Рішення № 87883131, 19.02.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8389/18

Провадження № 2/643/279/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання –Насирової М.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт»- Колеснікова А.Г.

третьої особи – Білоножка Ю ОСОБА_3 В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Наталія Олександрівна, ОСОБА_5 , Московський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області про визнання недійсним звернення стягнення на предмет іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому після зменшення позовних вимог, просить визнати недійсним звернення відповідачем ТОВ «ФК «Фінрайт» стягнення на предмет іпотеки – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за іпотечним договором, серія та номер:1255, посвідчений 16.04.2008року приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.О. шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41160852 від 18.05.2018року, яке прийняв ОСОБА_6 , КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради, Харківська область на підставі якого право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ТОВ «ФК «Фінрайт» та відновити становище, яке існувало до порушення; визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «ФК «Фінрайт» та ОСОБА_4 , серія та номер 2636, виданого 12.07.2018року, видавник Лавінда Н.О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та передати її ОСОБА_1 ; стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору 2819,20грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 26.05.1997 року він разом із дружиною ОСОБА_7 набули у спільну часткову власність, в порядку приватизації державного житлового фонду, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 16.04.2008року укладено Договір кредиту №513Т-52 між АК «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_5 , у відповідності до якого останній отримав у користування кредитні кошти у сумі 42000,00 доларів США зі сплатою 14,00 процентів річних на строк з 15.04.2008 року по 16.04.2018року. В якості забезпечення ОСОБА_5 зобов`язань щодо погашення заборгованості за Договором кредиту №513Т-52 від 16.04.2008року, в день укладення Договору кредиту між АК «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 укладено договір іпотеки №513Т-52-1 від 16.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О., реєстраційний №1255, згідно якого передано в іпотеку АК «Брокбізнесбанк» нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцям на підставі права власності. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.10.2010 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про дострокове погашення заборгованості за кредитом і відсотками за користування кредитними коштами та про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів 437381,86грн. та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 22.02.2013року на підставі виконавчого листа №2-1589/10 виданого 21.06.2012 року Фрунзенським районним судом м.Харкова, Московським ВДВС ХМУЮ в Харківській області відкрито виконавче провадження №ВП 36868513. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, та він є єдиним спадкоємцем хто прийняв спадщину після її смерті, однак право власності на Ѕ частку квартири до цього часу не оформив. 27.05.2015року ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова встановлений порядок та спосіб виконання заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.10.2010р. у справі за позовом ПАТ «БрокбізнесБанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про погашення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, та надано ПАТ «БрокбізнесБанк» право від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укласти договір купівлі-продажу квартири з іншою особою-покупцем за початковою ціною реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб`єктом оціночної діяльності та стадії оцінки квартири. Після прийняття заочного рішення Фрунзенським районним судом м.Харкова від 13.10.2010року за період з 04.03.2010року по 19.04.2014року сплачені кошти в якості погашення задоволених вимог кредитора за Договором кредиту №513Т-52 від 16.04.2008 року у загальній сумі 26483,37 доларів США. 18.11.2015 року ОСОБА_5 звернувся із запитом – довідкою до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанку» про надання остаточної інформації щодо звірки по виплатам та погашення заборгованості в цілому. Зазначений запит залишено без відповіді. 22.11.2017 року у відповідності до протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-10-17-000058-a від 26.10.2017 року ТОВ «ФК «Фінрайт» придбала за 168 008,00грн. у ПАТ «Брокбізнесбанк» право вимоги за Договором кредиту №513 від 16.04.2008 року, та договорами забезпечення виконання зобов`язань. Відповідно до Договору №202 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.11.2017 року ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило шляхом продажу ТОВ «ФК «Фінрайт» право вимоги за договорами зазначеними в Додатку №1 до договору, в тому числі за Договором кредиту №513Т-52 від 16.04.2008 року, та Договором іпотеки №513Т від 16.04.2008року. 26.03.2018 року ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова, замінено сторону ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії на його правонаступника - ТОВ «Фінансова Компанія «Фінрайт» з виконання заочного рішення від 13.10.2010року у цивільній справі №2-1589/10 за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про дострокове погашення заборгованості за кредитом і відсотками за користування кредитними коштами та про звернення стягнення на предмет іпотеки. 07.06.2018року він отримав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за запитом відносної своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якої власником квартири є ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт». Право власності зареєстровано 18.05.2018року Державним реєстратором Жбадиським О.М. на підставі іпотечного договору №513Т-52-1 від 16.04.2008року, а також договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.11.2017року. 12.07.2018року, у відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за його запитом, стало відомо що власником спірної кватири зазначений ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2018року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавінда Н.О. Вважає рішення відповідача КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради про реєстраці. за ТОВ «ФК «Фінрайт» як за іпотекодержателем права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , є незаконним та, як наслідок, таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийняте відповідачем КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради з грубим порушенням вимог ЗУ «Про іпотеку» та укладеного між іпотекодавцями та іпотекодержателем Договору іпотеки №513Т-52-1 від 16.04.2008року, в порушення вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та приписів ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Так, положенням ч.3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» передбачено три окремі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Всі ці три підстави були передбачені у п.7.3 договору іпотеки №513Т-52-1. В той же час, таке стягнення не може відбуватись одночасно у два способи. Як зазначено вище, первинний кредитор за договором іпотеки – ПАТ «Брокбізнесбанк» обрав судовий спосіб стягнення на предмет іпотеки. Рішення суду не скасовано, набрало законної сили та в частині накладення стягнення на предмет іпотеки підлягає виконанню після закінчення мораторію встановленого ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Незважаючи на те, що право на накладення стягнення на предмет іпотеки за договором №513Т-52-1 вже було реалізовано – кредитором обрано судовий спосіб стягнення на предмет іпотеки, новий кредитор реалізував це право повторно, реалізувавши позасудовий спосіб накладення стягнення на предмет іпотеки, передбачений ст.37 ЗУ «Про іпотеку». Таким чином існує судове рішення про стягнення боргу з позивача та накладення стягнення на предмет іпотеки, здійснюється виконавче провадження щодо його примусового виконання, однак сам предмет іпотеки вже вибув із власності кредитора за іншою правовою підставою. Крім того, стягнення на предмет іпотеки ТОВ «ФК «Фінрайт» було проведено з порушенням процедури передбаченої договором іпотеки №513Т-52-1, а саме, оцінка спірної квартири, що є предметом іпотеки, іпотекодержателем не проводилася, встановити якою на момент реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Фінрайт» була її вартість – є неможливим, що унеможливлює з`ясування суми заборгованості позивача за кредитним Договором №513Т-52 від 16.04.2008року, яку було погашено шляхом визнання права власності на предмет іпотеки. Враховуючи наведене, звернення стягнення на предмет іпотеки – спірну квартиру проведено без оцінки предмета іпотеки, що є порушенням п. 7.5.1 Договору іпотеки №513Т-52-1, ч.4 ст.36, ч.5 ст.37 ЗУ «Про іпотеку». Державним реєстратором в порушення положень ст.37 ЗУ «Про іпотеку» було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Фінрайт», а тому вказане рішення підлягає скасуванню. Крім того, кредит, який був забезпечений іпотекою квартири є споживчим, а у власності позивача відсутнє будь яке інше нерухоме майно і спірна квартира є його місцем постійного проживання, а тому враховуючи норми ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014року відповідач ТОВ «ФК «Фінрайт» не мав права стягувати предмет іпотеки на свою користь. Враховуючи норми ст.ст. 203, 328, 215 ЦК України, звернення ТОВ «ФК «Фінрайт» стягнення на предмет іпотеки є недійним, у зв`язку з порушенням ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Окрім того, враховуючи, що спірна квартира вибула без волі його власника на підставі незаконного рішення державного реєстратора КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради, то він має право витребувати це майно від добросовісного набувача на підставі ст.388 ЦК України. При скасуванні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.05.2018року, яке прийняв відповідач КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради, на підставі якого право власності на квартиру перейшло до відповідача ТОВ «ФК «Фінрайт» шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, то необхідно керуватись ст.216 ЦКУ, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.216, 388 ЦК України, виникає необхідність застосування наслідків недійсності правочину та визнання за ним право власності на квартиру.

Представником відповідача директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» - Погорєловим Ю.А. надано до суду відзиви на позов, в яких останній просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що у зв`язку з невиконанням позичальником боргових зобов`язань ТОВ «ФК «Фінрайт» як Іпотекодержатель звернулось до Іпотекодавця та позичальника з вимогою від 29.11.2017року про виконання зобов`язання, яку було отримано позивачем 19.01.2018року та третьою особою ОСОБА_5 02 та 04 грудня 2017року, але яку було проігноровано. У зв`язку зі невиконанням основного зобов`язання у строк, встановлений у вказаній вимозі, ТОВ «ФК «Фінрайт», 15.05.2018року відповідно до вимог ст.37 ЗУ «Про іпотеку», п.п.7.5, 7.5.1 Договору іпотеки звернулось до державного реєстратора КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради з заявою про державну реєстрацію права власності 28199504, чим реалізувало своє право звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень визначено Законом про державну реєстрацію прав, а перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав визначено «Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженим Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015року. До заяви №28199504 від 15.05.2018 року заявником долучено наступні документи: договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.11.2017року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І.; вимога про усунення порушення від 29.11.2017 (іпотекодавцю та позичальнику); іпотечний договір від 16.04.2008року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.О.; повідомлення-розписка про вручення відправлення спецзв`язку; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_5 ; опис документів, що направляються цінним листом на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_7 від 29.11.2017року; Договір №202 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.11.2017р.; опис документів, що направляються цінним листом на ім`я ОСОБА_5 від 29.11.2017року. Таким чином, ТОВ «ФК «Фінрайт» у процедурі державної реєстрації права власності на підставі застереження в іпотечному договорі було подано всі документи, необхідні для реєстрації та визначені п.61 Порядку. Ст.24 Закону про державу реєстрацію прав, передбачено перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, який є вичерпним. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, передбачених цим законом, заборонена. Позивач не просить суд визнати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень протиправними та/або прийнятим з порушенням вимог закону, та не надає жодних доказів, з яких можливо було б зробити висновок про неправомірність дій державного реєстратора. Отже, таке рішення прийнято у спосіб, порядок та у межах повноважень державного реєстратора, передбачених законодавством, є законним. За відсутності встановлення протиправності вказаних рішень державного реєстратора, такі рішення не можуть бути скасованими. Позивач не наводить посилання на норми законів, якими забороняється одночасно застосування різних способів захисту цивільних прав, передбачених законом або договором. До позовної заяви не додано доказів здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в частині звернення стягнення, одночасно із позасудовим зверненням стягнення на предмет іпотеки. Твердження позивача про примусове виконання рішення суду в частині звернення стягнення на квартиру не підтверджується належними та достовірними доказами. Крім того зазначає, що для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку. Вимога позивача про визнання недійсним звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставною, оскільки сторони погодили таку умову у вищезазначених пунктах Договору іпотеки, а зазначений договір є чинним та обов`язковим сторонами до виконання. Щодо мораторію, то представник відповідача зазначає, що цивільно-правові відносини сторін Договору іпотеки з реєстрації права власності на предмет іпотеки врегульовані сторонами у тексті Договору іпотеки вільно на власний розсуд, добровільно та без будь-якого примусу, таким чином, примусового стягнення (відчуження без згоди власника) не відбулося, отже ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до вказаних правовідносин не застосовується. Крім того, питання наявності чи відсутності або розміру заборгованості за основним зобов`язанням не є предметом доказування, а тому надані позивачем копії квитанцій не є належними доказами у даній справі. Також не відповідає дійсності твердження позивача про відсутність оцінки майна, оскільки відповідачем було проведено оцінку на момент набуття предмету іпотеки.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 02.07.2018року, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 06.07.2018року було вжито заходи забезпечення позову.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 30.10.2018року було витребовано докази у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голій Людмили Ігорівни, у Комунального підприємства «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради, у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Наталії Олександрівни.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 11.01.2019року, застосовано до Комунального підприємства «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 03.04.2019року було витребувано докази у Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 01.07.2019року, прийнято заяву про зменшення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 25.07.2019року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт»- Колесніков А.Г. в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити з підстав викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідачі: Комунальне підприємство «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради, ОСОБА_4 , третя особа- Московський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Третя особа- приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Н.О. в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи у її відсутності.

Суд, заслухавши позивача, його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_8 , третю особу ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , по Ѕ частині належала квартира за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 26.05.1997 року Реєстраційний №5-97-82569 /Том 1, а.с.9, 10-11/.

ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 /Том 1, а.с.30/.

16.04.2008року між АК «Брокбізнесбанк» та третьою особою ОСОБА_5 укладено Кредитний договір №513Т-52, у відповідності до якого останній отримав у користування кредитні кошти у сумі 42000,00 доларів США зі сплатою 14,00 процентів річних на строк з 16.04.2008 року по 16.04.2018року /Том 1, а.с. 13-16/.

В якості забезпечення ОСОБА_5 зобов`язань щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №513Т-52 від 16.04.2008року, між АК «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_7 укладено Іпотечний договір №513Т-52-1 від 16.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О., реєстраційний №1256, згідно якого передано в іпотеку АК «Брокбізнесбанк» нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцям на підставі права власності /том 1, а.с.17-21/.

Як встановлено в судовому засіданні, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.10.2010 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про дострокове погашення заборгованості за кредитом і відсотками за користування кредитними коштами та про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів 437381,86грн. та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір по 566,67грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи по 40,00грн. з кожного.

На підставі вказаного рішення, 21.06.2012року було видано виконавчий лист про стягнення солідарно заборгованості з боржника ОСОБА_1 /том 1, а.с.172/.

Постановою державного виконавця Московського відділу ДВС ХИУЮ ,22.02.2013року було відкрито виконавче провадження № 36868513 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 566,67грн. /том 1, а.с.173/.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27.05.2015року, було встановлено порядок та спосіб виконання заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.10.2010року у справі за позовом ПАТ «БрокбізнесБанк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про погашення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі Іпотечного договору №513Т-52-1, посвідченого 16.04.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О., звернуто стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «БрокбізнесБанк» за кредитним договором №513Т-52 від 16.04.2008р. у загальному розмірі 437 381, 86грн., із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 ЗУ «Про іпотеку», для чого ПАТ «Брокбізнесбанк» надано право від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири з іншою особою – покупцем за початковою ціною реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб`єктом оціночної діяльності (незалежними експертом) на стадії оцінки квартири /Том 1, а.с.174/.

Як вбачається з копій квитанцій, ОСОБА_5 в період з 2010року по лютий 2014року, після ухвалення рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.10.2010року частково погашалася заборгованість за кредитом /Том.1, а.с.176-200/.

18.11.2015року ОСОБА_5 було направлено до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» запит щодо надання довідки-виписки про сплату ним Кредитного Договору /Том 1, а.с.175/.

Крім того, відповідно до договору №202 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.11.2017року, ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» набуло право вимоги за Кредитним договором №513Т-52 від 16.04.2008 року, укладеним між АБ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_5 /Том 1, а.с. 124-126/.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.11.2017року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Голій Л.І. та зареєстрованого в реєстрі за №1914, ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» набуло право вимоги за Іпотечним договором №513Т-52-1, укладеним між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 /том 1, а.с.127,128/.

ТОВ «ФК «Фінрайт» як Іпотекодержатель звернулось до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 з вимогою від 29.11.2017року про виконання зобов`язання, яку було отримано позивачем ОСОБА_1 19.01.2018року та третьою особою ОСОБА_5 02.12.2017року /Том 1, а.с.129, 130,131/.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26.03.2018року, замінено сторону ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» з виконання заочного рішення від 13.10.2010року у цивільній справі №2-1589/10 за позовом ПАТ «БрокбізнесБанк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 про дострокове погашення заборгованості за кредитом і відсотками за користування кредитними коштами та про звернення стягнення на предмет іпотеки /Том 1, а.с.207-209/.

Як вбачається з повідомлення Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків ГТУЮ у Харківській області від 24.07.2018року, перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень було встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1589/10 від 21.06.2012року, що видав Фрунзенський районний суд м. Харкова про звернення стягнення на двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 було закінчено на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа) /Том. 1, а.с.72/

Як вбачається з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41160852, 18.05.2018року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради Харківської області, розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 15.05.2018року та вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» /Том 3, а.с.37/. На підставі вказаного рішення, квартира була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» /Том 3, а.с.38/.

Зі звіту про оцінку майна, замовленого ТОВ «ФК «Фінрайт» та складеного 15.05.2018року суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_9 , вбачається, що ринкова вартість квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 470 000,00грн.

Крім того, відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 12.07.2018року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2636, ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» передало у власність ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_4 , 96/153 /Том2, а.с.163/.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За правилами ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» є три різні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса та договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, у тому числі, й статтями 35-37 Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до вимог ст. 36 Закону, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з пунктом 7.1 іпотечного договору № 513Т-52 від 16.04.2008 року, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання по Кредитному договору в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки.

Пунктом 7.3 іпотечного договору, передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов`язання по Кредитному договору в порядку, встановленому ст.37 ЗУ «Про іпотеку» та умовами цього Договору; продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 ЗУ «Про іпотеку» та умовами цього Договору.

Пунктом 7.4 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п 7.3. цього Договору.

Пунктом 7.5 іпотечного договору передбачено, що за рішенням Іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку, передбаченому цим Застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке визнається Сторонами договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.5.1 іпотечного договору, у випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодавець цим Договором підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю Предмета іпотеки. При цьому вартість набуття у власність Предмета іпотеки визначається на підставі оцінки Предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Іпотекодавець підписанням цього Договору засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього Договору, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається. Цей договір має силу правовстановлюючого документу та засвідчує перехід права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя.

Згідно з ч.1 ст. 37 Закону Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Таким чином, позивач набув право власності на предмет іпотеки на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» (передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки) та відповідного застереження в іпотечному договорі.

Тлумачення статті 37 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі), який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань не може вважатися примусовим стягненням (відчуженням без згоди власника). Оскільки таке право іпотекодержателя на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань виникло на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), згоду на яке надано іпотекодавцем шляхом підписання відповідного договору.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 464/8589/15-ц (провадження № 61-10874сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі 643/17966/14-ц (провадження 14-203цс19).

Твердження позивача про те, що існує рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та право на накладення стягнення на предмет іпотеки за договором №513Т-52-1 вже було реалізовано первісним кредитором та обрано судовий спосіб захисту, а новий кредитор ТОВ «ФК «Фінрайт» реалізував це право повторно, та таке стягнення не може відбуватися одночасно двома способами, суд відхиляє з наступних підстав.

Дійсно, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.10.2010 року позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Харківської філії до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про дострокове погашення заборгованості за кредитом і відсотками за користування кредитними коштами та про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів 437381,86грн. та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір по 566,67грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи по 40,00грн. з кожного.

Рішення набрало законної сили та є чинним, однак, відомостей щодо його примусового виконання матеріали справи не містять, мається лише постанова про відкриття виконавчого провадження та відомості про те, що було закінчено на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Проте, існування зазначеного судового рішення за умови його невиконання не перешкоджає зверненню стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, оскільки право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить новому іпотекодержателю, на користь якого відступлено право вимоги.

Також не заслуговують на увагу твердження позивача про відсутність правових підстав для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Фінрайт» виходячи з того, що не було проведено оцінку іпотечного майна суб`єктом оціночної діяльності на час набуття у власність предмета іпотеки, оскільки як вже було встановлено, на замовлення ТОВ «ФК «Фінрайт» 15.05.2018року суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_9 було складено звіт про оцінку майна, з якого вбачається, що ринкова вартість квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складає 470 000,00грн.

Також є безпідставними доводи позивача про те, що ТОВ «ФК «Фінрайт» не мало право стягувати предмет іпотеки, оскільки до спірних правовідносин підлягав застосуванню Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Надані позивачем на підтвердження сплати кредиту копії квитанцій суд не бере до уваги, оскільки вони є не належними доказами, оскільки розмір заборгованості за основним зобов`язанням не є предметом доказування в даній справі.

Так, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

У справі, що розглядається, звернення стягнення на квартиру ОСОБА_1 як предмет іпотеки шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем здійснено не у примусовому порядку, оскільки ОСОБА_1 надав іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя.

Тобто, реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Фінрайт» здійснена за згодою ОСОБА_1 , що висловлена у договору іпотеки, а тому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частиною 4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Крім того, вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації визначений частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний реєстратор під час реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Фінрайт» діяв в межах повноважень та на підставі Закону, а тому відсутні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41160852 від 18.05.2018року, яке прийняв ОСОБА_6 , КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради, Харківська область на підставі якого право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ТОВ «ФК «Фінрайт» та відновлення становища, яке існувало до порушення, у зв`язку з чим в цій частині позову суд відмовляє у задоволенні.

Крім того, відсутні підстави, передбачені ст.ст.203, 215,216, 328, 388 ЦК України для визнання недійсним Договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ТОВ «ФК «Фінрайт» та ОСОБА_4 , та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру, а також витребування у ОСОБА_4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 та передання її ОСОБА_1 , оскільки вони є похідними вимогами, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

В задоволенні вимог позивача про визнання недійсним звернення відповідача ТОВ «ФК «Фінрайт» про стягнення на предмет іпотеки – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за іпотечним договором, серія та номер:1255, посвідчений 16.04.2008року приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.О. шляхом набуття права власності на предмет іпотеки суд також відмовляє, оскільки звернення відповідача до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на майно з подальшою реєстрацією такого права, не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, який може бути визнано недійсним в судовому порядку.

Окрім цього, ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного суд скасовує заходи забезпечення позову, накладених ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 06.07.2018року.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265,ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до Комунального підприємства «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради /Харківська область, Дергачівський район, с. Протопопівка, вул. Центральна,47/, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» /м.Харків, вул. Дружби Народів, 228Б/, ОСОБА_4 / АДРЕСА_5 /, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Наталія Олександрівна /м.Харків, вул. Сумська, 80/, ОСОБА_5 / АДРЕСА_6 /, Московський відділ державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області /м.Харків, пл.Захисників України, 7/8, 7-й поверх/ про визнання недійсним звернення стягнення на предмет іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна - залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 06.07.2018року, у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.02.2020року.

Суддя - Т.М.Довготько