Рішення № 8788371, 23.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.2010                                                             Справа №15/17

За позовом фермерського господарства „Михайлик”, с. Ромочевиця Мукачівського району

до державного підприємства „Радгосп-завод „Виноградівський”, м. Виноградів

про стягнення 151201,70 грн. боргу,

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача –Паук В.Ф., голова;

від відповідача –Монда В.Ю., директор;

СУТЬ СПОРУ: фермерським господарством „Михайлик” заявлено позов до державного підприємства „Радгосп-завод „Виноградівський” про стягнення 151201,70 грн. боргу.

Позивач просить задоволити позов та стягнути заборгованість в сумі 151201,70 грн., яка виникла у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання згідно договору позики №5 від 05.12.07. Подав оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів, які оглянуто в судовому засіданні.

Відповідач у судовому засіданні визнав позов повністю, невиконання зобов’язань пояснив тим, що згідно договору сторін він зобов’язався повернути позику позивачеві яблуками, однак урожаю яблук в 2008-2009рр. не було.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між фермерським господарством „Михайлик” (позикодавець) та державним підприємством „Радгосп-завод „Виноградівський” (позичальник) укладено договір позики №5 від 05.12.07, за яким позикодавець передає позичальнику у безвідсоткове користування грошові кошти на суму 160000,00 грн. строком на 5 місяців - до закінчення збирання урожаю, а позичальник зобов’язується повернути позику одразу після закінчення строку встановленого договором (25.12.08) яблуками 64 тонни з розрахунку 0,40 грн. за 1 кг або грошима на цю ж суму.

На виконання вказаного договору відповідач отримав позику у розмірі 151201,70 грн. згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру (арк. спр. 11-15).

Умовами договору сторін (п. 5.1) передбачено, що при настанні кінцевої дати користування об’єктом позики (25 грудня 2008 року) позичальник зобов’язується повернути об’єкт позики в повному обсязі, тобто яблуками –64 тонни, з розрахунку 0,40 грн. за 1 кг або грошовими коштами в сумі 160000,00 грн.

Відповідач отриману позику в сумі 151201,70 грн. не повернув.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію №1 від 20.01.09 про погашення заборгованості (арк. спр. 17), на яку державне підприємство „Радгосп-завод „Виноградівський” дало відповідь б/н від 19.02.10, де останній визнав заборгованість, пояснив, що радгосп/завод не має фінансової змоги сплатити заборгованість і не в змозі спрогнозувати фактичний термін її повернення (акр. спр. 18).

На день подання позовної заяви заборгованість відповідача склала 151201,70 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами, зокрема, договором позики №5 від 05.12.07,. квитанціями до прибуткового касового ордеру, претензією №1 від 20.01.09, відповіддю на претензію б/н від 19.02.10.

Вказані вимоги відповідачем визнаються, тому підлягають задоволенню: порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 151201,70 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

          2. Стягнути з державного підприємства „Радгосп-завод „Виноградівський”, вул. Персикова, 35, м. Виноградів (р/р 26009300062261 Укрсоцбанк м. Ужгород, МФО 312011, код 00413765) на користь фермерського господарства „Михайлик”, вул. Духновича, 134, с. Ромочевиця Мукачівського району (р/р 260035011236550 в ПІБ м. Мукачево, МФО 312174) суму 151201 /Сто п’ятдесят одну тисячу двісті одну гривню/ грн. 70 коп., а також суму 502 /П’ятсот дві /грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 /Двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

          В порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України в засіданні суду 23 березня 2010 року за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частини рішення, яке оформлене в порядку статті 84 ГПК України повністю та підписано 29 березня 2010 року.

Суддя Н.М. Ващиліна