Ухвала суду № 87880377, 27.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1721/20 1-кс/335/998/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя – Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., адвоката Жданова М.О. в інтересах ОСОБА_1 , слідчого Владійчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області капітана податкової міліції Владійчук В.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури Запорізької області Гріпас О.Ю. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №32020080000000009 від 23.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.204 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області капітан податкової міліції Владійчук В.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури Запорізької області Гріпас О.Ю. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №32020080000000009 від 23.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.204 КК України.

Клопотання обґрунтано тим, що 22.02.2020 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено огляд приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 16-А. До моменту початку огляду, ОСОБА_1 надавав добровільну згоду на проведення огляду за врахованою адресою. Під час огляду, у ОСОБА_1 виявлено та вилучено:

пляшки горілка «Вдала», ємністю 0,5 літрів, у кількості 4618 шт.; пляшки горілка «Вдала», ємністю 0,25 літрів, у кількості 4586 шт., які в той же день передані на зберігання до ТОВ «ВКФ» Азовоптторг» (код ЄДРПОУ 25222351, адреса складських приміщень: м. Запоріжжя, вул. Гребельна 5).Під час надання пояснень, ОСОБА_1 повідомив, що перебуваючи у скрутному матеріальному становищі вирішив здійснювати реалізацію алкогольних виробів, які придбавав через мережу «Інтернет». Для зберігання алкогольної продукції, на підставі усних домовленостей орендував приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 .

За даним фактом 23.02.2020 року було відкрите кримінальне провадження № №32020080000000009 від 23.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.204 КК України. 24.02.2020 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області в рамках розслідування кримінального провадження №32020080000000009 проведено огляд вказаного вище майна, про що складено відповідний протокол. В ході проведення огляду відібрано зразки алкогольної продукції, обклеєної марками акцизного податку України для проведення судово-хімічної та технічної експертиз.25.02.2020 СУ ФР ГУ ДФС області винесено постанову про проведення судово-хімічної експертизи спиртовмісних рідин та технічної експертизи документів (марок акцизного податку).

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував, зазначав, що слідчим пропущено строк звернення до слідчого судді, а визначених ст. 171 КПК України підстав для накладення арешту, немає.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, представника власника майна, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, зокрема, повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Частина 5 ст. 132 КПК України встановлює, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Аналогічна вимога передбачена у ч.2 ст. 171 КПК України

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання вважає за доцільне повернути його прокурору для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, оскільки в порушення вимог ст. 171 КПК України у клопотанні не зазначена підстава та мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, не зазначено повний перелік майна і вид майна (повне найменування), що належить арештувати.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на вимоги ст. 173 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Проте, подане клопотання не містить обґрунтування наявності ризиків, а саме, можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а клопотанні взагалі про наявність ризиків не зазначено.

Більш того, з тексту клопотання слідчого вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених органом досудового розслідування та посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Окрім того, частиною 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Так, слідчий в клопотанні вказує, що майно, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт, було вилучено 22.02.2020 року, з клопотанням про накладення арешту на майно орган досудового розслідування звернувся 25.02.2020 року.

Таким чином, слідчим було пропущено строк звернення до суду з даним клопотанням про арешт майна. Питання щодо поновлення пропущеного строку в клопотанні не ставиться.

Окрім того, у клопотанні не зазначено підстав, визначених кримінальним процесуальним законодавством, для вилучення вказаного майна 22.02.2020 року, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, з урахуванням тих обставин, що згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань , а відповідно до ч. 3 цієї ж статті здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Вищевказане унеможливлює вирішення питання слідчим суддею про арешт майна, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити та врахувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, що є обов`язком слідчого судді в розумінні ч. 2 ст.173 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне повернути прокурору клопотання від 25.02.2020 року про арешт тимчасово вилученого майна для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-172 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області капітана податкової міліції Владійчук В.В., погоджене із прокурором відділу прокуратури Запорізької області Гріпас О.Ю. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №32020080000000009 від 23.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.204 КК України- повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків - 72 години.

Копію ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати слідчому та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Орджонікідзевського

районного суду м.Запоріжжя Ю.В. Апаллонова