
233 № 233/40/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Івко Руслана Фуркатовича, третя особа - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому зазначив, що 16 січня 2019 року він із дотриманням Правил дорожнього руху керував транспортним засобом Mercedes-Benz ATEGO, держаний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Дніпро по Полтавському шосе, 242 (як зазначено в оскаржуваній постанові), де був зупинений відповідачем, який зазначив, що позивач під час руху розмовляв по мобільному телефону, тримаючи його у руці. Він заперечив цей факт та запропонував відповідачеві оглянути його мобільний телефон для засвідчення відсутності дзвінків у цей час, що відповідач не зробив та склав оскаржувану постанову, не роз*яснивши позивачеві жодних вимог законодавства та його прав. На позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Не маючи часу позивач відмовився від підпису та поїхав, при цьому поштою відповідачем примірник постанови на його адресу направлений не був, зі змістом постанови позивач ознайомився лише у відділі виконавчої служби. Винесену постанову вважає незаконною та необґрунтованою, а процедуру її постановлення - грубо порушеною. Так, відповідачем не були роз*яснені позивачеві його права, вимоги ряду статей КУпАП та ст.. 63 Конституції України. Фактично розгляд справи відповідачем не проводився, всі обставини справи не досліджувалися. В оскаржуваній постанові не зазначено, яким саме пристроєм для зв`язку користувався позивач, чи обладнаний пристрій для зв*язку технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, як саме користувався позивач пристроєм для зв*язку, оскільки лише факт тримання не є правопорушенням. Тож, відповідачем не було встановлено беззаперечності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не було представлено жодного доказу, який би підтверджував факт його вчинення.
Посилаючись на викладене, позивач просить скасувати постанову серії АР № 883835 від 16 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі - закрити.
Судовою ухвалою від 17 січня 2020 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з даним позовом до відповідача у справі та строк звернення до суду поновлено.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с. 17).
Відповідач - інспектор роти 1 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Івко Р.Ф., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив справу розглядати у його відсутність (а.с. 45 зворот).
З письмового відзиву відповідача інспектор роти 1 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Івко Р.Ф. (а.с. 45) вбачається, що у встановлений час та місці відповідачем відносно позивача було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., у якій зазначено, що 16 січня 2019 року водій керував транспортним засобом Mercedes-Benz ATEGO, держаний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Дніпро по Полтавському шосе, 242, під час руху користувався приладом для зв*язку, тримаючи його у руці, чим порушив п. 2.9 «д» ПДР України.
Відповідач зазначив, що ним було повно та всебічно розглянуто справу про адміністративне правопорушення та прийнято обґрунтоване та законне рішення, процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення було дотримано. Позовну заяву ОСОБА_1 вважає такою, що взагалі не містить будь-якого обґрунтування, позивач посилається лише на процесуальні недоліки з боку відповідача, що самі по собі на його думку не можуть бути достатньою підставою для скасування постанови. У порушення вимог ст.. 161 КАС України позивачем не надано жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Зазначив, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапис з дня правопорушення не було збережено у зв*язку із закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі Управління патрульної поліції згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у письмових поясненнях по суті позову просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 30 зворот).
З письмових пояснень представника третьої особи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 . Департамент патрульної поліції вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позивач посилається лише на процесуальні недоліки з боку відповідача, що самі по собі не можуть бути достатньою підставою для скасування постанови. У порушення вимог ст.. 161 КАС України позивачем не надано жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапис з дня правопорушення не було збережено у зв*язку із закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі Управління патрульної поліції згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову (а.с. 27-31).
З*ясувавши позицію позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що 16 січня 2019 року інспектором взводу № 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Івко Р.Ф винесено постанову серія АР № 883835 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що останній 16 січня 2019 року приблизно о 14 годині 58 хвилин у м. Дніпро по Полтавському шосе, 242, керуючи транспортним засобом - Mercedes-Benz ATEGO, держаний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху користувався пристроями для зв`язку, тримаючи у руці, чим порушив. 2.9 «д» Правил дорожнього руху України (а.с. 7). ОСОБА_1 піддано стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Зі змісту постанови серія АР № 883835 вбачається, що ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).
Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У письмовому відзиві відповідачем зазначено, що процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапис з дня правопорушення не зберігся у зв*язку із закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі Управління патрульної поліції згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео (а.с. 45).
При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови (а.с. 7) в ній взагалі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис та фотозйомку.
Інші докази на підтвердження факту порушення 16 січня 2019 року позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України відсутні.
З огляду на імперативний обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а також у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 77 КАС України довести у подальшому перед судом правомірність своїх дій, і такі обставини повинні бути підтвердженні як належними, допустимими, достовірними, так і достатніми доказами, суд не може прийняти як доказ правомірності дій працівника поліції та законність винесення оскаржуваної постанови лише саму постанову.
Отже, відповідач беззаперечно правомірність свого рішення не довів, а повідомлені відповідачем у якості заперечень обставини, не спростовують доводів позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії АР № 883835 від 16 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.139 КАС України суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 7, 9, 122 КУпАП, п.2.9 «д» Правил дорожнього руху України керуючись ст. ст. 6, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до інспектора роти 1 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Івко Руслана Фуркатовича (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, Троїцька площа, 2-а), третя особа - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України(адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Скасувати постанову серія АР № 883835 від 16 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором взводу № 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Івко Русланом Фуркатовичем.
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 27 лютого 2020 року.
Суддя
Судове рішення № 87878913, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 27.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 233/40/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: