Ухвала суду № 87884770, 26.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/10208/19

Провадження № 1-кс/461/1402/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., при секретарі Собко В.В., розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Кононенка Дмитра Леонідовича про арешт майна у кримінальному провадженні № 22019140000000085,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло, погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Львівської області Никеруй А.С., клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Кононенка Дмитра Леонідовича, в якому слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на житлову квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 653302346118), що належить громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до клопотання, 20.02.2020 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним організації вчинення за попередньою змовою групою осіб контрабанди прекурсору в особливо великих розмірах, тобто його переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 305 КК України. Санкція ч. 3 ст. 305 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі з конфіскацією майна. Встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 653302346118).

Слідчий зазначає, що на даний час виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження – накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули. Подали заяви, в яких просять проводити розгляд справи без їх участі та задовольнити клопотання.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

20.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019140000000085 внесено відомості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 305 КК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 305 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 305 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №201566063 від 24.02.2020 р., ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 653302346118).

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим. Тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання вважає за необхідне накласти арешт вищевказану квартиру, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Метою та підставами накладення арешту на нерухоме майно, яке належне ОСОБА_1 є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Кононенка Дмитра Леонідовича про арешт майна у кримінальному провадженні № 22019140000000085 – задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права на розпорядження нерухомим майном, а саме житловою квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 653302346118), що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Кононенка Дмитра Леонідовича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду – протягом п`яти днів з дня її отримання

Слідчий суддя В.Є. Радченко