Вирок № 87876872, 27.02.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

27.02.2020

єдиний унікальний номер 397/181/19

провадження №1-кп/389/60/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Проценка О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Туманової С.В., прокурора Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області Буданцевої В.П., потерпілої ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Урсаленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120310000091 від 12 лютого 2018 року щодо

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Косарі Кам`янського району Черкаської області, громадянина України, освіта середня – спеціальна, працюючий не офіційно, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 12 листопада 2009 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області, за ч.1 ст.185 КК України, до покарання у виді 30 днів арешту, зі звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 09 червня 2010 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області, за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 27 вересня 2017 року Кам`янським районним судом Черкаської області, за ч.2 ст.289 КК України, до 5 років позбавлення волі зі звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за наступних обставин.

11 лютого 2018 року, приблизно о 05:00 годині, ОСОБА_2 приїхав в гості до свого дядька ОСОБА_3 , який проживає з співмешканкою ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

Цього-ж дня, ОСОБА_2 , в одній із кімнат, помітив жіночу сумку, належну ОСОБА_1 та у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, належного останній, з метою обернути його на свою користь.

11 лютого 2018 року, а період часу з 05.00 до 13.00 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його неправомірними діями не спостерігають сторонні особи, скориставшись тим, що господарі перебувають в іншій частині будинку, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з сумочки ОСОБА_1 банківську картку ПАТ «Державний Ощадний банк України», до якої був прикріплений аркуш паперу, із зазначенням PIN-коду «1520», на рахунку якої були грошові кошти в сумі 11230,00 грн., після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, використовуючи PIN - код зняв з банківської картки ПАТ «Державний Ощадний банк України» грошові кошти в сумі 11230,00 грн., які витратив на власний розсуд, чим своїми умисними, протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 11230,00 грн.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та надав суду показання, відповідно до яких, в лютому 2018 року, перебуваючи в гостях свого дядька ОСОБА_5 , у будинку по АДРЕСА_2 , впевнився, що його ніхто не бачить, після чого, з жіночої сумочки, яка знаходилась в одній із кімнат будинку, викрав банківську картку банку «Ощадбанк», до якої був прикріплений аркуш паперу з зазначенням PIN-коду «1520» та в подальшому, з вказаної картки, з банкомату, зняв грошові кошти в сумі 8000 грн., які витратив на свої потреби, після чого, за допомогою викраденої банківської картки також розраховувася за придбання різноманітних товарів.

В скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, вина останнього у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, підтверджується також показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка, будучи допитаною в судовому засіданні надала показання про те, що 11 лютого 2018 року, за місцем її проживання - по АДРЕСА_2 , приїхав ОСОБА_2 - племінник її співмешканця. Приїхав він рано вранці, вона дозволила йому переночувати, причину приїзду поянив тим, що хотів побачитись з братом. Вдень всі були зайняті своїми справами, чоловік був надворі, вона на кухні, діти гуляли, ОСОБА_6 перебував у будинку, а потім, ввечері поїхав до м.Кропивницький, бо мав намір йти в АТО. Після від`їзду обвинуваченого прийшла її сестра і попросила телефон подзвонити, так як її телефон зламався, вона пішла по телефон, який лежав в сумці в будинку і виявила, що немає банківських карток, а саме пенсійної картки та тієї банківської картки, де були грошові кошти на дітей. Почала з`ясовувати, де ділись картки, діти сказали, що біля сумки ходив обвинувачений. Наступного дня в банку з`ясувала, що з картки "Ощадбанку" знято 11230,00 грн. в різних місцях. Вона зрозуміла, що гроші зняв ОСОБА_6 , дзвонила йому, просила повернути гроші, однак марно.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підтверджується також дослідженими матеріалами кримінального провадження, а саме: заявою ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 12 лютого 2018 року (т.2 а.с.7); протоколом огляду місця події від 12 лютого 2018 року (т.2 а.с.11); випискою по картковому рахунку (т.2 а.с.15).

З урахуванням вищенаведеного та оцінюючи в сукупності всі докази по даному кримінальному провадженні, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке закон класифікує як злочин середньої тяжкості, особу ОСОБА_2 , що він раніше судимий, займається суспільно-корисною працею не офіційно, характеризується за місцем проживання посередньо, досудову доповідь, відповідно до якої, виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_2 вчинив будучи засудженим за вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2017 року, за ч.2 ст.289 КК України, до 5 років позбавлення волі, зі звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, тобто належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став і знову скоїв умисний, корисний, закінчений злочин в період відбування покарання з випробуванням, суд вважає, що, за спрямованістю поведінки, виправлення ОСОБА_2 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і можливості застосування до обвинуваченого положення ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_2 , саме така міра покарання є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні, цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до міри покарання за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2017 року, за ч.2 ст.289 КК України і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання, за сукупністю вироків, у виді 5 років1 місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 – тримання під вартою – залишити без змін до набрання вироком законної сили, строк відбування покарання відраховувати з 27 лютого 2020 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, до строку позбавлення волі ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення – один день позбавлення волі, за період з 11 січня 2019 року по день набрання законної сили даним вироком суду.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Проценко О.М.