон № 3857-XII).

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; Закону № 606-XIV державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Одночасно суд зауважує, що в ст.2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, наголошено, що кожен є вільним залишати будь яку країну, включно із своєю власною, й обмеження може бути встановлено законом в разі крайньої необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину й захисту здоров`я чи моралі, й якщо це виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. І саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Державний виконавець посилається на те, що боржник маючи майно (ВМ Б650, мотоцикл, сірий, 2002 р.в., ДНЗ ВО Комо 2841 НОМЕР_3 та 8ШІЖІ ВІЖОМАМ 400, мотоцикл, синій, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 ) за рахунок, якого можна погасити борг чомусь цього не робить, умисно чи ухиляючись від виконання рішення суду. Також, боржник 08.11.2019 написав заяву в якій зобов`язувався погашати борг частинами, в сумі 800 дол.США щомісячно, але майже за чотири місяці сплачено лише 10000,00 грн. (415 дол.США) і то після виходу державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення вилучення раніше описаного майна боржника.

Як встановлено із поданих державним виконавцем копій документів виконавчого провадження, боржник доходів не отримує, кошти на рахунках у банках відсутні, на належне боржнику майно державним виконавцем накладено арешт.

Разом з тим, за викликом державного виконавця боржник добровільно надав пояснення, з яких вбачається, що на даний час кошти, необхідні для погашення заборгованості у нього відсутні, однак він планує погашати наявну заборгованість.

За таких обставин, не вбачається факту ухилення боржника від виконання рішення, так як відсутні будь-які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Крім того, в поданні державним виконавцем взагалі не обґрунтовано, в чому є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню існуючої заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вказане подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 є необґрунтованим, а тому в його задоволенні необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 251, 260, 261, 352-354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ю.М.Хомик про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Головуючий суддяВ. М. Позняк