Вирок № 87883360, 27.02.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4915/19

Провадження 1-кп/629/150/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220380000174, № 12019220380001674 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 05.09.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 190 КК України до громадських робіт строком 240 годин,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 389 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Дьолога В.В., представника потерпілої – адвоката Цувіної О.О.,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

07 лютого 2019 року, близько 17:30 години, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився біля банкомату «ПриватБанк», який розташований за адресою: м. Лозова, Харківська область, м-н 3, буд. 37, де побачив ОСОБА_2 , яка зняла грошові кошти з вказаного банкомату, після чого у ОСОБА_1 , виник умисел на відкрите заволодіння даними грошовими коштами і він прослідкував за адресою мешкання ОСОБА_2 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, зайшов за адресою мешкання потерпілої ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , де відкрито заволодів жіночою сумкою в якій знаходились грошові кошти у сумі 5700 гривень, безпровідний зарядний пристрій марки «Besiter», моделі RT 5600, жіноча косметичка з тканини, ручка фірми «Паркер», гаманець ручної роботи, окуляри для зору, належні ОСОБА_2 , вартість яких згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № 6/2229СЕ-19 від 12.09.2019 року складає 492 гривні 33 копійки, чим завдав майнової шкоди на суму 6192 гривні 33 копійки. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 6192 гривні 33 копійки.

Крім цього, 09 листопада 2019 року близько 10-00 години ОСОБА_1 знаходився біля подвір`я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_3 та в якому тимчасово проживала ОСОБА_4 , куди він прийшов збирати волоські горіхи. На території вказаного домоволодіння ОСОБА_1 побачив будинок, двері якого були замкнені навісним замком, після чого у ОСОБА_1 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна з вказаного будинку. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 09.11.2019 року близько 21-00 години, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, виражений в викраденні чужого майна, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілій, та бажаючи їх настання, прийшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , де скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_4 була відсутня в будинку, сторонні особи не спостерігали за його діями, зірвав рукою навісний замок з вхідних дверей будинку, проник до нього, звідки таємно викрав індукційну плиту марки «Mora», моделі «ISG2000SP», яка була у використанні, вартістю 1087 гривень 75 копійок, мультиварку марки «Smart», моделі «R140SS», на 900 Вт, ємністю на 5 літрів, яка була у використанні, вартістю 802 гривні 50 копійок; електроплиту на два плоскі тени, марки «Леміра», моделі «ЭПТ 2-2,0/220», яка була у використанні, вартістю 340 гривень; електродриль ударну марки «Bosch», яка була у використанні, вартістю 773 гривень 49 копійок; електричний лобзик марки «FAIRLINE», моделі «FSS 5705P», який був у використанні, вартістю 500 гривень та планшет марки «Lenovo» Tad 2 A7-10F 8Gb, який був у використанні, вартістю 787 гривень 50 копійок, які належать ОСОБА_4 . Після вчинення вищевказаного злочину ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 4291 гривні 24 копійки.

Крім того, в середині листопада 2019 року, більш точної дати в ході судового засідання встановити не вдалося можливим, ОСОБА_1 перебував на належній йому дачній ділянці, розташованій поблизу с. Нестеліївка, Лозівського району, Харківської області, де в кінці дачної ділянки, біля лісосмуги знайшов кущ рослини коноплі та розуміючи, що вказана рослина є коноплею, з якої можливо виготовити наркотичний засіб каннабіс, у нього раптово виник умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, ОСОБА_1 зірвав кілька гілок з листям зі знайденого ним куща рослини коноплі та переніс їх у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_5 , руками подрібнив їх, склав у полімерний пакет та залишив їх там для просушки, чим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс масою 6,4705 грам, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 5,9753 грам, та з цього часу почав його незаконно зберігати. 05 грудня 2019 року близько 15-30 години ОСОБА_1 , продовжуючи діяти з умислом на незаконне зберігання наркотичного засобу забрав з підвалу пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, та переніс його, зберігаючи у кишені свого одягу, у двір будинку АДРЕСА_6 , де почав вживати придбане ним спиртне, внаслідок чого перебував в стані алкогольного сп`яніння. Під час вживання спиртного напою, близько 15-50 години, ОСОБА_1 було виявлено співробітниками СРПП № 3 Лозівського ВП ГУНП в Харківській області та відносно нього було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 178 КпАП України. При складенні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне затримання, поліцейським ОСОБА_5 було проведено поверхневий огляд ОСОБА_1 , під час якого виявлено та вилучено пакет з особливо небезпечним засобом каннабісом, який ОСОБА_1 зберігав при собі без мети збуту, який у подальшому 05.12.2019 року було вилучено у поліцейського ОСОБА_5 під час проведення огляду місця події.

Крім того, згідно вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2019 року, який набрав законної сили 07.10.2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт. ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та у порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 36, ч. 1 ст. 37, ст. 38, ч. 3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України ухилився від відбування призначеного судом покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме громадських робіт. Зокрема, засуджений ОСОБА_1 з 10.10.2019 року перебуває на обліку в Лозівському МРВ філії Державної установи «Центр пробації», як засуджений за вчинення корисливого злочину, систематично (більше двох разів протягом місяця) не виходив на громадські роботи, а саме ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з порядком відбування призначеного судом покарання та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, згідно наказу КП «Еко-Сан» від 17.10.2019 року за № 30 та розробленого графіка на листопад 2019 року, затвердженого 31.10.2019 року, повинен був відпрацювати 84 години громадських робіт протягом листопада 2019 року. Діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період з 27 листопада 2019 року по 29 листопада 2019 року включно, без поважних причин не з`явився до КП «Еко-Сан» для виконання громадських робіт, чим порушив порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт. Після цього засуджений ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, який, згідно розробленого в КП «Еко-Сан» графіка на грудень 2019 року, затвердженого 29.11.2019 року, повинен був відпрацювати 84 години громадських робіт протягом грудня 2019 року, однак в період з 02 грудня 2019 року по 04 грудня 2019 року включно, без поважних причин не з`явився до КП «Еко-Сан» для виконання громадських робіт, чим порушив порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт, а 05 грудня 2019 року ОСОБА_1 надав до Лозівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» письмове пояснення, що він достовірно знаючи про правові наслідки ухилення від відбування покарання, відмовляється у подальшому відбувати даний вид покарання, тим самим не відпрацювавши 132 години з призначеного йому покарання, чим порушив порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт.

Обвинувачений ОСОБА_1 себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах, також повністю визнав цивільний позов. Пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 07 лютого 2019 року, близько 17:30 години, він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився біля банкомату «ПриватБанк», який розташований за адресою: м. Лозова, Харківська область, м-н 3, буд. 37, де побачив ОСОБА_2 , яка зняла грошові кошти з вказаного банкомату, після чого він зайшов за адресою мешкання потерпілої ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , де відкрито заволодів належною їй жіночою сумкою. Після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. Крім цього, 09 листопада 2019 року близько 10-00 години він знаходився біля подвір`я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_3 та в якому тимчасово проживала ОСОБА_4 , куди він прийшов збирати волоські горіхи. На території вказаного домоволодіння побачив будинок, двері якого були замкнені навісним замком, після чого у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна з вказаного будинку. Він 09.11.2019 року близько 21-00 години, прийшов на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , зірвав рукою навісний замок з вхідних дверей будинку, проник до нього, звідки таємно викрав індукційну плиту, мультиварку, електроплиту на два плоскі тени, електродриль ударну, електричний лобзик та планшет. Після вчинення вищевказаного злочину з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Крім того, в середині листопада 2019 року, він знаходився на дачній ділянці, розташованій поблизу с. Нестеліївка, Лозівського району, Харківської області, де в кінці дачної ділянки, біля лісосмуги знайшов кущ рослини коноплі. Він зірвав кілька гілок з листям зі знайденого ним куща рослини коноплі та переніс їх у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_5 , руками подрібнив їх, склав у полімерний пакет та залишив їх висихати та з цього часу почав його зберігати. 05 грудня 2019 року близько 15-30 години він забрав з підвалу пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, та переніс його зберігаючи у кишені свого одягу у двір будинку АДРЕСА_7 на АДРЕСА_8 , де почав вживати придбане ним спиртне. Під час розпиття спритних напоїв, він був затриманий співробітниками СРПП № 3 Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, відносно нього було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 178 КпАП України, та при складенні протоколу про адміністративне затримання, поліцейським ОСОБА_5 було проведено його поверхневий огляд, під час якого виявлено та вилучено пакет з особливо небезпечним засобом каннабісом, який він зберігав при собі без мети збуту. Також, згідно вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2019 року, який набрав законної сили 07.10.2019 року він визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та йому призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт. З 10.10.2019 року він перебував на обліку в Лозівському МРВ філії Державної установи «Центр пробації», як засуджений за вчинення корисливого злочину, систематично не виходив на громадські роботи, а 05 грудня 2019 року надав до Лозівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» письмове пояснення, що відмовляється у подальшому відбувати даний вид покарання, тим самим не відпрацювавши 132 години з призначеного йому покарання, чим порушив порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним 07.02.2019 року підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Також суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла.

Також суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Також суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даних кримінальних правопорушеннях і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини невеликої, середньої тяжкості, а також тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2014 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання опіоїдів із шкідливими наслідками, має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально позитивно, військовозобов`язаний.

Обвинувачений ОСОБА_1 прийняв участь у підготовці досудової доповіді від 30.01.2020 року.

Оцінка виявила дуже високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується високою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації від 30.01.2020 року, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, загальний рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, тому застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2019 року був засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України до 240 годин громадських робіт.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України до постановлення вироку Лозівським міськрайонним судом Харківської області від 05.09.2019 року, в зв`язку з чим при визначенні покарання обвинуваченому суд застосовує правила ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Також при призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2019 року засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України і йому призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт, але до повного відбуття покарання знов скоїв злочини, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид. Так, одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків в сумі 6067 гривень 33 копійок, моральної шкоди в сумі 2000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 6067 гривень 33 копійки, суд задовольняє повністю та стягує з обвинуваченого на користь цивільного позивача завдану матеріальну шкоду в сумі 6067 гривень 33 копійки, так як позовна вимога знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 в частині стягнення відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000,00 гривень, то суд задовольняє його повністю, виходячи з наступного.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у спричиненні фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду від 25.05.2001), згідно якого у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Крім того, у вказаній Постанові, в п. 9 звернуто увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з якої вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

В результаті скоєння злочину потерпілій ОСОБА_2 були завдані душевні страждання, в зв`язку з чим суд задовольняє її позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 гривень, яка виходячи з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, має бути відшкодована одноразово в грошовому вираженні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду не обирався.

Тому суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня проголошення вироку.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 вересня 2019 року у виді 10 (десяти) днів позбавлення волі, визначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 10 (десять) днів.

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 389 КК України та піддати його покаранню:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 389 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2020 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 190 КК України, і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

До вступу вироку в законну силу обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 27 лютого 2020 року.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. В`язова, Краснокутського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_10 , в рахунок відшкодування майнової шкоди 6067 гривень 33 копійки, моральної шкоди у розмірі 2000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), р/р UA298999980313050115000020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2229СЕ-19 від 12.09.2019 року в розмірі 628,04 гривень та судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 3/3439се-19 від 18.12.2019 року в розмірі 942 гривні 06 копійок.

Речові докази по справі:

- зарядний пристрій марки «Besiter», моделі RT 5600, 5200 mAh, 16 Wt без комплектуючих, жіночу косметичку із тканини, яка застібається на блискавку з клітчастим малюнком червоно-синього кольору, жіночу сумку шкіряну коричневого кольору, лакову, з малюнком рептилії, розміром 35х30х14 з ручкою довжиною 39 см та ручкою довжиною 125 см, які належать потерпілій ОСОБА_2 та передані їй на відповідальне зберігання під розписку - залишити останній;

- індукційну елекроплиту марки «Mora», моделі «ISG2000SP», в корпусі чорного кольору на одну конфорку, яка була у використанні; мультиварку марки «Smart», моделі «R140SS», на 900 Вт, ємністю на 5 літрів, серійний № НОМЕР_3 , яка була у використанні в корпусі металевому сріблястого кольору з пластмасовими вставками білого кольору; електродриль ударну марки «Bosch» в корпусі зеленого кольору з двома зйомними викрутками, які належать потерпілій ОСОБА_4 та передані їй на відповідальне зберігання під розписку - залишити останній;

- особливо-небезпечний наркотичний засіб каннабіс вагою 6,4705 грам в перерахунку на суху речовину вагою 5,9753 грам, які передані на зберігання до управління логістики МТЗ ГУНП в Харківській області (квитанція 11235 від 23.12.2019 року) - знищити як такий, що не має цінності;

- диск DVD-R на 4,7 GB/120MIN16x марки «Artex» з фрагментом відеозапису службової нагрудної відеокамери № 674 поліцейського, долучений до кримінального провадження № 12019220380001674 від 11.11.2019 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова