Вирок № 87883249, 27.02.2020, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1160/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2020смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Бібленко І.С.,

прокурора - Чайченка Д.Є.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12019220360000404 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Краснокутськ Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, військовозобов`язаного, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,згідно ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

30 липня 2019 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи на подвір`ї домоволодіння по АДРЕСА_2 , маючий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, маючи мету незаконного збагачення, скориставшись зручними обставинам, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він помічений ніким не буде, таємно викрав металеві тиски , чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19130 від 10.10.2019 р., на загальну суму 450,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечував факту його вчинення при вищевикладених обставинах, пояснивши, що скоїв крадіжку чужого майна.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах встановлених у ході судового розгляду та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Визначаючи міру покарання для ОСОБА_2 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Вивченням особи ОСОБА_2 судом встановлено, що він осудний, не судимий ,згідно ст.89 КК України , не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога КНП» Краснокутська ЦРЛ» не перебуває, зареєстрований та проживає на території Краснокутської селищної ради , яка компрометуючими матеріалами відносно нього не володіє.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, думку потерпілої ,яка на суворому покаранні не наполягала, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України, у виді штрафу. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також є достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

По справі є витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 19130 від 10.10.2019 року в сумі 785 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 11.09.2019 року, на металеві тиски , - підлягає скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп..

Речові докази:

- металеві тиски, повернути потерпілій ОСОБА_1 , згідно зберігальної розписки.

Арешт, накладений на металеві тиски - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави в сумі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., які зарахувати на р/р 31419544020005, код доходів 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л. В. Вовк