Рішення № 87880338, 25.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 325/2144/19 2/335/744/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з Приазовського районного суду Запорізької області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого залишилась спадщина.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2019 року, до складу спадщини ввійшла недоотримана пенсії померлої особи за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року, яка складає 78 959,23 грн.

28.08.2019 року на вузлі (центру) поштового зв`язку, позивачеві було виплачено грошові кошти у розмірі 52 590,27 грн. Отже, різниця суми недоотриманої пенсії, яка повинна бути виплачена ОСОБА_1 складає 26 368,96 грн.

Згідно усної відповіді відповідача, підставою для невиплати у повному обсязі недоотриманої пенсії померлої стало те, що відповідачем була застосована ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до вимог якої недоотримана пенсіонером з власної вини пенсія виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії.

Проте, позивач не погоджується з такою відповіддю відповідача, та вважає, що в даних спірних правовідносин застосування підлягає саме ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як така, що регулює правовідносини, які виникли після смерті пенсіонера та після визнання певної суми недоотриманої пенсії спадщиною.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у вигляді недоотриманої суми спадщини в розмірі 26 368,96 грн., яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 850,00 грн.

Сторони, будучи належним чином викликаними, у судове засідання не з`явилися.

Позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у позові ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі та заяву про розгляд справи у відступіть представника Управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За викладеного суд ухвалює провести судове засідання без участі сторін, що узгоджується із положеннями ст. 211 ЦПК України та не здійснювати у відповідності до положень частини першої статті 247 цього Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер батько позивача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 26.04.2018 року складено відповідний актовий запис № 778, що підтверджується свідоцтвом виданого 26.04.2018 року Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та не заперечується відповідачем.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 04.04.2019 року державним нотаріусом Першої горлівської державної нотаріальної контори Фоменко О.М., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна гр. ОСОБА_2 , 1932 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року у загальній сумі 78 959,23 грн., яка зберігається у Приморському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та належить померлому на підставі довідки № 7778/04 від 07.12.2018 року, виданої цим же Управлінням Пенсійного фонду України.

Як вбачається з письмового відзиву Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, згідно разового доручення на виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 сформовано 28.08.2019 року за період з 18.08.2016 року по 30.09.2017 року на суму 52 590,27 грн. В усній відповіді ОСОБА_1 відповідачем було зазначено, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Оскільки звернення із заявою про виплату недоотриманої пенсії за свідоцтвом про право на спадщину за законом було 19.08.2019 року, розмір недоотриманої пенсії зменшився з врахуванням вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Таким чином, позивач, у встановленому законом порядку, набув право власності на грошову суму в розмірі 78 959,23 грн., шляхом її спадкування після смерті його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з письмового відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відповідач визнає право позивача лише на грошову суму у розмірі 52 590,27 грн.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що право на спадщину позивача підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04.04.2019 року, яке видане на його ім`я та не є предметом спору в дійсній справі.

Відповідно до положення ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надано належних доказів недійсності свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2019 року, яке видане на ім`я позивача.

Також, суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, у розмірі 26 368,98 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.

В частині вирішення спору про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

За приписами ст.ст. 137, 141 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у цивільній справі № 372/1010/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10. 2019 року між адвокатом ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 укладено договір № 6-н/2019 про надання правової допомоги, розрахунок послуг складає 1 850,00 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 25.10.2019 року, у зв`язку з чим суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 1 850,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування – задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 , в порядку спадкування нараховану, але не виплачену пенсію його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 26 368 (двадцять шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. та витрати, пов`язані з правничою допомогою, в сумі 1 850 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- представник позивача: адвокат Галій Сергій Анатолійович, адреса: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20490012, адреса: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б.

Суддя В.О. Макаров