Рішення № 87880155, 13.02.2020, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/382/19

Провадження № 2/329/183/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок знищення майна пожежею у розмірі 400277,2 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 09 січня 2019 року в торговому павільйоні № 26/1, в АДРЕСА_1 Гірняцький, м. Кіровське, Донецька область, який належить відповідачу, сталася пожежа, яка розповсюдилася на нежитлову будівлю з прибудовою, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є позивач. Внаслідок пожежі було знищено майно, що належить позивачу. Згідно висновку спеціаліста з причин пожежі – інженера відділення дослідження пожеж МНС, причиною пожежі стало загоряння в торговому павільйоні відповідача ОСОБА_3 ізольованої оболонки електропроводки, внаслідок аварійного режиму роботи в електромережі – первинне коротке замикання, яке у свою чергу виникло через усихання ізоляції електричних проводів. Вартість ремонтно-будівельних робіт нерухомого майна, відповідно до висновку № 658 експертного будівельно-технічного дослідження Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 20.02.2019, складає 245021 грн. Згідно висновку № 790-799 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 03.04.2019, складеного за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження, вартість повністю пошкоджених матеріальних цінностей, перелік яких міститься в зазначеному висновку, складає 155256,2 грн. Крім цього, витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження та експертного товарознавчого дослідження складають 4290 грн. та 7722 грн. Позивачем оцінено загальний розмір завданої матеріальної шкоди в сумі 412289,2 грн. Крім цього, позивач обґрунтовуючи наявність і розмір також моральної шкоди, посилається на те, що в результаті знищення майна пожежею, ОСОБА_1 зазнала моральних та душевних страждань, оскільки вона мала намір на ведення підприємницької діяльності з використанням зазначеної будівлі та майна, яке знаходилось в ній. Також, позивач ОСОБА_1 вимушена була змінити свій звичний уклад життя, витрачати кошти на проведення оцінки майна, юридичні послуги, час на збирання відповідних документів, внаслідок чого відчувала емоційний стрес. Розмір відшкодування моральної шкоди позивач оцінює в 100000 грн.

Представником відповідача 14.08.2019 до суду надано відзив на позов, в якому представник відповідача просить залишити позовні вимоги без задоволення. У відзиві представник відповідача зазначає, що ОСОБА_3 дійсно є власником торгівельного павільйону “Квітка”, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , зазначений торгівельний павільйон перебуває в оренді у ОСОБА_5 з 02.05.2017 по теперішній час. ОСОБА_3 не був очевидцем пожежі, яка сталася 09.01.2019, оскільки він тривалий час не проживає у м.Хрестівка (Кіровське), яке є тимчасово окупованою територією України, через загрозу життю і здоров`ю його та членів його сім`ї. Представник відповідача ставить під сумнів висновки, що причиною пожежі стало первинне коротке замикання у торгівельному павільйоні відповідача, вважає, що причиною пожежі міг бути підпал з боку невідомих осіб. Крім того, у відзиві зазначається, що висновок спеціаліста з причин пожежі - інженера відділення дослідження пожежі МНС ОСОБА_6 , який не доданий до позову, Постанова № 3 про відмову у відкритті кримінальної справи від 17.01.2019 м. Кіровське, не можуть бути належними доказами у даній справі, які підтверджують наявність вини ОСОБА_3 щодо порушення правил пожежної безпеки, оскільки видані нелегітимними органами, які утворені «Донецькою Народною Республікою».

Представником відповідача 22.08.2019 надано доповнення до відзиву на позов, в якому представник відповідача зазначає, що надана позивачем копія постанови про закриття кримінального провадження від 25.02.2019, складена слідчим Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, не може бути належним, достовірним та достатнім доказом підтвердження того, що причиною пожежі, яка сталася є несправність електричної мережі торгівельного павільйону “Квітка”, який належить ОСОБА_3 .

Позивачем 11.09.2019 до суду надано відповідь на відзив, згідно якої ОСОБА_1 зазначає, що долучений до позову письмовий доказ - Постанова № 3 про відмову у відкритті кримінальної справи від 17.01.2019, може бути прийнята судом до уваги в якості доказу з урахуванням “Намібійських принципів”.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити. Позивач пояснила, що 09.01.2019 вона не була у м. Хрестівка (Кіровське) Донецької області, однак цього дня їй подзвонила її мати та повідомила, що горить належний позивачу магазин. Позивач зазначила, що з 2014 року вона в м. Кіровське Донецької області не приїздить. Будівля, в якій виникла пожежа знаходяться в оренді у ОСОБА_7 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що є всі підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що він не заперечує факт пожежі, однак його вини у пожежі, що сталася не має. ОСОБА_3 зазначив, що короткого замикання у належному йому торгівельному павільйоні, як це зазначеного у висновку експерта, бути не могло, а причиною пожежі міг бути підпал невстановленими особами.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні також просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що уі докази надані позивачем та його представником є недопустимими та недостовірними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працювала сторожем в торгівельному павільйоні (кіоскі), який належить ОСОБА_3 Орендувала кіоск ОСОБА_10 . Так, 09.01.2020 сталася пожежа в зазначеному торгівельному кіоску. Свідок бачила іскри в стіні, потім полум`я, запалювання сталося з коробки з електричним лічільником на стіні. Свідок пояснила, що вона схопила ганчірку та почала гасити полум`я, потім викликала по телефону пожежників, після цього вийшла з кіоску. Від магазину, належного відповідачу виходив перекинулося полум`я на магазин позивача. Відстань між кіоском ОСОБА_3 та іншими будівлями приблизно 1 метр. Свідок бачила як згорів кіоск ОСОБА_3 та кіоск ОСОБА_11 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , пояснила, що вона є матір`ю чоловіка позивача. Свідок прийшла на ринок, коли магазини ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вже горіли. Вона була на ринку до 06 год. 00 хв., поки пожежу не погасили.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснила, що заява на проведення експертного дослідження надійшла 01.02.2019. Зазначена у висновку експерта дата 01.01.2019 є технічною помилкою. Пояснила, що вона робила висновок на підставі документів, наданих заявником, цих документів було достатньо для оформлення для висновку. На місцевість в м.Кіровське Донецької області вона не виїжджала, оскільки наразі м.Кіровське є непідконтрольною територією і туди виїзд судових експертів неможливий.

Допитана в судовому засіданні експерт Загнітковська Н.О ОСОБА_14 пояснила, що вона робила висновок на підставі документів, наданих заявником, яких було достатньо для оформлення висновку.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 28.03.2014, посвідченого приватним нотаріусом Кіровського міського нотаріального округу Донецької області Бериндя А.Є., належить нежитлова будівля (магазин з прибудовою), розташована в АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.1.1 розділу 1 договору № 5 оренди нежилого приміщення і оснащення, що знаходиться у власності орендодавця, від 02.05.2017, орендодавець ( ОСОБА_3 ) здає орендареві ( ОСОБА_5 ) за плату в тимчасове користування нежиле приміщення, за адресою: м. Кіровське, біля ринку мікрорайону Гірняцький, торговий павільйон “Квітка”, для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами.

Згідно додаткової угоди № 2 до зазначеного договору від 21.12.2017, строк оренди нежилого приміщення встановлюється з 02.05.2017 по 31.12.2018, згідно додаткової угоди №3 до зазначеного договору від 19.12.2018, строк оренди установлюється з 02.05.2017 по 31.03.2020.

Відповідно до копії договору про постачання електричної енергії № ЕЛ-1-44/14626 від 12.07.2017, магазин “Квітка”, в Донецькій області, м. Кіровське, м-н Гірняцький, забезпечений постачанням електричної енергії.

Як вбачається із змісту Постанови № 3 про відмову у відкритті кримінальної справи від 17.01.2019 м. Кіровське (на мові оригіналу) “начальника группы НД и ПР – главного государственного инспектора по пожарному надзору города 32 ПСЧ ГПСО г. Шахтерск МЧС Донецкой Народной Республики”, 09.01.2019 о 03 год. 53 хв. до пожежно-рятівного отряду надійшло повідомлення про пожежу в торговому павільйоні ФОП ОСОБА_3 , за адресою: Донецька область, м. Кіровське, м-н Гірняцький, біля ринку ДП “Республіканський ринок № 26/1”. За результатами розгляду матеріалів, встановлено, що причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромереж. У відкритті кримінальної справи за фактом пожежі в торгівельному павільйоні, належному ФОП ОСОБА_3 , відмовлено у зв`язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст.253 КК ДНР.

Відповідно до копії постанови про закриття кримінального провадження слідчого Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області від 25.02.2019, кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 про пошкодження 09.01.2019 шляхом підпалу магазину “Продукти”, за адресою: Донецька область, м. Хрестівка, м-н Гірняцький,20, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно копії технічного висновку з причини пожежі (на мові оригіналу) “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ликвидации ІНФОРМАЦІЯ_2 Донецкой Народной Республики” від 13.01.2019, причиною пожежі стало загоряння в торговому павільйоні ФОП ОСОБА_3 ізоляційної оболонки електропроводки з розповсюдженням горіння на матеріал (пластик), що знаходився в осередку пожежі, в районі знаходження апарата обліку електроенергії, а потім - покрівлю магазину ФОП ОСОБА_1 , внаслідок виникнення аварійного режиму роботи в електромережі – первинне коротке замикання.

Відповідно до копії Звіту № 02/19-09 про проведення дослідження зміни властивостей матеріалів внаслідок внутрішнього чи зовнішнього теплового впливу, виданого (на мові оригіналу) “ ІНФОРМАЦІЯ_3 , пожарной безопасности и гражданской защиты “Респиратор” Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики”, на наданих на дослідження фрагментах зразків №2-№5 виявлені ознаки, характерні для аварійного режиму роботи в електромережі –первинне коротке замикання; на наданих на дослідження фрагментах зразків №6-№8 виявлені ознаки, характерні для аварійного режиму роботи в електромережі – вторинне коротке замикання.

Згідно копії висновку № 658 експертного будівельно - технічного дослідження Донецького науково-дослідного інститута судових експертиз Міністерства юстиції України від 20.02.2019, вартість ремонтно-відновлювальних робіт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке було пошкоджено внаслідок пожежі, складає 245021 грн.

Також внаслідок пожежі знищені матеріальні цінності, що знаходились в будівлі під час пожежі, перелік яких зазначений у висновку № 790-799 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження Донецького-науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 03.04.2019. Згідно копії зазначеного висновку, розмір матеріальної шкоди, завданої пожежею, внаслідок якої пошкоджене особисте майно: магазин “Продукти”, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , становить 155256,20 грн.

Позивачем оцінено загальний розмір завданої шкоди в сумі 400277,2 грн.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою та другої якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Судом встановлено, що 09.01.2020 в торговому павільйоні, що належить ФОП ОСОБА_3 , за адресою: Донецька області, м. Кіровське, м-н Гірняцький, біля ринку ДП “Республіканський ринок № 26/1”, сталася пожежа, що також визнано відповідачем.

Наявні докази, зокрема копія технічного висновку з причини пожежі (на мові оригіналу) “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики” дозволяє встановити, що причиною пожежі стало первинне коротке замикання в торговому павільйоні ФОП ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність протиправних дій відповідача, причинного зв`язку між діями відповідача та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та наявність вини відповідача, внаслідок дій якого спричинено збитки.

Так, протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки торгівельного павільйону. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок незабезпечення пожежної безпеки в торгівельному павільйоні відповідача відбулася пожежа, якою було завдано майнову (матеріальну) шкоду майну позивача.

У частині четвертій статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 як власник майна зобов`язаний належно виконувати обов`язок щодо забезпечення збереження об`єкта, яке перебуває у його власності, тобто саме власник несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди», коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

В свою чергу, наявність збитків позивачу внаслідок пожежі в розмірі 400277,2 грн., підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності, зокрема: висновком № 658 експертного будівельно - технічного дослідження, Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 20.02.2019, згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт нерухомого майна, яке було пошкоджено внаслідок пожежі, складає 245021 грн., висновком № 790-799 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження Донецького-науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 03.04.2019, згідно якого розмір матеріальної шкоди, завданої пожежею, становить 155256,20 грн.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275-р затверджено “Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” у тому числі й місто Кіровське.

Щодо прийняття до уваги в якості доказів: копії Постанови № 3 про відмову у відкритті кримінальної справи від 17.01.2019 м. Кіровське, копії технічного висновку з причини пожежі (на мові оригіналу) “ ІНФОРМАЦІЯ_5 Донецкой Народной Республики” від 13.01.2019, копії Звіту № 02/19-09 про проведення дослідження зміни властивостей матеріалів внаслідок внутрішнього чи зовнішнього теплового впливу, виданого (на мові оригіналу) “ ІНФОРМАЦІЯ_3 , пожарной безопасности и гражданской защиты “Респиратор” Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики”, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про пожежу, що сталася, виданих органами і установами, що знаходяться та фактично діють на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.10.2018, справа №235/2357/17, також звернув увагу на необхідність застосування правила «Намібійських винятків» та прийняття до уваги доказів, які видані органами і установами, що фактично діють на тимчасово непідконтрольній території. При цьому також звернув увагу, що це жодним чином не легітимізує таку владу, а лише захищає права мешканців окупованих територій.

На території м.Хрестівка (Кіровське) Донецької області органи державної влади України, експертні установи, які зареєстровані та здійснюють свою діяльність згідно українського законодавства не діють, а тому позивач був позбавлений можливості надати будь-які інші докази, окрім доказів, які створені органами і установами, які фактично діють на території м.Хрестівка (Кіровське) Донецької області та виконують функції органів пожежної безпеки та експертних установ.

Тому, вимога позивача про стягнення матеріальних збитків в сумі 400277,2 грн., є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, відповідач не надав до суду жодних доказів на підтвердження, спричиненої йому моральної шкоди, зокрема моральних страждань.

Таким чином, з урахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин справи, суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 4386,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 1166-1167, 1187-1188, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 81,141,263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 400277(чотириста тисяч двісті сімдесят сім тисяч) грн. 20 коп завдану внаслідок знищення її майна пожежею.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4386 (чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 97 коп пропорційно задоволеним вимогам.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя А.В.Богослов