Рішення № 87885166, 19.02.2020, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/104/20

провадження № 2-о/445/10/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарський О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

з участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Коропецької М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому атестату № НОМЕР_4, виданого міським професійно-технічним училищем №26 м.Львова 13.07.1977 року. В обгрунтування заяви вказує, що в грудні 2019 року він звернувся до Золочівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФ України з питанням щодо дати виходу на пенсію та розрахунку трудового стажу. При цьому, з`ясувалося, що до його трудового та страхового стажу не зараховано період навчання у професійно-технічному навчальному закладі, оскільки у вищевказаному атестаті міститься помилка у його прізвищі та не збігається з прізвищем, що вказане у паспорті громадянина України. Згідно довідки № 52 від 06.12.2019 року в "Поіменній книзі" училища зазначено, що ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в училище з с. Опаки Золочівського району Львівської області, присвоєно кваліфікацію токара 3-го розряду та видано атестат № НОМЕР_4. Період навчання в училищі з 01.09.1975 року по 21.07.1977 року. До цього часу вказаний навчальний заклад було неодноразово переіменовано та реорганізовано і на даний час має назву Львівське вище професійне училище інформаційно-комп`ютерних технологій. Зазначає, що виправлення допущеної помилки в його атестаті в позасудовому порядку законодавством не передбачено, а встановлення факту належності такого атестату йому необхідно для реалізації права на пенсію в розмірі, передбаченому законом.

В судовому засіданні заявник та його представник вимоги заяви підтримали, просили заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи проти задоволення заяви заперечила.

Відзив поданий представником заінтересованої особи, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Таким чином, виходячи з того, що дана заява розглядається в порядку окремого провадження, оскільки суд не вбачає спору про право, то подання відзиву суперечить зазначеним нормам закону.

Згідно копії атестату НОМЕР_4, виданого 13.07.1977 року ОСОБА_3 , останній закінчив міське професійно-технічне училище №26 м. Львова, зі строком навчання два роки по спеціальності токар та йому присвоєно кваліфікацію токара третього розряду.

Згідно довідки №52 від 06.12.2019 року, виданої Державним навчальним закладом "Львівське вище професійне училище інформаційно-комп`ютерних технологій", ОСОБА_3 навчався у міському професійно-технічному училищі №26 м. Львова (реорганізоване у Львівський професійний ліцей комп`ютерних технологій, згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 582 від 01.09.2003 року. Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 1692 від 03.12.2013 року і наказу управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації № 402 від 12.12.2013 року змінено тип і назву Львівського професійного ліцею комп`ютерних технологій на Державний навчальний заклад "Львівське вище професійне училище інформаційно-комп`ютерних технологій") з 01.09.1975 року по 21.07.1977 року за професією - токар. В "Поіменній книзі" училища зазначено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в училище зі с. Опаки Золочівського району Львівської області, якому присвоєно кваліфікацію токар 3-го розряду, та якому виданий атестат за № НОМЕР_4.

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , така заповнена ІНФОРМАЦІЯ_2 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за спеціальністю токар. При цьому, судом встановлено, що прізвище ім`я та по батькові ОСОБА_1 виправлено з російської мови на українську, згідно паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого Золочівським РВ УМВС України у Львівській області 30.06.1998 року.

Крім того, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та копії паспорта громадянина України НОМЕР_2 , судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Опаки Золочівського району Льваівської області

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно із п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що дійсно в атестаті НОМЕР_4, виданому 13.07.1977 року, допущена помилка в прізвищі заявника. При цьому, інші дані, зокрема щодо дати та місця народження заявника, повністю співпадають з іншими правовстановлюючими документами. Тому, розбіжності, що містяться в прізвищі заявника у атестаті, суд розцінює як орфографічну помилку, що в сукупності з іншими вищевказаними доказами дозволяє встановити факт належності зазначеного атестату заявнику.

Враховуючи, що встановлення факту належності заявнику атестату № НОМЕР_4, виданого міським професійно-технічним училищем №26 м.Львова 13.07.1977 року, необхідне йому для подальшого врахування при нарахуванні розміру пенсії, в розмірі та порядку, передбаченому законом, а також відсутність іншого передбаченого законом способу, усунути допущені помилки, суд приходить до висновку, що заява є підставною та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294, 315, 319, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт, що атестат № НОМЕР_4, виданий міським професійно-технічним училищем №26 м.Львова 13.07.1977 року ОСОБА_3 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Кіпчарський